Справа № 22-ц-2037/11 19.07.2011 19.07.2011 23.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-2037/11 Головуючий у першій інстанції Гаврасієнко В.О.
Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Локтіонова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 липня 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Шолох З.Л., Локтіонової О.В.,
при секретарі судового засідання – Калашниковій А.М.,
за участю: представника позивача – ОСОБА_3,
представника відповідача – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 11 травня 2011 року за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання незаконними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А :
08 листопада 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі – Банк), який уточнив під час розгляду справи, про визнання незаконними дій Банку щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором до 21% річних, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості, виходячи з погодженої між сторонами процентної ставки з 01 лютого 2009 року та виключити п.2.3.1 кредитного договору №DN81AR0311007 від 25 липня 2007 року щодо права Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки.
Свої вимоги він обґрунтував тим, що Банк, не попередивши його, підвищив відсоткову ставку, порушивши таким чином умови кредитного договору. Крім того Банк порушив вимоги ст.1056-1 ЦК України, яка забороняє збільшувати розмір процентів за кредитним договором в односторонньому порядку.
Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 11 травня 2011 року позов задоволений.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просило його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2007 року позивач уклав з Банком кредитний договір № DN81AR03110076, за яким отримав строком до 24 липня 2014 року кредит у розмірі 85122 грн.65 коп. під 0,75% на місяць (а.с.8-10). Пунктом 2.3.1. кредитного договору передбачено право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більш ніж на 10 % в порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленому НБУ на момент укладення даного Договору; зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань до страхового (резервного) фонду або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ), повідомивши письмово Позичальника про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати набрання чинності зміненої відсоткової ставки.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
09 січня 2009 року набрав чинності Закон України №661-VI від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».
Зазначеним Законом ЦК України доповнено статтею 1056-1 «Проценти за кредитним договором», відповідно до частини другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Із матеріалів справи вбачається, що листом, який датований 31.12.2008 р. та направлений позивачу 08.01.2009 р. ПАТ «Приватбанк» направило ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 повідомлення про те, що з 01 лютого 2009 року процентна ставка за кредитом для нього становитиме 21% річних (а.с.31-33), але зворотного поштового повідомлення про отримання вказаного листа боржником Банком не надано. Крім того, згідно з паспортом та адресом зазначеним у кредитному договорі позивач проживає у АДРЕСА_2
Проценти за користування кредитом у розмірі 21% річних ПАТ КБ «Приватбанк» розпочало нараховувати позивачу з 01 лютого 2009 року (а.с.12).
На час направлення відповідачу листа щодо збільшення процентної ставки – 08 січня 2009 року, ПАТ КБ «Приватбанк» було достовірно відомо про те, що 09 січня 2009 року набирає чинності Закон України №661-VI від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» і збільшення банком розміру процентів за кредитним договором у односторонньому порядку з 01 лютого 2009 року є незаконним, оскільки на той час уже була чинною стаття 1056-1 ЦК України про заборону таких дій.
Таким чином ПАТ КБ «Приватбанк» порушив як умови договору щодо порядку підвищення відсоткової ставки так і норми законодавства, викладені вище, а позивач не сплачуючи підвищену відсоткову ставку, засвідчує тим самим, незгоду з таким рішенням (а.с.11,13,14).
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта про те, що суд не правильно стягнув з відповідача 51 грн. судового збору, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки вимога позивача про здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором є майновою, а отже суд І інстанції відповідно до п.п.«а» п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року обґрунтовано стягнув вищенаведену суму судового збору.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» відхилити.
Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 11 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: