30.01.2012 Справа № 2а/2570/16/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2012 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області до дочірнього підприємства «Агробудкомплект» Чернігівського районного комунального підприємства «Чернігіврайагробуд» про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В :
Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до дочірнього підприємства «Агробудкомплект» Чернігівського районного комунального підприємства «Чернігіврайагробуд» (далі по тексту – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 5005,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований в Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і зобов’язаний сплачувати зазначений внесок до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, але всупереч цього відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і в добровільному порядку не сплатив.
Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав та не забезпечив явку свого представника в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У відповідності до вимог частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що дочірнє підприємство «Агробудкомплект» Чернігівського районного комунального підприємства «Чернігіврайагробуд» зареєстроване в Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини восьмої та дванадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
З урахуванням викладеного, відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» позивач є платником єдиного внеску та несе обов’язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове пенсійне страхування за жовтень 2011 року в сумі 4165,35 грн.
В зв’язку з порушенням строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування позивачем, на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», винесено рішення від 24.10.2011 року № 213 про застосування відносно позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с. 13), згідно якого загальна сума фінансових санкцій становить 839,82 грн.
Відповідно до абзацу 1-5 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
Позивачем надіслало відповідачу вимогу про сплату боргу від 06.12.2011 року № Ю-223 (а.с. 15), яку відповідачем отримано 12.12.2011 року.
В матеріалах справи докази сплати відповідачем суми заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 5005,17 грн. протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату боргу відсутні, а також відсутні докази оскарження відповідачем вимоги Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про сплату боргу до органу Пенсійного фонду вищого рівня або в судовому порядку.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5005,17 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
< Список >
П О С Т А Н О В И В :
Позов Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з дочірнього підприємства «Агробудкомплект» Чернігівського районного комунального підприємства «Чернігіврайагробуд» (пр. Миру, 243, м. Чернігів, р/р 26007115297 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 32832326) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (вул. Шевченка, 162, м. Чернігів, МФО 853592) борг в розмірі 5005 грн. 17 коп., а саме: 4103 (чотири тисячі сто три) грн. 48 коп. на р/р 37199052002521; 378 (триста сімдесят вісім) грн. 75 коп. на р/р 37191083002521; 36 (тридцять шість) грн. 45 коп. на р/р 37190084002521; 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 49 коп. на р/р 37193070002521.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Непочатих В.О.