Справа № 2-260/11

Провадження № 22-ц/0290/329/2012Головуючий в суді першої інстанції:Рибчинський В.П.

Категорія: 2  Доповідач: Чорний В. І.

                  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17.02.2012 м. Вінниця

Справа № 2-260/11

Провадження № 22-ц/0290/329/2012     Головуючий в суді І інстанції:Рибчинський В.П.

Категорія:2                                               Доповідач:Чорний В.І.

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Медвецького С.К, Оніщука В.В.,

при секретарі : Ковальчук О.М.,

          розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право власності частково недійсним, -

в с т а н о в и л а  :

           В січні 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про скасування рішення №97 виконкому Кинашівської сільської ради від 19 жовтня 2005 року в частині прийняття рішення про видачу свідоцтва ОСОБА_4 про право власності за ним на частину будинку господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 та про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок від 23 лютого 2006 року, виданого виконавчим комітетом Кинашівської сільської ради частково недійсним, а саме в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на Ѕ частину нерухомого майна – житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 Свої вимоги обгрунтовувала тим, що в 1980 році вона особисто за власні кошти побудувала будинок позначений в плані літерою «А», веранду до будинку, позначену літерою «а», вхідний майданчик до будинку, позначений в плані літерою «а1», вбиральню, позначену в плані «Т», огорожу, позначену в плані 1-3, які розташовані під АДРЕСА_1, які були її власністю. Домоволодіння яке їй належало, відносилось до суспільної категорії колгоспних дворів. На момент закінчення будівництва будинку з верандою, вхідним майданчиком, вбиральнею та огорожею вона проживала одна і була єдиним членом колгоспного двору. В 1987 році вона розпочала будівництво сараю, позначеного літерою «Б», прибудову до сараю, позначену літерою «б», погріб, позначений літерою «Б/п», будівництво яких було закінчено в тому ж році.

           Після реєстрації 19 грудня 1987 року шлюбу її з ОСОБА_4, останній став проживати в її будинку та став членом колгоспного двору.

          Так як відповідач став членом колгоспного двору після того, як було фактично побудовано усі будівлі і ніякого вкладу в будівництво будинку та господарських будівель і споруд він не вносив ні коштами, ні своє працею, тому позивачка просила задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.12.2011 році позовні вимоги були задоволені та скасовано рішення  №97 виконкому Кинашівської сільської ради від 19 жовтня 2005 року в частині прийняття рішення про видачу свідоцтва ОСОБА_4 про право власності за ним на частину будинку господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1.   

          Визнано свідоцтво про право власності на житловий будинок від 23 лютого 2006 року, видане виконавчим комітетом Кинашівської сільської ради частково недійсним, а саме в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на Ѕ частину нерухомого майна – житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 Вінницької області.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 до Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області та до ОСОБА_4 відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення №97 виконкому Кинашівської сільської ради від 19 жовтня 2005 року, яким було вирішене питання щодо оформлення права приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та видачу свідоцтва про право приватної власності в рівних частках на зазначений будинок, суд виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення виконавчого комітету були порушені права позивача, так як відповідач вкладу при створенні колгоспного двору не вносив та був членом цього колгоспного двору незначним проміжок часу.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.

Встановлено, що 19 грудня 1987 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зареєстрували шлюб в Кинашівській сільській раді народних депутатів Тульчинського району та який був розірваний 01 листопада 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Тульчинського районного управління юстиції.

Згідно довідки від 24.10.2005 року, виданої виконкомом Кинашівської сільської ради про те, що згідно погосподарської книги №15 особовий рахунок НОМЕР_1, житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до категорії колгоспних дворів. Станом на 15 квітня 1991 року до складу двору відносились ОСОБА_5 і ОСОБА_4

19 жовтня 2005 року виконавчий комітет Кинашівської сільської ради діючи в межах своїх повноважень розглянув заяву члена бувшого колгоспного двору ОСОБА_5  про переоформлення права приватної власності на житловий будинок у зв’язку з припиненням існування колгоспного двору та керуючись Законом України від 16.12.1993 року про внесення змін і доповнень до Закону України «Про власність», згідно якого право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні та прийняв рішення щодо оформлення права приватної часткової власності на житловий будинок, що знаходився по АДРЕСА_1 на кожного члена бувшого колгоспного двору в рівних частках за ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Також зазначеним рішенням виконкому було прийнято рішення про видачу свідоцтва про право приватної власності в рівних частках за сторонами.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.02.2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали у приватну спільну часткову власність Ѕ частину нерухомого майна – житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1.

          За правилами ч.1 ст 355, ч.1 ст 356, ч.1 ст 365 ЦК України майно,   що   є   у   власності   двох   або  більше  осіб (співвласників),  належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність  двох  чи  більше  осіб  із  визначенням  часток
кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право  особи  на  частку  у  спільному  майні  може   бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною;3) спільне володіння і користування майном є неможливим;4) таке  припинення  не  завдасть  істотної  шкоди  інтересам
співвласника та членам його сім'ї.

          Вимог щодо припинення права на частку у спільному майні позивачка не порушувала, а суд позовні вимоги не уточнював, тому посилання позивачки на те, що виконком Кинашівської сільської ради не перевірив вклад кожного члена колгоспного двору у створенні даного колгоспного двору не може бути прийнято до уваги.

          Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 суд не звернув увагу на те, що такий спосіб захисту цивільного права як скасування рішення органу місцевого самоврядування згідно ст. 16 ЦК України не визначений, а відтак не було підстав для задоволення позову.

          На порушення вимог ст.ст 212,213 ЦПК України суд першої інстанції при ухваленні  оскаржуваного судового рішення вище зазначеного не врахував, тому задоволення позову через незначне внесення вкладу при створенні колгоспного двору із скасуванням рішення виконкому Кинашівської сільської ради не можна визнати таким, що ґрунтується на законі.

             Також, відповідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 145грн. 50 коп.
             Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

                                          в и р і ш и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

          Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2011 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 до Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право власності частково недійсним відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 145 грн.50 коп.

  Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

            Судді:

             З оригіналом вірно: