АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-45/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 411 КПК України Фетісова Т.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Суходольський М.І.
"14" лютого 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Євтушенка В.Г., Попельнюха Р.О.
з участю прокурора Свищ Л.А.
засудженої ОСОБА_3
розглянувши кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Черкаського районного суду від 08 листопада 2011 року, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування накладеного арешту на майно і вирішення питання щодо речових доказів відмовлено, колегія
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 звернулася з заявою до суду про скасування накладеного арешту на майно і вирішення питання щодо речових доказів.
Суд відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_3, посилаючись на те, що апеляційним судом вирок місцевого суду скасовано, а справа провадженням закрита у зв’язку із застосуванням до ОСОБА_3 акту амністії, тому на думку місцевого суду питання, підняті заявницею, повинен вирішувати апеляційний суд.
На постанову судді ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу із змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 просить зняти арешт накладений на її будинок та автомобіль з причіпом, посилаючись на те, що арешт на майно та вилучення в неї автомобіля марки ВАЗ-2108, д/н НОМЕР_1 проведено з порушенням закону, без понятих, протокол вилучення автомобіля в матеріалах справи відсутній. Будинок, на який накладено арешт, знаходиться в сільській місцевості і конфіскації не підлягає за законом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 в підтримку своєї апеляції, думку прокурора про задоволення апеляції ОСОБА_3, перевіривши та обговоривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_3 підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що вироком місцевого суду від 17 червня 2011 року ОСОБА_3 була визнана винною та засуджена за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і їй було призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 2 роки.
Речові докази, а саме: автомобіль ВАЗ-2108, д/н НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в органах УДАІ м. Черкаси, після набрання вироком законної сили, повернути власнику.
При перегляді справи в апеляційному порядку, апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 376 КПК України, за згодою засудженої та при наявності до цього підстав, вирок місцевого суду скасував, а справу провадженням закрив, застосувавши до засудженої ОСОБА_3 Закон України "Про амністію у 2011 року".
За змістом ст. 376 КПК України скасування вироку із закриттям справи можливе у випадках, якщо обставини справи досліджені всебічно, повно і об’єктивно та є підстави, передбачені коментованою статтею.
Оскільки обставини справи місцевим судом досліджені повно, всебічно і об’єктивно і були підстави для застосування акту амністії щодо засудженої ОСОБА_3, тому апеляційна інстанція не вправі вирішувати інші питання, зазначені або не зазначені у вироку.
Слід зазначити, що при постановленні вироку місцевим судом не було вирішено взагалі питання про зняття арешту на майно, або його залишення, в тому числі і щодо речового доказу – автомобіля марки "ВАЗ-2108", який повертався власнику.
За таких обставин, якщо суд не вирішив даного питання, то відповідно до ст. 409 КПК України такі питання вирішуються судом, який постановив вирок.
Розглядаючи заяву ОСОБА_3 місцевий суд вдався до неправильного тлумачення вимог ст. 411 КПК України, не звернув уваги на вимоги ст. 409 КПК України, яка є загальною нормою закону при вирішенні таких питань і прийняв необґрунтоване рішення.
За змістом ст.ст. 409, 411 КПК України суд не вправі вирішувати питання, що стосуються обставин справи, кваліфікацію дій засудженої або розміру цивільного позову, виключати з вироку кваліфікуючу ознаку, призначати покарання, змінювати розмір штрафу, звільняти засудженого від відшкодування шкоди, встановлювати дані про особу, що може погіршити його становище, змінювати запобіжний захід, тощо.
Всі інші питання, в тому числі пов’язані з вирішенням про арешт майна, речовими доказами описками, тощо, вирішує суд, який постановив вирок незалежно від того чи є вирок, чи його немає, тому що скасований на підставі ст.ст. 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК України, тим більше, що застосування амністії не є реабілітуючою обставиною.
Таким чином, постанова суду підлягає безумовному скасуванню, а справа поверненню в той же суд в тому ж його складі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 409 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.
Постанову Черкаського районного суду від 08.11.2011 року, якою заяву ОСОБА_3 про зняття арешту на майно і вирішення питання про речові докази залишено без задоволення, скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд і в тому ж його складі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді