Судове рішення 22ц/2190/422/12 від 23.02.2012

Судове рішення #21041894

13.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/2190/422/12 Головуючий в суді 1 інстанції: Стамбула Н.В.

Категорія: 27 Доповідач: Вейтас І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Цуканової І.В.

Суддів: Вейтас І.В.

Полікарпової О.М.

при секретарі: Лукашевич Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 02 грудня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживача, -

встановила:

У квітні 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DN81AR12610248 від 19.12.2007 року в сумі 51977,20 грн.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про захист порушених прав та інтересів споживача, шляхом застосування наслідків нікчемності п.2.3.1, п.4.1, п.7.1 кредитного договору №DN81AR12610248 від 19.12.2007 року та шляхом зобов’язання публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»зробити перерахунок платежів по вказаному кредитному договору без урахування комісії та підвищеної відсоткової ставки. Ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона зустрічну позовну заяву об’єднано в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 02 грудня 2011 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задоволено повністю. Стягнено з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором у сумі 51977 грн.20 коп., а також судові витрати у сумі 732 грн.48 коп. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживачів відмовлено в зв’язку з необґрунтованістю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задоволити вимоги його зустрічного позову. При цьому посилається, що судом неповно з’ясовано обставини справи, що мають значення для справи, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що між ПриватБанком та ОСОБА_3 19.12.2007 року укладено кредитний договір №DN81AR12610248 на суму 64910,80 грн. на купівлю автомобілю на термін до 18.12.2014 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,8% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.13-18).

Відповідно до п. 2.3.1 вказаного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

25.12.2008 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» направив лист за № 37942 на адресу ОСОБА_3 про те, що згідно умов кредитного договору від 19.12.2007 року, починаючи з 01.02.2009 року відсоткова ставка за кредитним договором, який укладено між ним та банком складатиме 21% на рік (а.с.51).

Відмовляючи у задоволені зустрічного позову в частині застосування наслідків нікчемності п.2.3.1., суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір був укладений сторонами на власний розсуд із дотриманням вимог чинного на час укладення договору законодавства. Рішення банку про збільшення процентної ставки з 1 лютого 2009 року прийнято ним до набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року № 661 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банком змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»(10.01.2009 року), яким внесено зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність»та доповнено ЦК України ст. 1056-1, а тому зазначені норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Про зміну відсоткової ставки ОСОБА_3 був повідомлений банком у встановленому кредитним договором порядку. Підстави для застосування наслідків нікчемності п.2.3.1., п.4.1., п.7.1. кредитного договору №DN81AR12610248 від 19.12.2007 року відсутні.

Колегія суддів вважає такий висновок суду є правильним.

Доводи апелянта про, те, що повідомлення про зміну відсоткової ставки надійшло вже в момент дії заборони зміни відсоткової ставки, встановленої ст..1056-1 ЦК України, колегія суддів не бере до уваги, так як банком прийняте рішення про зміну ставки до набрання чинності закону, яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Отже строк, з якого ставка підвищується, вирішального значення не має, оскільки це є лише механізмом виконання домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку. Вирішальним значенням для справи є момент прийняття рішення банком про підвищення відсоткової ставки.

Відмовляючи в задоволенні інших позовних вимог зустрічного позову, суд виходив з того, що відповідно до ст..47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що банком внесені до договору умови, які є несправедливими по відношенню до споживача, а саме встановлення неоднакової для сторін договору відповідальності за порушення чи не належне виконання договірних зобов’язань, а саме: п.4.1. передбачена для споживача пеня в розмірі 0,15% тоді як п.4.2. для банку встановлена пеня в розмірі 0,1%, не підтверджені матеріалами справи.

Так, п.4.1. кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником зобов’язань, передбачених договором банк має право нарахувати, а позичальник зобов’язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення. Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку невиконання банком зобов’язань по видачі кредиту, відповідно до п.2.1. договору, банк виплачує позичальнику пеню в розміні 0,1% від несвоєчасно виданої суми кредиту за кожен день прострочення виконання даного зобов’язання. Оскільки вихідні суми на які нараховуватиметься пеня (у разі порушення зобов’язання) за п.4.1. та п.4.2. є різними то немає підстав стверджувати, що дані умови договору є несправедливими і їх наслідком є істотній дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.

Судом також правильно встановлено, що позивачем не наведено підстав для застосування наслідків нікчемності до п.7.1. кредитного договору, в частині встановлення щомісячної винагороди на користь банку. ОСОБА_3 в зустрічному позові вказує, що п.7.1 кредитного договору є нікчемним, так як суперечить п.3.6 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Дане посилання є безпідставним, оскільки така невідповідність умови кредитного договору зазначеним Правилам не свідчить про нікчемність такої умови.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_3 не належним чином виконував зобов’язання за кредитним договором, виникла заборгованість перед банком, яка станом на 21.12.2010 року склала 51977,20 грн.

В зв’язку з тим, що позивачу за зустрічним позовом відмовлено в задоволенні позовної вимоги про зобов’язання публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»зробити перерахунок платежів по кредитному договору і зважаючи на те, що наданий банком розрахунок заборгованості ОСОБА_3 не оспорював, суд правомірно стягнув з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором згідно розрахунку банку.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1ст. 307, ст..ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: