ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3873/11

"11" січня 2012 р., Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

                                        Головуючої               Подлісної І.М.

                                        секретаря              Подорожної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного агропромислового товариства «Меркурій»до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, Тернопільської області про скасування податкового повідомлення –рішення № 0000131501 від 23.09.2011 року

                                                     в с т а н о в и в:

Приватне агропромислове товариство «Меркурій»звернулося до адміністративного суду з адміністративним позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, Тернопільської області про скасування податкового повідомлення –рішення № 0000131501 від 23.09.2011 року.

Представник позивача Приватного агропромислового товариства «Меркурій»в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовільнити.

Представник відповідача Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції (позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача,  проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності вважає що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

У відповідності до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби  мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової інспекції мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Так, Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку Приватного агропромислового товариства «Меркурій»з питань достовірності відображення в валових витратах у декларації з податку на прибуток за 2010 рік взаємовідносин з СПД - фізичними особами, результати якої оформлені актом № 154/15-01/22603526 від 02.09.2011 року. На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000131501 від 23.09.2011 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5938 грн.

Перевіркою встановлено, що до валових витрат підприємства включено 9 500 грн. юридичних послуг, які надано ЗАТ «Меркурій»,                     ПП ОСОБА_3 упродовж 2010 року. Для надання вищевказаних послуг складено договори про надання юридичних послуг № 6 від 01.09.2009 року та № 7 від 01.09.2010 року. На надані послуги ПП ОСОБА_3 складено акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 05.01.2010 року на суму 9500 грн.

Суть вищезазначеного порушення полягає в тому, що зазначені акти містять лише загальне визначення отриманих послуг та їх вартість. Інформація щодо конкретного обсягу наданих послуг, а також визначення, в чому саме полягає надання зазначених в актах послуг з посиланням на відповідні належні докази та наявність цих доказів –відсутні. Із змісту актів не вбачається, які саме послуги надавалися, а тому такі документи не можуть фактично підтверджувати надання послуг ПП ОСОБА_3

Законом України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п.2 ст.9 Закону від 16.07.1999 року, а саме: назву, дату та місце складання документа; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за господарську операцію і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стаття 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначає, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. З цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином перевіркою встановлено документування взаємовідносин по регістрах бухгалтерського обліку та включення до валових витрат підприємства по декларації з податку на прибуток на підставі регістрів первинного бухгалтерського обліку, які не відповідають вимогам п. 1, п. 2, п. 3 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та з урахуванням обставин, викладених в ст. 6 зазначеного Закону є документами лише виходячи з юридичної форми, та не обліковують операцію відповідно до її сутності здійснення.

Ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією податкове повідомлення –рішення №0000131501 від 23.09.2011 року було прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160 –163 КАС України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ ,Податковим кодексом України, , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові Приватного акціонерного товариства «Меркурій»до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, Тернопільської області про скасування податкового повідомлення –рішення №0000131501 від 23.09.2011 року –відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                                                      Подлісна І.М.

копія вірна

Суддя                                                                                          Подлісна І.М.