АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/2390/120/12Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 41,42 Пироженко В.Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В.В.
суддівКорнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретаріБурдуковій О.В., Поповій М.О., Белан О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_8, ОСОБА_12, треті особи: КП Соснівська СУБ, Черкаська міська рада, ДНВП «Ротор» про виселення та відшкодування шкоди, зустрічний позов Черкаської міської ради до ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_13 про визнання наказу арбітражного керуючого ДНВП «Ротор» незаконним та скасування його, недійсним ордеру та виселення ОСОБА_8, ОСОБА_13 з нежитлового приміщення, -
в с т а н о в и л а :
В серпні 2007 року позивачі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_12, треті особи: КП Соснівська СУБ, Черкаська міська рада, ДНВП «Ротор» про виселення та відшкодування шкоди посилаючись на те, що 29.05.2006 року позивач ОСОБА_9 отримав ордер № 1395, виданий ДНВП "Ротор" на право зайняття його сім’єю жилого приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Дане житлове приміщення відноситься до гуртожитку сімейного типу. Після проведення реєстрації по вказаній адресі, в серпні 2006 року позивачі зробили поточний ремонт помешкання, але вселитись в отриману кімнату не змогли, оскільки вона була зайнята відповідачами, які самовільно вселились, зламавши замок на дверях та вивезли особисті речі та меблі позивача. Тому позивачі просили суд виселити відповідачів з житлового приміщення та стягнути на їх користь моральну шкоду в сумі 3 000 грн.
В червні 2011 року Черкаська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_13 про визнання наказу арбітражного керуючого ДНВП «Ротор» від 26.05.2006 року «Про надання статусу жилих кімнат» незаконним та скасувати його, ордер № 1395 на жиле приміщення виданий на ОСОБА_9 визнати недійним та виселити ОСОБА_8 та ОСОБА_13 з нежитлового приміщення першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1. При цьому зазначив, що відповідно до п.2 рішення Черкаської міської ради від 13.06.2000 року № 5-77 «Про згоду щодо безоплатної передачі об’єктів права державної власності соціальної інфраструктури та житлового фонду державного науково-виробничого підприємства «Ротор» у комунальну власність міста» із змінами та доповненнями внесеними рішенням Черкаської міської ради від 01.08.2006 року № 2-47, позивач дав згоду на безоплатну передачу у комунальну власність міста державного-житлового фонду з вбудовано-прибудованими приміщеннями, що перебували у повному господарському віданні державного науково-виробничого підприємства «Ротор» по АДРЕСА_1.
Згідно п. 3 даного рішення будинок по АДРЕСА_1 був переданий на баланс РЕУ-2 для подальшої експлуатації та утримання.
Під час прийому-передачі житлового фонду було встановлено, що арбітражним керуючим ДНВП «Ротор» Кошовим Б.А. видано наказ від 26.05.2006 року № 196 «Про надання статусу жилих кімнат», яким наказано надати нежитловим приміщенням першого поверху гуртожитку по АДРЕСА_1 статусу житлових та використовувати їх під квартири з номерами 103-113, які переобладнати за кошти квартиронаймачів.
Видаючи такий наказ арбітражний керуючий перевищив свої повноваження відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності» боржника або визнання його банкрутом» та не враховано положень п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, який наголошує на тому, що переобладнання та перепланування житлових приміщень проводиться лише з дозволу власника будинку.
В ході розгляду справи Соснівським районним судом м. Черкаси в 2008 році за позовом ОСОБА_8 до ДНВП «Ротор» встановлено, що внаслідок неправомірних дій арбітражного керуючого та на підставі рішення адміністрації ДНВП «Ротор» від 29.05.2006 року на ім.»я ОСОБА_9 видано ордер № 1395 на жиле приміщення в АДРЕСА_1. Неправомірні дії арбітражного керуючого є підставою для визнання ордеру недійсним.
На даний час квартира АДРЕСА_1 самовільно зайнята ОСОБА_8 та ОСОБА_13 які незаконного, без відповідної правової підстави заволоділи майном, що перебуває у комунальній власності міста.
Просить визнати наказ арбітражного керуючого ДНВП «Ротор» від 26.05.2006 року № 196 «Про надання статусу жилих кімнат» незаконним та скасувати його, визнати ордер № 1395 виданий на жиле приміщення на ім'я ОСОБА_9 недійсним та виселити ОСОБА_8 та ОСОБА_13 з нежитлового приміщення першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 15.09.2011 року дані позови об’єднані в одне провадження.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2011 року позов ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_8, ОСОБА_12, треті особи: КП Соснівська СУБ, Черкаська міська рада, ДНВП «Ротор» про виселення, зустрічний позов Черкаської міської ради до ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_13 про виселення з нежитлового приміщення задоволено.
Ухвалено виселити ОСОБА_8, ОСОБА_13 з кімнати АДРЕСА_1.
В частині стягнення моральної шкоди, визнання наказу арбітражного керуючого ДНВП «Ротор» від 26.05.2006 року, визнання недійсним ордеру № 1395 на приміщення по АДРЕСА_1 виданого на ОСОБА_9 позивачам відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_8, ОСОБА_13 про виселення з самовільно зайнятого жилого приміщення відмовити повністю. Позовні вимоги Черкаської міської ради до ОСОБА_9 задовольнити, а позовні вимоги Черкаської міської ради до ОСОБА_8 направити до суду першої інстанції для розгляду разом з зустрічним позовом.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, зокрема з підстав неправильного застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11 до ОСОБА_8, ОСОБА_12, треті особи: КП Соснівська СУБ, Черкаська міська рада, ДНВП «Ротор» про виселення і зустрічний позов Черкаської міської ради до ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_13 про виселення з нежитлового приміщення, виселяючи ОСОБА_8, ОСОБА_13 з кімнати АДРЕСА_1 та відмовляючи в позові позивачам в частині стягнення моральної шкоди, визнання наказу арбітражного керуючого ДНВП «Ротор» від 26.05.2006 року, визнання недійсним ордеру № 1395 на приміщення по АДРЕСА_1 виданого на ОСОБА_9, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Черкаської міської ради від 13.06.2000 року № 5-77 «Про згоду щодо безоплатної передачі об'єктів права державної власності соціальної інфраструктури житлового фонду державного науково-виробничого підприємства «Ротор» у комунальну власність міста», будинок по АДРЕСА_1 вирішено передати територіальній громаді міста.
Рішенням Черкаської міської ради № 2-47 від 01.08.2006 року внесено зміни та доповнення до рішення Черкаської міської ради від 13.06.2000 року № 5-77, а саме дано згоду на безоплатну передачу у комунальну власність міста державного житлового фонду з вбудовано-прибудованим приміщенням, що перебували у повному господарському віданні ДНВП «Ротор» за адресою вул. Ярославська, 10 і інш.» та передати на баланс РЕУ-2 для подальшого утримання.
В матеріалах справи мається лист арбітражного керуючого ДНВП «Ротор» за № 428 адресований міськвиконкому м. Черкаси щодо дозволу перепланування нежитлових приміщень першого поверху гуртожитку по АДРЕСА_1 під житлові квартири. Даний лист зареєстрований за вхідним номером 5232-01-14 від 20.06.2006 року.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 року № 1500 змінено статус гуртожитку по АДРЕСА_1 на житловий будинок та доручено ЧООБТІ внести відповідні зміни до технічного паспорту на об'єкт по АДРЕСА_1. Дане рішення прийнято на підставі службової записки управління житлово-комунального господарства міськвиконкому від 27.09.2007 року стосовно створення всіх необхідних умов щодо зміни статусу гуртожитку по АДРЕСА_1.
Актом від 24.01.2008 року житловий будинок по АДРЕСА_1 переданий до комунальної власності міста.
Наказом арбітражного керуючого Кошового Б.А. від 26.05.2006 року №196 нежитловим приміщенням першого поверху надано статус житлових та видані ордери на квартири.
Як зазначив в своєму листі заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гура С.В., 26.09.2009 року, після видачі ордерів на помешкання, проведена реєстрація мешканців. Квартиронаймачами здійснено перепланування приміщень без відповідного на це дозволу міськвиконкому. На даний час частина нежитлових приміщень після проведеного перепланування, здається в оренду.
Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що Черкаській міській раді був відомий факт видачі наказу арбітражним керуючим Кошовим Б.А. від 26.05.2006 року щодо надання статусу житлових приміщень першого поверху та видачі ордерів. Як зазначає позивач в своїх позовних вимогах, під час прийомки-передачі житлового фонду і було встановлено, що арбітражним керуючи був виданий даний наказ.
29.05.2006 року ОСОБА_9 отримав ордер № 1395, виданий державним науково- виробничим підприємством «Ротор» на право зайняття його сім'єю житлового приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Черкаси. Дане приміщення відносилось до гуртожитку сімейного типу.
В серпні 2006 року ОСОБА_9 та члени його сім'ї були зареєстровані в даному приміщенні, про що підтвердила в судовому засіданні представник Соснівського СУБ, зазначивши, що ОСОБА_9 та його члени сім'ї були зареєстровані в квартирі № 105 на підставі ордеру. ОСОБА_9 зареєстрований в даному помешканні на даний час.
Згідно ст.129 ЖК України, на підставі рішення про надання житлової площі в гуртожитку, адміністрація підприємства, установи, організації, видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану житлову площу.
Статтею 59 ЖК України передбачено, що ордер може бути визнаний недійсним в судовому порядку у випадках, зокрема неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання житлового приміщення.
Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
В судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що ордер на зайняття житлового приміщення кім 105 по АДРЕСА_1, позивач ОСОБА_9 отримав 29.05.2006 року про що було відомо позивачам по справі, а саме Черкаській міській раді. Справа за позовом ОСОБА_9 неодноразово призначалась до судового розгляду де була залучена до участі в справі Черкаська міська рада. Позов же про визнання ордеру недійсним поданий Черкаською міською радою лише в червні 2011 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ст. 267 ч.3 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі зробленою до винесення рішення. Представник позивача ОСОБА_9 заявила в судовому засіданні про застосування строку позовної давності.
Суд першої інстанції прийшов до переконання, що позивачем, а саме міською радою в частині визнання наказу арбітражного керуючого № 196 від 26.05.2006 року та визнання ордеру недійсним, пропущено строк позовної давності. Причин поважності пропуску позовної давності позивач в судовому засіданні не навела.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що інші квартири під номерами 103,104,106-113, на даний час приватизовані та є власністю мешканців даного помешкання.
Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується і колегія суддів, що відповідач ОСОБА_8 та ОСОБА_13 заселились в кімнату АДРЕСА_1 та проживають на даний час без відповідної реєстрації та вдатності на це правових підстав. Відповідно до довідки КП Соснівської СУБ, ОСОБА_8 зареєстрований за адресою по АДРЕСА_2, про що підтвердив в судовому засіданні і сам відповідач ОСОБА_8 Єдиною підставою для заселення в житлове приміщення є ордер. Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_13 ордера на заселення приміщення не мають, тому суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, прийшов до висновку, що відповідачі самовільно, без відповідної правової підстави заселились в квартиру АДРЕСА_1, а тому підлягають до виселення. Посилання відповідача на те, що йому повинно бути надане дане житлове приміщені для поліпшення житлових умов в зв'язку з тим, що його матері гарантувалось надані квартири після запрошення ДНВП «Ротор» на роботу, суд вірно оцінив критично.
Рішенням Соснівської районної ради від 16.08.2006 року, ОСОБА_16 складом сім'ї дві особи, а саме вона та онук включені до списку загальної черги перебування на квартирному обліку. Відповідач зареєстрований в кв.831-832 та також перебуває на квартирному обліку в виконавчому комітеті Черкаської міської ради з 22.10.1987 року складом сім'ї чотири особи.
При таких обставинах, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, прийшов до вірного висновку, що вимоги позивачів ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про виселення відповідачів підлягають до задоволення, як і вимоги Черкаської міської ради в цій частині.
В задоволенні вимог позивачів в частині стягнення моральної шкоди, судом першої інстанції відмовлено, оскільки позивачами не доведено факту заподіяння їх cім'ї моральної шкоди та не надано суду доказів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Встановлено, що в суд з позовом зверталися позивачі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_12, третіх осіб КП Соснівська СУБ, Черкаська міська рада, ДНВП «Ротор» про виселення та відшкодування шкоди та з зустрічним позовом Черкаська міська рада до відповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_13 про визнання наказу арбітражного керуючого ДНВП «Ротор» незаконним та його скасування, недійсним ордеру та виселення ОСОБА_8, ОСОБА_13 з нежитлового приміщення.
З апеляційною скаргою звернувся лише відповідач ОСОБА_8, до якого заявлялися вимоги позивачами щодо виселення та відшкодування шкоди, іншими учасники процесу рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому у відповідності до вимог ст..303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_8 підлягає до відхилення, оскільки виселення відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_12 проведено вірно на підставі діючого законодавства так, як останні не мають правових підстав на вселення в кімнату № 105 по АДРЕСА_1 про що зазначено вище, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Апелянтом зазначено в скарзі про необхідність направлення позовних вимог Черкаської міської ради до ОСОБА_8 до суду першої інстанції для розгляду разом з зустрічним позовом. З цього приводу колегія суддів зазначає, що повноваження суду апеляційної інстанції регламентовані ст.307 ЦПК України, тому відсутні правові підстави для задоволення вимог апелянта про направлення позовних вимог Черкаської міської ради до ОСОБА_8 до суду першої інстанції для їх розгляду ти більше разом з його зустрічним позовом, який ухвалою суду першої інстанції від 24.10.2011 року відмовлено об'єднати з позовами по оскаржуваній справі. (т.2 а.с.106-107). Ухвала суду першої інстанції від 24.10.2011 року не оскаржувалася.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_8, ОСОБА_12, треті особи: КП Соснівська СУБ, Черкаська міська рада, ДНВП «Ротор» про виселення та відшкодування шкоди, зустрічний позов Черкаської міської ради до ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_13 про визнання наказу арбітражного керуючого ДНВП «Ротор» незаконним та скасування його, недійсним ордеру та виселення ОСОБА_8, ОСОБА_13 з нежитлового приміщення - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :