Справа № 2/209/20/12
Провадження № 22-ц/0290/540/2012Головуючий в суді першої інстанції:Городівський А.А.
Категорія: 56 Доповідач: Сопрун В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Cопруна В.В.
суддів: Матківської М.В., Шемети Т.М.,
при секретарі: Сніжко О.А.
за участю: ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, -
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2012 року,-
встановила:
В травні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні, посилаючись на те, що 09.06.2001 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем, а 08.06.2001 року між ними було укладено шлюбний контракт, згідно із яким майно розподіляється між подружжям у співвідношенні: 60% - дружині, а 40% - чоловікові, якщо діти залишаються з матір’ю і навпаки.
В період шлюбу ними було придбано трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 31.05.2006 року за нею було визнано право власності на 3/5 частини у вищевказаній квартирі.
20.07.2006 року Козятинським районним структурним підрозділом КП «ВООБТІ»на підставі даного рішення апеляційного суду Вінницької області від 31.05.2006 року було видане їй реєстраційне посвідчення, згідно із яким за нею було зареєстровано право власності на 3/5 частини даної квартири.
Відповідно 2/5 частини вищевказаної квартири належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на її користь в якості грошової компенсації вартість належних їй 3/5 частки квартири АДРЕСА_2 в сумі 124 887, 34 грн. Припинено право власності ОСОБА_2 на 3/5 частки у спірній квартирі з дня отримання нею грошової компенсації. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 3/5 частки цієї квартири. Вирішено питання про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2012 року скасувати та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
При цьому вказує, що суд прийняв рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права і не з`ясував всіх обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 19.08.2011 року №1741, 2232, проведеної по даній справі, при проведенні дослідження встановлено, що дійсна ринкова вартість 3/5 частки квартири АДРЕСА_1, що належить позивачу по справі ОСОБА_2, на час проведення експертизи за мінусом вартості ремонтно-будівельних робіт по улаштуванню металоплатикового балкону в кімнаті, площею 20, 9 кв.м. та вартості ремонто-будівельних робіт по улаштуванню металопластикового вікна в кухні та вартості самої конструкції металопластикового вікна в кухні та вартості самої конструкції металопластикового балконного блоку, складає 124 887, 34 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що позивач відповідно до положень ст. 364 ЦК України має право на одержання від відповідача грошової компенсації за належну їй частку квартири.
Оскільки виділ у натурі частки 3/5 квартири є неможливим, що підтверджується рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2007 року (а.с.11), співвласник ОСОБА_2 бажає виділу своєї частки квартири, тому ОСОБА_2 має право на одержання від співвласника квартири ОСОБА_4 грошової компенсації вартості її 3/5 частки вищевказаної квартири в сумі 124 887, 34 грн.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 1, 4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.
В силу положень ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 358 ЦК України, всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють та користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до вимог ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Частиною 1 ст. 365 ЦК України визначено, що право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо :
- частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
- річ є неподільною;
- спільне володіння і користування майном є неможливим;
- таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.
Відповідно до існуючої судової практики, згідно зі змістом зазначеної статті, для вирішення питання про припинення вказаного права, наявність усіх чотирьох умов у їх сукупності є необхідною, оскільки цією статтею передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких можливе вирішення судом питання про припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників.
Стягуючи з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 3/5 частки спірної квартири, суд вказаних положень закону не врахував та не з’ясував об’єктивної можливості ОСОБА_4 виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію.
Згідно із висновком експерта від 19.08.2011 року № 1741/2232 вартість належної позивачці 3/5 частин вищевказаної квартири становить 128 261 грн.
Відповідно до довідки про доходи, наданої ТОВ «Глуховецький каоліновий завод», сума сплаченого доходу за липень-грудень 2011 року складає 10 548, 29 грн., а це свідчить про відсутність у ОСОБА_4 можливості сплати грошової компенсації у розмірі 128 261 грн., що може призвести до примусового продажу спірної квартири, яка є місцем його проживання.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_4 не давав згоди викупити у ОСОБА_2 її частки у праві власності на квартиру, а примушувати його до цього є порушенням його прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено вимоги чинного законодавства та права ОСОБА_4, що свідчить про незаконність рішення та є підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – задовольнити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2012 року –скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: підпис В.В. Сопрун
Судді: підписи М.В. Матківська
Т. М. Шемета
З оригіналом вірно: