Справа № 22-ц-2551/11   11.10.2011 11.10.2011   24.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц-2551/11                                                       Головуючий у 1-й інстанції – Горбенко С.А.

Категорія 34                                                                Доповідач апеляційного суду – Локтіонова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

              11 жовтня 2011 року                                                                           м. Миколаїв

            Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

            головуючого -  Лисенка П.П.

            суддів:  Локтіонової О.В., Довжук Т.С.,

            із секретарем судового засідання –  Бобуйок І.Ф.,

            за участю представника позивачки – ОСОБА_2,

                        розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  цивільну  справу

за   апеляційною   скаргою

ОСОБА_3

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2011 року

за   позовом

ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И Л А:  

01 березня 2011 року ОСОБА_3 пред’явила до суду зазначений позов, який обґрунтувала наступним.

22 березня 2009 року о 19.00 годині на вул.Київській  в м.Первомайську  Миколаївської області ОСОБА_4, керуючи  автомобілем «УАЗ», державний номер НОМЕР_1, який належить АТВТ «Первомайський агрохім», порушив Правила дорожнього руху і допустив зіткнення з належним їй на праві власності автомобілем «CHERI», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2, яким управляв ОСОБА_5 В результаті зіткнення її автомобілю була спричинена шкода, яка складається з відновлювального ремонту на суму 10832 грн.31 коп. та суми втрати товарної вартості у розмірі 3454 грн.24 коп.

Оскільки автомобіль, яким керував ОСОБА_4 був застрахований акціонерним страховим товариством «Вексель», то вона звернулася з своїми вимогами до цього товариства.  

В грудні 2009 року воно частково відшкодувало їй заподіяну шкоду в сумі 2218 грн. 08 коп.

Проте, в 2010 році ця страхова компанія була визнана банкрутом, у зв’язку з чим вона пред’явила свої вимоги до ліквідаційної комісії цього товариства, але вимоги також не були задоволені.

Оскільки за таких обставин відповідно до ст.41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкоду їй повинно відшкодувати МТСБУ, то просила її вимогу про стягнення з Бюро у відшкодування збитків суму 8614 грн.23 коп. задовольнити.

Крім того, оскільки боржник прострочив виконання зобов’язання, не виплативши їй відшкодування протягом одного місяця з дня отримання наданих нею документів, то просила також стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 1373 грн.42 коп. та пеню в сумі 1145 грн.23 коп. та понесені нею судові витрати.    

Рішенням  Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2011 року в задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю.

Позивач подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалите нове рішення – про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того, що позивач у строки та спосіб, передбачений статтею 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до господарського суду з вимогою про сплату боржником  АСТ «Вексель» майнової шкоди не звернулася, а тому її позов є необґрунтованим.

Між тим з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ст.ст.28, 29, 32, 34, 35, 36, 37, 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон), в редакції, що існувала на момент виникнення спірних правовідносин, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву та додатки до неї. Після розгляду страховиком наданих йому документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика – учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов’язань за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

    Як вбачається з постанови Первомайського місьрайонного суду Миколаївської області від 06.04.2009 р., висновку експертно-автотоварознавчого дослідження №4698 від 30.04.2009 р., полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, довідки ПАТ «Промінвестбанку» №75 від 23.03.2009 р., заяви-вимоги позивача (а.с.9, 10-27, 38-42, 83-86, 94) 22 березня 2009 року о 19.00 годині на вул.Київській  в м.Первомайську  Миколаївської області  ОСОБА_4, керуючи  автомобілем «УАЗ», державний номер НОМЕР_1, який належить АТВТ «Первомайський агрохім», порушив Правила дорожнього руху і допустив зіткнення з належним позивачу на праві власності автомобілем «CHERI», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2, яким управляв ОСОБА_5

В результаті зіткнення автомобілю позивача була спричинена шкода, яка складається з відновлювального ремонту на суму 10832 грн.31 коп. та суми втрати товарної вартості у розмірі 3454 грн.24 коп.

Автомобіль «УАЗ», яким управляв ОСОБА_4, був застрахований акціонерним страховим товариством «Вексель» на строк до 24 березня 2009 року включно. Страховим випадком за цим договором є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого, є 25 500 грн.

15 та 16 грудня 2009 року АСТ «Вексель» відшкодувало позивачу ОСОБА_3 2218 грн.08 коп. матеріальної шкоди за пошкодження її автомобіля.

09 лютого 2010 року позивач направила до ліквідаційної комісії АСТ «Вексель» заяву-вимогу про включення її до реєстру кредиторів цього товариства для отримання страхового відшкодування.

Згідно з постановою господарського суду м.Києва від 18 травня 2010 р. акціонерне страхове товариство «Вексель» було визнано банкрутом. Ліквідатора цього товариства було зобов’язано письмово повідомити про визнання банкрутом товариства усіх відомих йому кредиторів боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Такого повідомлення товариство позивачу не направляло, про що свідчать матеріали справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позивач виконала всі вимоги, передбачені чинним законодавством для отримання з страхової компанії «Вексель»  відшкодування завданої її автомобілю шкоди, проте не отримала його з вини цієї компанії, а саме, повідомила страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, направила ліквідаційній комісії вимоги щодо відшкодування майнової шкоди, спричиненої пошкодженням її автомобіля. Крім того вона неодноразово зверталася з такою ж вимогою до МТСБУ, однак і воно безпідставно відшкодування не виплатило. Таким чином відповідач повинен відшкодувати їй різницю суми між вартістю відновлювального ремонту її автомобіля, яка складає 10832 грн.31 коп., та відшкодованою АСТ «Вексель» сумою розміром 2218 грн.08 коп., а саме 8614 грн.23 коп.

Оскільки районний суд був іншої думки і відмовив у зазначеній вимозі, то відшкодування слід провести рішенням апеляційної інстанції.

Позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на підставі ст.625 ЦК України та ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» індексу інфляції у сумі 1373 грн.42 коп., пені у сумі 1145 грн.23 коп. та витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають за їх безпідставністю.

Так, стягнення індексу інфляції та пені можливо у разі вини відповідача щодо несплати страхового відшкодування.

У даному випадку колегія суддів не вбачає з боку МТСБУ вини у вчасній невиплаті позивачу відшкодування майнової шкоди, оскільки в його розпорядженні не було заяви-вимоги позивача до ліквідаційної комісії АСТ «Вексель», яка наявна в матеріалах справи, і свідчить про виконання позивачем вимог ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позовні вимоги позивача ОСОБА_3 про стягнення на її користь з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 600 грн. є безпідставними тому, що відповідно до ст.84 ЦПК України  стягнення цих витрат можливо, якщо стороні цю допомогу надає адвокат або інший фахівець в галузі права, а в матеріалах справи відсутні відомості щодо кваліфікації особи, яка надавала їй допомогу у складанні позовної заяви.  

За такого у задоволенні названих вимог слід відмовити.

На підставі положень ст.88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати, а  саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 86 грн.14 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 150 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 8614 грн.23 коп. майнової шкоди, 86 грн.14 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 150 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: