Справа №2-1218/2012 року

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 09 лютого 2012 року             Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді      -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі               -     Білик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в с т а н о в и в:

        У грудні 2011 року позивач публічне акціонерне товариство “Альфа-Банк” (надалі –ПАТ “Альфа-Банк”) звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між закритим акціонерним товариством “Альфа-Банк” (надалі –ЗАТ “Альфа-Банк”), правонаступником якого є ПАТ “Альфа-Банк”, та          ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 31.01.2007 року №490022674, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредит для придбання автомобіля у розмірі 15792,08 доларів США строком на 6 років з 31.01.2007 року по 31.01.2013 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 12% річних, комісійна винагорода за приймання та переказ коштів –797,50 грн. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному графіком погашення кредиту, який є невід’ємним додатком до кредитного договору.

        ОСОБА_1 кошти у сумі 15792,08 доларів США згідно з кредитним договором від 31.01.2007 року №490022674 отримала та використала їх за цільовим призначенням.

        П.3.1. кредитного договору від 31.01.2007 року №490022674 передбачено обов’язок позичальника повертати кредит, сплачувати проценти за його користування у порядку, визначеному договором. Повністю повернути кредитні кошти позичальник зобов’язалася у термін до 31.01.2013 року.

        Однак позичальник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує щомісячні платежі у розмірі та порядку, визначеному договором та додатком до нього.

        Згідно з п.3.4. кредитного договору від 31.01.2007 року №490022674 за невиконання чи несвоєчасне виконання позичальником зобов’язань щодо сплати кредиту та/або процентів за користування ним позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

        Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 445030,60 грн. Вона складається з заборгованості із сплати кредиту (основного боргу) у сумі 87205,69 грн., що еквівалентно                  10938,04 доларів США, заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у сумі                24062,10 грн., що еквівалентно 3018,06 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування у сумі 333762,81 грн., що еквівалентно 41863,21 доларів США

        Для забезпечення виконання позичальником зобов’язань, взятих на себе за кредитним договором від 31.01.2007 року №490022674 між ЗАТ “Альфа-Банк” та ОСОБА_2 31.01.2007 року було укладено договір поруки №490022674-П, відповідно до умов яких ОСОБА_2 зобов’язався відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов’язань, які виникають з кредитного договору від 31.01.2007 року №490022674.

        З цих підстав позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 445030,60 грн. та судові витрати у справі у сумі 2823,00 грн.

        У процесі розгляду справи представник позивача зменшила розмір позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування, просила стягнути пеню у сумі 87205,69 грн.

        Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила суд його задовольнити.

        Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

        За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ “Альфа-Банк”, правонаступником якого є ПАТ “Альфа-Банк”, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 31.01.2007 року №490022674, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредит для придбання автомобіля у розмірі                       15792,08 доларів США строком на 6 років з 31.01.2007 року по 31.01.2013 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 12% річних, комісійна винагорода за приймання та переказ коштів –797,50 грн. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному графіком погашення кредиту, який є невід’ємним додатком до кредитного договору (а.с.5-10).

        ОСОБА_1 кошти у сумі 15792,08 доларів США згідно з кредитним договором від 31.01.2007 року №490022674 отримала та використала їх за цільовим призначенням.

        П.3.1. кредитного договору від 31.01.2007 року №490022674 передбачено обов’язок позичальника повертати кредит, сплачувати проценти за його користування у порядку, визначеному договором. Повністю повернути кредитні кошти позичальник зобов’язалася у термін до 31.01.2013 року.

        Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов’язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник  зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

        Однак ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором                               від 31.01.2007 року №490022674 зобов’язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, процентів за його користування, допустила заборгованість із сплати кредиту (основного боргу) у сумі 87205,69 грн., що еквівалентно 10938,04 доларів США, заборгованість із сплати процентів за користування кредитом у сумі 24062,10 грн., що еквівалентно 3018,06 доларів США.

        Ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

        У відповідності до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

        Ч.1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

        Згідно з п.3.4. кредитного договору від 31.01.2007 року №490022674 за невиконання чи несвоєчасне виконання позичальником зобов’язань щодо сплати кредиту та/або процентів за користування ним позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

        Пеня за прострочення позичальником сплати кредиту та процентів за його користування, яку просив стягнути позивач, складає 87205,69 грн.

        П.5.1. кредитного договору від 31.01.2007 року №490022674 передбачено, що у випадку несплати частину кредиту та/або процентів за його користування у встановлені цим договором терміни банк має право вимагати дострокове повернення кредиту. Цим же пунктом договору визначено механізм реалізації банком свого права вимагати дострокове повернення кредиту.

        Оскільки відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої зобов’язання за кредитним договором від 31.01.2007 року №490022674 щодо своєчасного погашення кредиту та процентів за його користування у позивача виникло право вимагати дострокове повернення кредиту та процентів за його користування.

        У відповідності до вимог п.5.1. кредитного договору від 31.01.2007 року №490022674 банк надіслав рекомендованим листом ОСОБА_1 вимогу про необхідність достроково повернути кредит (а.с.35-37), проте зазначена вимога залишилась позичальником без задоволення.

        У відповідності ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув  суму  позики,  він зобов’язаний  сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

        Ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

        Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

        Для забезпечення виконання позичальником зобов’язань, взятих на себе за кредитним договором від 31.01.2007 року №490022674 між ЗАТ “Альфа-Банк” та ОСОБА_2 31.01.2007 року було укладено договір поруки №490022674-П, відповідно до умов яких ОСОБА_2 зобов’язався відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов’язань, які виникають з кредитного договору від 31.01.2007 року №490022674 (а.с.16-17).

        Ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

        Відповідно до умов договору поруки від 31.01.2007 року №490022674-П поручитель                  ОСОБА_2 у випадку невиконнаня боржником ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за кредитним договором від 31.01.2007 року №490022674 несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, процентів за користування кредитом, неустойки (пені та штрафу) та інших платежів за договором.

        Отож, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 є солідарним боржником перед позивачем у зв’язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов’язань, взятих на себе за кредитним договором від 31.01.2007 року №490022674.

       Позивач надіслав поручителеві вимогу про необхідність достроково сплатити заборгованість у строк до 28.02.2010 року (а.с.35-37), однак ця вимога ОСОБА_2 залишилась без задоволення.

       Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 31.01.2007 року №490022674 у сумі 198473,48 грн., що складається з заборгованості із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 87205,69 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 24062,10 грн., заборгованості із сплати пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування у розмірі 87205,69 грн.

        У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує солідарно з відповідачів на користь позивача судовий збір сумі 1984,73 грн.

        З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 530, 533, 536, 549-552, 553-554, 610, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в:

        Позов публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

        Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” заборгованість за кредитним договором                           від 31.01.2007 року №490022674, що складається з  заборгованості із сплати кредиту (основного боргу) у сумі 87205 (вісімдесят сім тисяч двісті п’ять) гривень 69 (шістдесят дев’ять) копійок, заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у сумі 24062 (двадцять чотири тисячі шістдесят дві) гривні 10 (десять) копійки, заборгованості із сплати пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування у сумі 87205 (вісімдесят сім тисяч двісті п’ять) гривень 69 (шістдесят дев’ять) копійок.

        Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” судовий збір у сумі 1984 (тисяча дев’ятсот вісімдесят чотири) гривні 73 (сімдесят три) копійки.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                                                                                                                                  Т.В. Андрейчук

 14.02.2012 Справа № 2-1218/12