номер провадження справи 30/10/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.12 Справа № 5009/211/12
Суддя Кагітіна Л.П.
за позовом Концерну “Міські теплові мережі”(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4)
до Приватного підприємства “Аден”(69057, м. Запоріжжя, пл. Профспілок, 2, прим. 23)
про стягнення 6723,73 грн.,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № 27/27 від 03.01.2012р.;
відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ:
Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Аден” 6723,73 грн. заборгованості за договором № 201893 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2008р., в т.ч. 6605,37 грн. –основного боргу та 118,36 грн. –3% річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 276 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що поставлена ним на виконання умов договору теплова енергія за період з травня 2010р. по листопад 2011р., включно, відповідачем не оплачена повністю, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 6723,73 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.01.2012р. порушено провадження у справі № 5009/211/12, присвоєно номер провадження справи № 30/10/12, розгляд якої призначено на 16.02.2012р.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві.
Крім того, 15.02.2012р. на адресу господарського суду надійшла заява за вих. №27/34-80 від 14.02.2012р., відповідно до змісту якої позивач у зв’язку із сплатою відповідачем основного боргу у сумі 6605,37 грн., просить суд провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору. Вказаною заявою позивач просить суд стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 118,36 грн. та суму судового збору –1609,50 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 16.02.2012р. підтвердив обставини, викладені у заяві про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу. Вказує, що на час судового розгляду несплаченою залишилась заборгованість за нарахованими 3% річних.
Відповідач –Приватне підприємство “Аден” - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.
Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез’явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.
Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 17.01.2012 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 16.02.2012 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 20.01.2012 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України, і за місяць до дати слухання. Відповідачу кореспонденція направлена на юридичну адресу, зазначену у позовній заяві: 69057, м. Запоріжжя, пл. Профспілок, 2, прим. 23.
Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 30.01.2012р., тобто станом на час розгляду справи в суді, підтверджується місцезнаходження Приватного підприємства “Аден” саме за вказаною у позові адресою: 69057, м. Запоріжжя, пл. Профспілок, 2, прим. 23.
Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002р., якщо підприємством поштового зв’язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. В даному випадку відправлена господарським судом Запорізької області ухвала на адресу відповідача у зв’язку із незнаходженням адресата до господарського суду не поверталася.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 16.02.2012р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2008р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Приватним підприємством “Аден” (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 201893 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, (надалі –Договір), за умовами якого Теплопостачальна організація зобов’язалася відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов’язався сплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в терміни та в порядку, встановленому умовами цього договору та додатками до Договору, що є невід’ємними його частинами (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 3.2.6 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
В пункті 3.2.10 Договору вказано, що Споживач зобов’язується письмово сповіщати Теплопостачальну організацію про продаж власного приміщення, розірвання договору оренди, зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, керівника, статусу платника податків, тощо, а також про зміну орендаторів приміщень та балансової належності теплових мереж Споживача (Субспоживача) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначений подій.
Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3 Договору сторонами встановлено, що підставою для розрахунків Споживача с Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
За визначенням п. 6.4 Договору Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію, споживач має право робити передоплату.
Згідно з п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації, за адресою: вул. Адм. Нахімова, 4, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).
Підпунктом 6.7.1 Договору визначено, що отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним –дата вручення представнику Споживача, при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового перебігу документа (по місту –3 дні, по області –5 днів, по Україні –7 днів).
Відповідно до п. 6.7.2 Договору, у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією є позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов’язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 Договору строк.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір набирає чинності з 01.10.2008р. і діє до 01.10.2009р.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання (п. 10.4 Договору).
Як вказує позивач і підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі теплової енергії, ним в період з травня 2010р. по листопад 2011р., включно, відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 6605,37 грн.:
2010 рік: травень, червень, липень, серпень, вересень - 39,10 грн., жовтень - 393,97грн., листопад - 476,62 грн., грудень - 553,46 грн.;
2011 рік: січень - 668,92 грн., лютий - 656,11 грн., березень - 858,44 грн., квітень - 522,38 грн., травень, червень, липень, серпень, вересень - 68,52 грн., жовтень - 602,09 грн., листопад –1335,28грн.
Акти приймання-передачі та відповідні рахунки направлені Споживачу.
Як свідчать матеріали справи, всупереч з умовами договору, відповідач підписані акти приймання –передачі теплової енергії з травня 2010р. по листопад 2011р. (включно) на адресу Теплопостачальної організації не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.
Відпущена за Договором теплова енергія відповідачем не оплачена, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 6605,37 грн.
Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства “Аден” 6723,73 заборгованості за договором № 201893 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2008р., в т.ч. 6605,37 грн. –основного боргу та 118,36 грн. –3% річних є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі –ГК України), згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов’язки: обов’язком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води, а обов’язком відповідача –оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної оплати теплової енергії та отриманих послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав.
Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з травня 2010р. по листопад 2011р., включно, позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 6605,37 грн., у зв’язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.
Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи Реєстри відправлення листів з повідомленням за спірний період.
Підписані акти приймання –передачі теплової енергії за спірний період на адресу Теплопостачальної організації відповідач не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав. Необґрунтована відмова від підпису актів не звільняє Споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в Договорі строки.
В актах приймання - передачі теплової енергії зазначено, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені Договором терміни, акт вважається погодженим, тобто, відповідач фактичного погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з нарахованими позивачем сумами до сплати.
Отже, обґрунтованим слід визнати нарахування позивачем вартості теплової енергії за Актами за період з травня 2010р. по листопад 2011р., включно, яку всупереч умовам Договору та вимог закону, відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 6605,37 грн.
Разом з тим, згідно із наданими позивачем доказами (банківські виписки від 23.01.2012р., від 24.01.2012р. та від 25.01.2012р.), сума основної заборгованості була погашена відповідачем у повному обсязі. Про вказане, також, свідчить акт звірки взаємних розрахунків від 31.01.2012р., підписаний та скріплений печатками обох сторін.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив суму основної заборгованості у розмірі 6605,37 грн. вже після порушення провадження у справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 6605,37 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.
Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 118,36 грн. –3% річних.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 118,36 грн. 3% річних.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя) до Приватного підприємства “Аден” (м.Запоріжжя) задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Аден” (69057, м. Запоріжжя, пл. Профспілок, 2, прим. 23; код ЄДРПОУ 24516381; р/р 26000301167975 у Орджонікідзевському відділенні ПІБ, МФО 313355) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 118 (сто вісімнадцять) грн. 36 коп. - 3% річних та 1609 (тисяча шістсот дев’ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з Приватного підприємства “Аден” 6605,37 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.02.2012р.