АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а/2390/123/12Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Фай В.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВініченка Б.Б.
суддівХрапка В.Д., Новікова О.М.
розглянувши у порядку письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області на постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність органу УПФУ та стягнення невиплаченої допомоги до пенсії,
в с т а н о в и л а :
В грудні 2009 року позивачі звернувся в суд з адміністративними позовами до Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність органу УПФУ та стягнення невиплаченої допомоги до пенсії.
В обґрунтування заявлених вимог вказували, що вони відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дітьми війни.
Згідно ст. 6 Закону мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їм, як дітям війни, протягом 2006-2008 років не нараховувалося та не виплачувалося.
Тому позивачі просили суд визнати відмову відповідача щодо виплати їм щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, забезпечивши її виплату з 01.01.2006 року і довічно.
Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі щодо невиплати позивачам щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в період з грудня 2008 року і довічно.
Зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі здійснити нарахування та доплату ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щомісячної соціальної допомоги дітям війни як різниці між 30 % мінімальної пенсії за віком та фактично сплачених розміром щомісячної соціальної державної допомоги, за період з грудня 2008 року і довічно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, Управління ПФУ в Драбівському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачам відмовити, посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно п.1 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга на постанову суду підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови відповідача у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% та зобов'язання здійснити нарахування такої допомоги підлягають до задоволення з грудня 2008 року і довічно.
Проте, з висновками суду першої інстанції у повному обсязі погодитись неможливо, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі отримують пенсію за віком та відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Проте рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнані неконституційними.
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції 2004 року, поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», мають діти війни за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з даними позовами 22.12.2009 року, позивачі ОСОБА_9, ОСОБА_10 – 23.12.2009 року. При цьому просили суд зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги, у визначеному законом розмірі, за період з 01.01.2006 року і довічно.
Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі позовні вимоги позивача не визнало та наполягало на застосуванні відносно вимог позивача річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.
Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, в редакції яка діяла на час вирішення спору, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Дані вимоги представника відповідача були взяті судом до уваги та відмовлено позивачам в задоволенні вимог за 2006-2007 роки та по грудень 2008 року. З даним висновком суду першої інстанції погоджується і судова колегія.
Проте, визначаючи період перерахунку, суд помилково не конкретизував період, за який зобов’язав нарахувати та виплатити позивачу вказану допомогу.
Тому постанова суду підлягає зміні в цій частині, оскільки з приведених підстав задоволенню підлягають вимоги позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за період з 22 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року, ОСОБА_9, ОСОБА_10 – з 23 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року в межах річного строку звернення до суду.
Що стосується визнання дій неправомірними довічно, то законом не передбачено визнання дій неправомірними довічно.
На ряду з викладеним судова колегія вважає, що вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачам відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України № 2191-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного Фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги на постанову суду в іншій її частині суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 207 КАС України, судова колегія судової палати,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області на постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року задовольнити частково.
Постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року змінити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі щодо нарахування та невиплати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щомісячної державної соціальної допомоги за період з 22 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року, ОСОБА_9, ОСОБА_10 – з 23 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області провести нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за період з 22 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року, ОСОБА_9, ОСОБА_10 – з 23 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру, який встановлений ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :