ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5244/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
при секретарі судового засідання: Шаргало Валентині Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : Радзіковської І.Т.
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м.Вінниці
до: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
23.11.2011 р. до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Державної податкової інспекції у м.Вінниці до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 8400,81 грн., яку відповідач не сплачує в добровільному порядку.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року відкрито скорочене провадження по даній справі.
02.12.2011 р. від відповідача нідійшло письмове заперечення на позовну заяву, в якому останній зазначив, що він 06.02.2011 р. не був зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради, на податковому обліку в ДПІ у м.Вінниці з 13.02.2011 р. не перебуває і з 31.03.2009 р. не є платником податку на додану вартість, а тому позовні вимоги ДПІ у м.Вінниці є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
В зв'язку із надходженням від відповідача заперечень на позовну заяву та недостатністю повідомлених позивачем обставин, що унеможливлює прийняття законного та обґрунтованого рішення у порядку скороченого провадження, суд, ухвалою від 07 грудня 2011 року, призначив дану справу до розгляду за загальними правилами КАС України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач заперечив проти задоволення адміністративного позову, підтримавши позицію, викладену в письмовому запереченні на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
06.02.2001 р. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 в Реєстраційній палаті Вінницької міської ради отримав свідоцтво про державну реєстрацію 070933, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на податковому обліку в ДПІ у м.Вінниці перебуває з 13.02.2001 р.
З 28.01.2011 р. по 07.02.2011 р. головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу контрольно-перевірочної роботи, управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м.Вінниці Сімоновою Л.П. проведена виїзна позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 за період з 01.07.2008 р. по 07.02.2011 р. Приводом для проведення перевірки стало повідомлення з єдиного державного реєстру щодо припинення підприємницької діяльності за №2451 від 22.11.2010 р.
За результатами проведеної перевірки було складено акт №518/17-21/НОМЕР_1 від 14.02.2011 р.
Перевіркою встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за лютий 2009 року на 372 грн., за березень 2009 року - 1514 грн., що є порушенням п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
В результаті вказаних порушень ДПІ у м.Вінниці винесене податкове повідомлення-рішення №0000271721/0 від 25 лютого 2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання відповідачеві в розмірі 1893 грн.
Відповідачеві направлялась вимога від 12 березня 2011 року №325 відповідно до якої, загальна сума податкового боргу вказаного платника за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 12 березня 2011 року становить 1893,07 грн.
Судом встановлено, що відповідач у визначені законодавством строки не сплатив суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні №0000271721/0 від 25 лютого 2011 року, а тому до нього застосовані штрафні санкції в сумі 151,4 грн. на підставі акту №0004541750/0 перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання та винесено податкове повідомлення-рішення №0004541750/0 від 16 березня 2011 року на суму 151,4 грн.
З 20.04.2011 р. по 04.05.2011 р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування та контрольно-перевірочної роботи, управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м.Вінниці Шоломицьким С.А. проведена невиїзна позапланова документальна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 з питань правильності обчислення сум ПДВ за період 01.05.2008 р. по 30.11.2008 р.
За результатами проведеної перевірки було складено акт №1912/17-21/НОМЕР_1 від 06.05.2011 р.
Перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що полягали в заниженні податкового зобов'язання за серпень 2008 року на 909 грн., за вересень 2008 року - 195 грн., а також завищення суми бюджетного відшкодування на 5563 грн.
В результаті вказаних порушень ДПІ у м.Вінниці винесене податкові повідомлення-рішення №0007971750 від 17 травня 2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання відповідачеві в розмірі 1380 грн. та №0007981750 від 16 травня 2011 року на суму 6867 грн.
Вказані податкові повідомлення рішення направлялись відповідачеві про що свідчать відповідні відмітки на податковому повідомленні-рішенні №0000271721/0 від 25 лютого 2011 року та копії конвертів та розрахункових документів про направлення рекомендованої кореспонденції - стосовно податкових повідомлень-рішень №0004541750/0 від 16 березня 2011 року, №0007971750 від 17 травня 2011 року та №0007981750 від 16 травня 2011 року.
Всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені ОСОБА_2 в адміністративному чи судовому порядку.
Як вбачається із облікової картки платника податків, відповідач частково сплатив донараховані на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень суми, а тому станом на червень 2011 року останній має недоїмку зі сплати ПДВ в сумі 8398,40 грн. на яку нарахована пеня в сумі 2,41 грн.
Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини врегульовані наступними нормами.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з п. 54.5. ст.54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як передбачено п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як видно із матеріалів адміністративної справи, грошове зобов'язання відповідача було визначено позивачем. Відповідач не здійснював процедур адміністративного чи судового оскарження грошового зобов'язання та частково сплатив суму недоїмки, отже погодився із сумою визначеного грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач має податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 8400,81 грн., який в добровільному порядку не сплачує.
Відповідно до п. 59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст.42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, всі вищезгадані податкові повідомлення-рішення та вимога направлялись відповідачу поштою за адресою вказаною в ЄДР та були отримані відповідачем, однак деякі конверти із рішеннями повертались до податкового органу із позначками "за закінченням терміну зберігання" та "тимчасово відсутній". Жодних відомостей про зміну податкової адреси відповідач не подавав.
З огляду на вищенаведені обставини, суд вважає, що позивач вжив всіх можливих заходів для повідомлення позивача про наявність заборгованості та необхідність її погашення.
Крім того, суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно безпідставності нарахування податковим органом сум грошового зобов'язання з ПДВ з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначив, що з 31.03.2009 р. він не є платником податку на додану вартість, а тому не зобов'язаний сплачувати нараховані податковим органом суми грошового зобов'язання з ПДВ. Однак, судом встановлено, що податкові зобов'язання у відповідача виникли до 31.03.2009 р., вони є узгодженими, а тому податковий борг відповідача підлягає сплаті.
В силу ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи та положення законодавства, суд дійшов висновку, що відповідні рішення позивача є обґрунтованими та правомірними, сума позовних вимог підтверджується матеріалами справи, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_1) до державного бюджету податковий борг в сумі 8400 (вісім тисяч чотириста) гривень 81 (вісімдесят одна) копійка.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович
31.01.2012