ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.02.12 р.                                                                                 Справа № 11/373                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, ЄДРПОУ 30939178,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Донбас», м.Харцизьк с.м.т.Зуївка Донецької області, ЄДРПОУ 35711637,

про стягнення 480 338,00 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Донбас», м.Харцизьк с.м.т.Зуївка Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 480 338,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимоги стосовно оплати товару, поставленого згідно умов договору купівлі-продажу №15964 від 23.01.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для звернення до суду за захистом свого права та охоронюваного законом інтересу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору купівлі-продажу транспортного засобу №15964 від 23.01.2009р., вимоги №17/17-2014юр від 27.10.2011р. разом із підтвердженням її направлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 220, 224, 225, 264, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 599 Цивільного кодексу України.

          14.12.2011р. представником Позивача через канцелярію суду представлено акт звірки взаємних розрахунків станом на 16.11.2011р.

          Також, 14.12.2011р. представником Відповідача суду надано відзив на позов №60 від 14.12.2011р., відповідно до якого останній підтверджує фактичне передання товару обумовленого договором купівлі-продажу №15964 від 23.01.2009р. та свідчить про складну фінансову ситуацію, а отже відсутність можливості оплатити спірний товар, з приводу чого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, зобов’язується оплатити товар відразу, коли будуть наявними грошові кошти у потрібному розмірі.

          16.01.2012р. Відповідачем через канцелярію суду подано клопотання №1 від 13.01.2012р., у якому зазначено про прийняття його представником участі у попередньому засіданні, підтвердження факту існування заборгованості, наданні відзиву, з огляду на що, просить продовжити розгляд справи по суті за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Донбас», м.Харцизьк с.м.т.Зуївка Донецької області.

          19.01.2012р. представником Позивача надано читабельну, належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу транспортного засобу №15964 від 23.01.2009р.

          Представник Позивача у судовому засіданні 01.02.2012р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

          Представник Відповідача у судовому засіданні 01.02.2012р. підтримав правову позицію, викладену у представленому відзиві на позовну заяву №60 від 14.12.2011р.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

23.01.2009р. член Товарної біржі «Українська-Донецьк», брокер №17 ОСОБА_4 брокерської контори ФОП ОСОБА_3, що діє в інтересах Позивача, за дорученням діє ОСОБА_5, на підставі договору-доручення №1-015964 від 23.01.2009р., та член біржі, брокер №18 ОСОБА_6 брокерської контори ФОП ОСОБА_3, що діє в інтересах Відповідача, за дорученням діє ОСОБА_7, на підставі договору-доручення №2-015964 від 23.01.2009р., відповідно до п.15 Закону України «Про товарну біржу», Статуту і Правилам біржової торгівлі ТБ «Українська-Донецьк», уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу, реєстраційний номер 15964.

Відповідно до п.1 означеного правочину, Позивач продав Відповідачу транспортний засіб: автобус марки ЛИАЗ 5256, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, транзитний номер НОМЕР_2, номер двигуна V=11150 см.куб., № кузова НОМЕР_3.

Згідно п.3 договору, Позивач продав цей транспортний засіб Відповідачу за 480 338,00грн.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу, реєстраційний №15964, від 23.01.2009р. підписаний вищеозначеними учасниками угоди та скріплений печатками брокерів, брокерської контори та товарної біржі.

Фактичне передання визначеного вище транспортного засобу підтверджено Відповідачем.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити   товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, а тому сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки договором №15964 від 23.01.2009р. строк оплати вартості автобусу марки ЛИАЗ 5256 у розмірі 480 338,00 грн. не обумовлений, Позивач 28.10.2011р. звернувся до Відповідача з вимогою №17/17-2014юр від 27.10.2011р. на підставі наведеної норми матеріального права. Факт відправлення Відповідачу зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №6975 від 28.10.2011р. та описом вкладення до цінного листа із відбитком поштового відділення датованим 28.10.2011р. із визначенням адреси останнього та переліком вкладення, до якого входить сама вимога №17/17-2014юр від 27.10.2011р.

З огляду на дату відправлення вимоги Відповідачу (28.10.2011р.) та враховуючи поштовий перебіг, встановлений у відповідності до п.п.4.1.2 наказу Міністерства транспорту та зв’язку України №1149 від 12.12.2007р. „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів” у кількості 4 днів, строк виконання зобов’язання по оплаті переданого товару у повній сумі, відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, не пізніше 09.11.2011р.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на момент прийняття рішення суду – не виконане.

Доказів сплати боргу Відповідачем суду не надано та наведені обставини у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, не спростовані.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, є наявною заборгованість за спірним правочином у розмірі 480 338,00грн.

З огляду на викладене, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач, як навдено вище, наявність суми боргу у розмірі 480 338,00 грн. підтвердив, разом з цим проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на скрутне фінансове становище та відсутність можливості на даний час оплатити отриманий товар за договором купівлі-продажу транспортного засобу №15964 від 23.01.2009р.

Однак, приймаючи до уваги зміст ст.ст.3, 42 Господарського кодексу Україн, за яким господарська діяльність суб’єктами господарювання (підприємцями) здійснюється самостійно та на власний ризик, посилання на важке фінансове становище боржника не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов’язань у повному обсязі одноразово.

Інших суттєвих причин та обґрунтованих доказів невиконання спірного зобов’язання Відповідачем не надано, з приводу чого заперечення останнього судом не прийнято.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Донбас», м.Харцизьк с.м.т.Зуївка Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 480 338,00 грн., задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Донбас» (86781, Донецька область, м.Харцизьк, с.м.т.Зуївка, вул.Артема, 110, ЄДРПОУ 35711637, р/р26009198089061 у ДФ ПАТ «Кредитпромбанк» м.Донецьк, МФО 335593) на користь Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (83062, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченко, б.122, ЄДРПОУ 30939178, рахунок №26006198028081 у Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593) 480 338,00 грн. суми боргу.  

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Донбас» (86781, Донецька область, м.Харцизьк, с.м.т.Зуївка, вул.Артема, 110, ЄДРПОУ 35711637, р/р26009198089061 у ДФ ПАТ «Кредитпромбанк» м.Донецьк, МФО 335593) на користь Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (83062, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченко, б.122, ЄДРПОУ 30939178, рахунок №26006198028081 у Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593) відшкодування сплаченого судового сбіру у розмірі 9 606,76 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У судовому засіданні 01.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7.          Повний текст підписано 06.02.2012р.

Суддя                                                               Соболєва С.М.