КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2012 року 2а-6266/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомКиївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 673,90 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог ст.ст. 21, 22, 23 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ) не сплатив страхові внески до Фонду, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 673,90 грн.
Як встановлено судом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взятий на облік платника страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Вишгородській міжрайонній виконавчій дирекції.
Відповідно до ст. 22 Закону № 2240-ІІІ відповідач є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до ст. 27 Закону № 2240-ІІІ, роботодавець як страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати страхові внески до Фонду в установлені строки та в повному обсязі.
Згідно з ст. 21 Закону № 2240-ІІІ розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності для роботодавців встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.
Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (ст. 23 Закону України № 2240-ІІІ).
Відповідно до п. 3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16, страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах встановлених чинним законодавством. Для роботодавців розмір страхових внесків складає - 1,4 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.
Пунктом 5.1 Інструкції визначено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
Відповідно до п. 30 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями" у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Згідно матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 673,90 грн.
Заборгованість Відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи копією звіту фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік, де визначено суму заборгованості на кінець звітного періоду в розмірі 673,90 грн.
Отже, судом встановлено наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 673,90 грн.
Відповідачем в добровільному порядку заборгованість сплачена не була.
Згідно ст. 8 Закону України № 2240-ІІІ спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону № 2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано, судом встановлено наявність у відповідача заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 673,90 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статтями 69, 70, 71, 94, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції заборгованість в розмірі 673 (шістсот сімдесят три) грн. 90 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.
Постанову прийнято в порядку скороченого провадження 31 січня 2012 року.