Справа № 22-ц-2522/11 27.09.2011 27.09.2011 24.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц-2522/11 Головуючий суду 1-й інстанції – Губанова В.М.
Категорія 37 Доповідач апеляційного суду – Локтіонова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Локтіонової О.В., Довжук Т.С.,
із секретарем судового засідання – Калашниковою А.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 15 липня 2011 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на Ѕ частину земельної ділянки, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та державного акту на право приватної власності на землю,
В С Т А Н О В И Л А:
14 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання за ним права власності в порядку спадкування на Ѕ частину земельної ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я відповідача та скасування реєстрації державного акту на право приватної власності на землю.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на Ѕ частину земельної ділянки, внести зміни до свідоцтва про право на спадщину та державного акту на право приватної власності на землю.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яка є матір’ю його та відповідача. За життя вона склала заповіт на ім’я відповідача, але нотаріус його не прийняв, бо в ньому були помилки. За такого його брат приймав спадщину за законом, не попередивши нотаріуса про наявність у нього брата. Оскільки він, як і відповідач, є спадкоємцем першої черги після смерті матері, то просив його вимоги задовольнити.
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 15 липня 2011 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом І інстанції при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту є визнання права.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі є рідними братами (а.с.13,45). ІНФОРМАЦІЯ_1. померла їх мати – ОСОБА_5 (а.с.9). Відповідач відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.10.2008 р. є спадкоємцем її майна, а саме земельної ділянки площею 9,47 га, розташованої на території Кривопустоської сільської ради Братського району Миколаївської області, наданої спадкодавиці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.50,54). Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2011 року визначено позивачу додатковий строк в 3 місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_5 (а.с.67-68). 04 травня 2011 року зазначена заява була подана позивачем до Братської державної нотаріальної контори Миколаївської області (а.с.85).
Оскільки на даний час власником спірної земельної ділянки є відповідач, який заперечує право позивача на цю земельну ділянку, то позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання його права на частку цієї земельної ділянки.
Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Згідно з ст.1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.
На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.
У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
З ст.ст.1261 та 1267 ЦК України вбачається, що сторони по справі, будучи дітьми спадкодавця, є спадкоємцями першої черги за законом. Частки у спадщини їх за законом є рівними.
Таким чином кожному з них належить по Ѕ частині спадкового майна їх матері неохопленого її заповітом від 10 лютого 2000 р. (а.с.40), а саме земельної ділянки площею 9,47 га, яка належала спадкодавиці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії МК №2270 від 20 лютого 2002 року.
Оскільки відповідач вже отримав свідоцтво про право на спадщину на всю земельну ділянку і заперечує щодо внесення змін до нього, а позивач 04 травня 2011 року прийняв спадщину після смерті матері, звернувшись з заявою до нотаріуса, то необхідно внести до свідоцтва про право на спадщину відповідача зміни щодо його частки, зазначивши, що він є спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі Ѕ частки земельної ділянки площею 9,47 га, що розташована на території Кривопустоської сільської ради Братського району Миколаївської області, наданої спадкодавиці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії МК №2270 від 20 лютого 2002 року та внести зміни до Державного акту на право приватної власності на землю щодо цього.
Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами і дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оскільки висновки суду є правильними, то колегія суддів не бачить підстав для скасування рішення районного суду, яке є законним та обґрунтованим.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Братського районного суду Миколаївської області від 15 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді