КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2012 року 2а-5812/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., при секретарі судового засідання - Гавриловій С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення податкової заборгованості,
в с т а н о в и в:
Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - Позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2 745 385,89 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13 січня 2012 року № 85/9/10-006).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом.
Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень та просив суд позов задовольнити.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував в частині стягнення податкового боргу в сумі 2 081 020,89 грн. та просив відмовити у задоволенні позову щодо стягнення зазначеної суми боргу з тих підстав, що позивачем не надано суду доказів несплати Відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість на суму 1 378 343,00 грн., у зв’язку з чим нарахуванням позивачем штрафних санкцій на вищезазначену суму є невірним та не відповідають вимогам закону. Проте, представник відповідача визнав лише податковий борг зі сплати до Державного бюджету податку на додану вартість в сумі 664 365,00 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принцип рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 12.07.2002 року, про що зроблено запис про державну реєстрацію за № 7056.
Як платник податків відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області з 15.07.2002 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 15.07.2002 року № 10518/7/29-0-07.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи в суді у відповідача сформувався податковий борг перед бюджетом в розмірі 2 745 385,89 грн.
Зокрема, судом встановлено, що вказана заборгованість виникла наступним чином.
У червні 2011 року посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області була проведена планова документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено Акт № 735/17-1/НОМЕР_1 від 10.06.2011 року.
Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:
- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», що виявилось у заниженні суми оподатковуваного доходу з якого справляється податок з доходів фізичних осіб у ІІ-ІV кварталах 2010 року на суму 7 319 486,67 грн., в результаті чого занижено суму податку з доходів фізичних осіб із фактично отриманого чистого доходу в сумі 1 097 923,00 грн.;
- п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період з 10.06.2010 року по 31.03.2011 року в розмірі 2 730 295,00 грн.
На підставі висновків Акту перевірки № 735/17-1/НОМЕР_1 від 10.06.2011 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:
- № 0002561701 від 21.06.2011 року, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб - суб’єктів підприємницької і незалежної професійної діяльності у сумі 1 097 923,00 грн., з яких: 1 097 923,00 грн. - за основним платежем;
- № 0002551701 від 21.06.2011 року, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 3 412 869,00 грн., з яких: 2 730 295,00 грн. - за основним платежем; 682 574,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Дані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем особисто 21.06.2011 року, що підтверджується підписом відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень.
Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що 02 листопада 2011 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області № 1-594/2011 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України та призначено їй покарання.
Крім того, в рамках даної кримінальної справи задоволено цивільний позов Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення з ОСОБА_1 3 828 218,00 грн., в тому числі по сплаті податку на додану вартість у розмірі 2 730 295,00 грн. та податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 097 923,00 грн.
Так, з вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області № 1-594/2011 від 02.11.2011 року вбачається, що цивільний позов податкового органу ґрунтувався на висновках Акту перевірки № 735/17-1/НОМЕР_1 від 10.06.2011 року, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення № 0002561701 від 21.06.2011 року на суму 1 097 923,00 грн. та № 0002551701 від 21.06.2011 року на суму 3 412 869,00 грн.
Судом встановлено, що вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області № 1-594/2011 від 02.11.2011 року набрав законної сили 18.11.2011 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Проте, вироком суду не стягнуто з ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції в розмірі 682 574,00 грн., які застосовані до відповідача за порушення п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та визначені податковим повідомленням-рішенням № 0002551701 від 21.06.2011 року.
Отже, з урахуванням вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області № 1-594/2011 від 02.11.2011 року, судом встановлено, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати штрафної (фінансової) санкції в розмірі 682 574,00 грн., яка визначена податковим повідомленням-рішенням № 0002551701 від 21.06.2011 року та не стягнута у судовому порядку.
У липні 2011 року відповідачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень місяць 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 3 400,00 грн.
У липні 2011 року посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт № 98/17-2/НОМЕР_1 від 29.07.2011 року.
Перевіркою було встановлено, що відповідачем в порушення вимог п. 14.1.39 ст. 14, ст. 203 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 22.07.2011 року - 3 400,00 грн. (ставка 10 %).
На підставі Акту перевірки № 98/17-2/НОМЕР_1 від 29.07.2011 року Позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0015761702 від 29.07.2011 року, згідно з яким до відповідача засновано штраф у розмірі 340,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0015761702 від 29.07.2011 року було отримано відповідачем особисто 08.08.2011 року, що підтверджується підписом відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення.
У серпні 2011 року відповідач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень місяць 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2 500,00 грн.
Крім того, у жовтні 2011 року посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено Акт № 1086/17-1/НОМЕР_1 від 07.10.2011 року.
В ході перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року в розмірі 1 378 343,00 грн.
На підставі висновків Акту перевірки № 1086/17-1/НОМЕР_1 від 07.10.2011 року Позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002941701 від 17.10.2011 року, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 2 067 515,00 грн., з яких: 1 378 343,00 грн. - за основним платежем; 689172,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем особисто 17.10.2011 року, що підтверджується підписом відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення.
Отже, заборгованість відповідача перед державним бюджетом складається з наступного:
- згідно податкового повідомлення-рішення № 0002551701 від 21.06.2011 року, прийнятого на підставі Акту перевірки № 735/17-1/НОМЕР_1 від 10.06.2011 року, визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 682 574,00 грн.;
- згідно податкового повідомлення-рішення № 0015761702 від 29.07.2011 року, прийнятого на підставі Акту перевірки № 98/17-2/НОМЕР_1 від 29.07.2011 року, визначено штраф у розмірі 340,00 грн.;
- згідно податкового повідомлення-рішення № 0002941701 від 17.10.2011 року, прийнятого на підставі Акту перевірки № 1086/17-1/НОМЕР_1 від 07.10.2011 року, визначено податкове зобов’язання у сумі 2 067 515,00 грн., з яких: 1 378 343,00 грн. - за основним платежем; 689 172,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- згідно з поданою 20.07.2011 року податковою декларацією з ПДВ за червень 2011 року обчислено податкове зобов’язання зі сплати податку в сумі 3 400,00 грн.;
- згідно з поданою 22.08.2011 року податковою декларацією з ПДВ за липень 2011 року обчислено податкове зобов’язання зі сплати податку в сумі 2 500,00 грн.
Всього податковим органом донараховано до сплати - 2 750 429,00 грн. (682 574,00 грн. + 340,00 + 2 067 515,00 грн.,)
Всього відповідачем самостійно обчислено до сплати - 5 900,00 грн. (3 400,00 грн. + 2500,00 грн.)
Згідно облікової картки відповідача переплата становить - 945,44 грн.
Відповідачем було частково сплачено - 10 143,00 грн.
За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нараховано пеню на загальну суму 145,33 грн.
Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 2 745 385,89 грн. (2 745 385,89 грн. + 5 900,00 грн. - 945,44 грн. - 10 143,00 грн. + 145,33 грн.).
Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання в повному обсязі не сплачено.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установленні законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача було направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу № 211 від 05.07.2011 року.
Вищевказана податкова вимога була отримана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 07.07.2011 року, що підтверджується її підписом.
Всі наведені вище податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржувалися, отже зазначені в них зобов’язання вважаються узгодженими та підлягають сплаті.
На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов’язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.
Як було встановлено судом, податкові повідомлення-рішення відповідачем у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржувалися, отже зазначені в них зобов’язання вважаються узгодженими та підлягають сплаті.
Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пункту 129.4 вказаної статті, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що податковим органом, на виконання вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення строків, встановлених цим Кодексом для погашення узгодженого грошового зобов'язання, відповідачу на суму податкового боргу нараховано пеню.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).
Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, податковий борг є узгодженим.
Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 2 745 385,89 грн.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 2 745 385,89 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08132, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 2 745 385 (два мільйони сімсот сорок п'ять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 89 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.
Повний текст постанови складено та підписано 20.01.12.