Справа № 22-ц-1926/11 21.06.2011 21.06.2011 12.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1926/11 Головуючий у першій інстанції Гажа О.П.
Категорія 5 Суддя-доповідач апеляційного суду Локтіонова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Шолох З.Л., Локтіонової О.В.
при секретарі судового засідання – Величковській В.С.,
за участю:
позивача – ОСОБА_3,
відповідачів – ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04 травня 2011 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку,
В С Т А Н О В И Л А :
22 грудня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,17 га, розташовану в АДРЕСА_1.
Позивачка вказувала, що на підставі договору міни від 21.04.2007 року придбала у ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 0,17 га.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю вказана земельна ділянка належить з 1994 року ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спадкоємці ОСОБА_12, відповідачі по справі, прийняли спадщину після її смерті і на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.2005 року продали вищезазначений будинок, розташований на спірній земельній ділянці, третім особам по справі - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
Посилаючись на вимоги ст.120 ЗК України та ст.ст.377,1268 ЦК України, позивачка просила визнати за нею право власності на вищезазначену земельну ділянку.
Заперечуючи проти позову, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 зазначали, що продали житловий будинок третім особам по справі без земельної ділянки, що підтвердили і останні у судовому засіданні.
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04 травня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Вирішуючи спір, таким чином, як це викладено в оскаржуваному рішенні, районний суд виходив з того, що не можна визнати за позивачкою право власності на всю земельну ділянку площею 0,17 га, так як перехід права власності на цю земельну ділянку не був визначений договором про її відчуження та органи місцевого самоврядування не визначили розмір земельної ділянки необхідний для обслуговування житлового будинку.
Однак, повністю погодитися з такими висновками суду колегія суддів не може.
Так, статтею 548 ЦК України ( в ред.1963 р.) передбачено, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Після смерті ОСОБА_12 11 жовтня 1998 року спадщину в рівних часках прийняли ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_13, який також помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадкоємцями його є ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (а.с.4,9,10,12,37).
За договором купівлі-продажу житлового будинку від 13.05.2005 року відповідачі по справі продали вищезазначений будинок третім особам по справі - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
21.04.2007 року згідно з договором міни вони обміняли будинок АДРЕСА_1 на квартиру. За змістом цих договорів відчужувався тільки житловий будинок (а.с.7,8).
Згідно зі ст.337 ЦК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
На зазначені вимоги закону районний суд не звернув належної уваги, в зв’язку з чим прийшов до помилкового висновку про відсутність у позивачки права на землю. Тому рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а потім і до позивачки по справі на підставі вищенаведених договорів перейшло право власності лише на 0,05 га земельної ділянки, виділеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, як це зазначено в державному акті на право приватної власності на землю (а.с.4). При цьому, колегія виходить з того, що зазначений розмір земельної ділянки дає змогу обслуговувати як будинок, так і розташовані біля нього споруди. Хоча у державному акті на право приватної власності на землю і зазначений розмір оспорюваної земельної ділянки 0,17 га, але 0,12 га з них зайнято багаторічними насадженнями.
Виходячи з вищезазначених вимог закону та конкретних обставин справи, законних підстав для визнання за позивачкою права власності на всю земельну ділянку, колегія суддів не вбачає.
За такого позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів в рівних частках підлягають стягненню на користь позивачки понесені нею судові витрати в розмірі по 6 грн.56 коп. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 24 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04 травня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,05 га, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 по 6 грн.56 коп. судового збору та по 24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: