Справа № 22-ц-2492/11   20.09.2011 20.09.2011   24.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц-2492/11                                Головуючий суду 1-й інстанції – Безпрозванний В.В.

Категорія 57                                                          Доповідач апеляційного суду – Локтіонова О.В.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    20 вересня  2011  року                                                                     м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Лисенка П.П.,

суддів:  Ямкової О.О., Локтіонової О.В.,

із секретарем судового засідання – Величковською В.С.,

за участю:

відповідача – ОСОБА_3,

представника третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

за   апеляційною   скаргою

ОСОБА_3

на рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 16 травня 2011 року

за   позовом

публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі – Банк) до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів,  

В С Т А Н О В И Л А:  

           27 травня 2009 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 січня 2009 року працівник позивача помилково зарахував на картковий рахунок відповідачки 6725 грн.46 коп., які призначалися для виплати ОСОБА_5 по соціальній карті для отримання допомоги по вагітності та пологах від департаменту праці та соціального захисту. Відповідачка добровільно відмовилася повертати кошти, тому позивач просив стягнути безпідставно отримані 6725 грн.46 коп., проценти за користування коштами у сумі 271 грн.97 коп., судовий збір у сумі 69 грн.97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн.

             Рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 16 травня 2011 року позов задоволено.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір, таким чином, як це викладено в оскаржуваному рішенні, районний суд виходив з того, що відповідачка безпідставно отримала грошові кошти, які належать позивачу, а тому повинна їх повернути, а також сплатити проценти за користування ними.

   Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо безпідставності  отримання відповідачкою грошових коштів у сумі 6725 грн.46 коп., однак вважає, що його висновки щодо необхідності стягнення з відповідачки процентів за користування цими коштами є помилковим.  

Так, ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України передбачають, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачка у 2008 році знаходилася на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Корабельному районі м.Миколаєва і отримувала щомісячні страхові виплати по втраті годувальника в сумі 351 грн.58 коп. (а.с.22,29).

Відповідно її заяви вона з 01 жовтня 2008 р. до 24 лютого 2009 р. отримувала ці страхові виплати у відділенні «Корабельне» Миколаївського РУ «Приватбанку» (а.с.9,10).  

В січні 2009 року департамент праці та соціального захисту населення управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м.Миколаєва надав відділенню Банку «Корабельне» список, в якому значилася і ОСОБА_5, про зарахування на рахунки клієнтів допомоги по вагітності та пологах. Для отримання ОСОБА_5 передбачалося дві суми – 685 грн.46 коп. та 6040 грн. (а.с.7,8).

Зазначені суми згідно з випискою по рахунку були помилково перераховані Банком 14 січня 2009 р. на карту ОСОБА_3, що підтверджується пояснювальною запискою працівника Банку, і були нею отримані (а.с.11-13, 64).

Банк 18 лютого 2009 року повністю виконав свої зобов’язання перед ОСОБА_5, перерахувавши їй належну допомогу по вагітності та пологам у сумі 6725 грн.46 коп. (а.с.14,15).

Оскільки відповідачка безпідставно отримала кошти, які були перераховані департаментом праці та соціального захисту населення управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району м.Миколаєва ОСОБА_5 через відділення Банку «Корабельне», яке виконувало суто технічну функцію перерахування коштів, то вона повинна їх повернути Банку, який виплатив ці кошти ОСОБА_5

Проте, стягнення з відповідачки процентів за користування цими коштами є необґрунтованим, оскільки відповідачка первісно не мала наміру їх отримувати і тільки помилка Банку призвела до того, що вона їх отримала та безпідставно використала, помилково вважаючи ці кошти своїми, оскільки була клієнтом Банку та отримувала через його відділення страхові виплати по втраті годувальника.

Враховуючи викладене, у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення підлягає зміні.

  В зв'язку із зміною рішення суду, у відповідності до ч.5 ст.88 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат. На користь позивача з відповідача підлягає стягненню 67 грн.25 коп. судового збору та 242 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.               

           Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

           Рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 16 травня 2011 року змінити.    

           Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» безпідставно отримані грошові кошти у сумі 6725 грн.46 коп., судовий збір у сумі 67 грн.25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 242 грн.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення процентів за користування грошовими коштами відмовити.

    Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу  може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

            Головуючий

            Судді