Справа № 22ц-1482/ 2006 р.              Головуючий по 1 інстанції Бойко Л.Л.

Категорія 18                                          Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

У X В А Л А Іменем України

13 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуюче го - Славгородської Н. П., суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л., при секретарі Цвєтковій Ю.В., за участю: представника позивача Савченко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за  апеляційною   скаргою закритого акціонерного товариства комерційний банк (далі - ЗАТ КБ)  ПриватБанк " на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від  13  червня 2006 року за   позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про визнання права власності на заставлене майно,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 р. ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на заставлене майно.

Позивач посилався на те, що 21 березня 2003 р. з відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до якого йому надано кредит у сумі 29810 грн. у термін до 21 березня 2007 р., і в забезпечення виконання його умов - договір застави автомобілю ВАЗ-21103. У зв'язку з порушенням умов кредитного договору відповідачем йому було направлено повідомлення про скорочення строку користування кредитними коштами до 28 лютого 2006 р. та повернення кредиту. Відповідач не виконав вимоги позивача і не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом. Станом на 21 квітня 2006 р. заборгованість складає 19230 грн. 63 коп.

Посилаючись на ст. 590 ЦК України та п. 17 договору застави, позивач просив визнати за ним право власності на заставлений автомобіль відповідача.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2006 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ "ПриватБанк" просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права та не встановив дійсну вартість заставленого майна.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши зазначені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд повно та всебічно дослідив матеріали справи, дав належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам та прийшов до вірного висновку про те, що визнання права на заставлене майно за заставодержателем не відповідає положенням ст. 590 ЦК України та ст. 20 Закону України „Про заставу", а крім того вартість   заставленого   майна   значно   перевищує   суму   боргу   відповідача  перед позивачем, а тому будуть порушені права іншого стягувача шкоди по кримінальній справі.

Доводи ЗАТ КБ "ПриватБанк" в апеляційній скарзі про неправильне застосування норм матеріального права є необгрунтованим.

Як вбачається з договору застави, в п. 17 передбачено за вибором заставодержателя звернення стягнення на предмет застави, його реалізація, можуть бути проведені шляхом відчуження на користь заставодержателя в рахунок погашення боргових зобов'язань. Перехід права власності на заставлене майно умовами договору не передбачено, а мета відчуження цього майна на користь заставодержателя - погашення боргових зобов'язань. Судом же встановлено, що вартість заставленого автомобіля значно перевищує суму боргу. Крім того, в зазначеному пункті договору йде відсилка на ст. 20 Закону України „Про заставу", а вона передбачає лише звернення стягнення на заставлене майно.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не встановив дійсну вартість заставленого майна не може бути прийнята до уваги, оскільки обов'язок по наданню доказів по справі покладено на сторони. Суд виходив з вартості автомобіля зазначеного в договорі застави.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити, а рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:    підпис

Судді:                підписи

Н.П. Славгородська