Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2012 року Справа № 2а/1270/293/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Мирончук Н.В.
за участі секретаря – Саприкіної Т.О.
за участю представників сторін:
позивача – не з’явився,
відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 645,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
05 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 645,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на обліку в Білокуракинському відділенні Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції з 30.11.2010 року за № 9741 облікується фізична особа – підприємець ОСОБА_1
Відповідачу видано свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності за НОМЕР_2.
Відповідач звернувся до позивача з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік. В заяві відповідачем зазначено вид діяльності «роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н.в.і.г.».
Відповідачем отримано свідоцтво про сплату єдиного податку 20.12.2010 року серія І№351171.
Рішенням 7 сесії 6-го скликання Тимошинської сільської ради № 71 від 10.02.2011 року встановлено ставки єдиного податку за видами діяльності КВЕД 52.48.9 «роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н.в.і.г.» в розмірі 150,00грн.
Щомісячна сума частини єдиного податку, яку відповідач повинен сплачувати до місцевого бюджету становить 64,50 грн.
Відповідач не сплатив частину єдиного податку по термінам сплати 21.02.2011р., 21.03.2011р., 20.04.2011р., 20.05.2011р., 20.06.2011р., 20.07.2011р., 22.08.2011р., 20.09.2011р., 20.10.2011р., 21.11.2011р..
Станом на 13.12.2011 року податковий борг відповідача до місцевого бюджету становить 645,00 грн. по єдиному податку з фізичних осіб.
На адресу відповідача було виставлено податкову вимогу № 1 від 4.01.2011 року, яку того ж дня було отримано відповідачем.
Представник позивача до судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, якою просив позовні вимоги задовольнити та розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - 12.01.2012р. (а.с.23) та 25.01.2012р. (а.с.25), причини неявки суду не повідомив. Заперечення проти позову не надав.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати, у визначених цим Кодексом випадках, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим
чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
У судовому засіданні встановлено, що відповідач – ОСОБА_1, зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Білокуракинською районною державною адміністрацією Луганської області 29.11.2010 року за №2 364 000 0000 001047, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (а.с.7).
Відповідача взято на облік до Сватівської МДПІ (Білокуракинське відділення) як платника податків з 30.11.2010 року № 9741, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків (а.с.6).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся з заявою від 14.12.2010 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.8).
Згідно Свідоцтва серії І № 351171, відповідач є платником єдиного податку (а.с.11).
Підставою для видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку є подання фізичною особою до податкового органу письмової заяви та платіжного документа про сплату (перерахування) ним єдиного податку. Оскільки в заяві вказується вид діяльності, місце діяльності, кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, а також те, що підприємець відповідно до зазначених у заяві умов, самостійно розраховує суму податку та сплачує його до бюджету, то слід вважати, що така заява має ознаки податкового розрахунку.
Статтею 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 встановлено, що ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Рішенням 7 сесії 6-го скликання Тимошинської сільської ради № 71 від 10.02.2011 року встановлено ставки єдиного податку за видами діяльності КВЕД 52.48.9 «роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н.в.і.г.» в розмірі 150,00грн. (а.с. 9-10).
Судом встановлено, що відповідач не сплатив частину єдиного податку по термінам сплати 21.02.2011р., 21.03.2011р., 20.04.2011р., 20.05.2011р., 20.06.2011р., 20.07.2011р., 22.08.2011р., 20.09.2011р., 20.10.2011р., 21.11.2011р., у зв’язку з чим за відповідачем рахується борг в розмірі 645,00 грн.
З облікової картки платника податків вбачається, що станом на 13.12.2011р. за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у розмірі 645,00грн.(а.с.12).
Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Сватівською МДПІ в Луганській області 24.01.2011 року відповідачу була вручена податкова вимога від 24.01.2011 року №1 (а.с. 15).
Однак, вжиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.
Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги або відомостей про її відкликання податковим органом, у суду немає, а тому вона являється узгодженою та чинною на час розгляду справи.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав та у добровільному порядку податкову заборгованість з узгодженого податкового зобов’язання з єдиного податку не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 645,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) податковий борг у сумі 645,00 грн. (шістсот сорок п’ять гривень 00 коп.) по єдиному податку з фізичних осіб, який рахується станом на 13.12.2011 р., у прибуток місцевого бюджету Тимошинської сільської ради, код отримувача 24046834, банк ГУДКУ м.Луганськ, МФО 804013, розрахунковий рахунок 34212379700131.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
СуддяН.В. Мирончук