< відповідач > < третя особа > Печерський районний суд міста Києва < Суд-місто > Кірєєв Родіон Володимирович
Справа № 4-5802/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2012 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду міста Києва Кірєєв Р.В., при секретарях Табала Я.В., Огірко Т.Ю., за участі прокурора Іванова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Хоменко В.М. від 18 жовтня 2011року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст.. 387 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду із зазначеною скаргою на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Хоменко В.М. від 18 жовтня 2011року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст. 387 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, в якій просить суд скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, посилаючись при цьому на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням ст. ст. 94, 99 КПК України, оскільки незважаючи на встановлення факту розголошення матеріалів кримінальної справи №49-3294 та прямої вини ОСОБА_6 щодо проведення дій при скликанні прес-конференції 26 вересня 2011року та публічного розголошення ним постанови про порушення кримінальної справи від 23 вересня 2011року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_3, слідчим не проведена достатня перевірка причин, завдяки яким у ОСОБА_6 з’явився оригінал постанови від 23 вересня 2011року та не дана належна правова оцінка його діям щодо розголошення матеріалів кримінальної справи №49-3294, яка знаходиться у провадженні Генеральної прокуратури України.
Окрім того, адвокат ОСОБА_2 стверджує, що розголошення ОСОБА_6 матеріалів кримінальної справи №49-3294 наносить значну моральну шкоду заступнику Одеського міського голови ОСОБА_3, так як формує суспільну думку про винність його в скоєнні злочинних дій.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 скаргу підтримав з мотивів, зазначених в скарзі та зазначив, що діями ОСОБА_6 завдано істотної шкоди інтересам ОСОБА_3
Прокурор проти скарги заперечив повністю.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, думку прокурора, дослідивши надані суду матеріали, на підставі яких прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, матеріали справи за скаргою, приходжу до наступних висновків.
04 жовтня 2011року адвокат ОСОБА_2 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення злочину, в якій просив порушити кримінальну справу стосовно ОСОБА_6 за ст. 387 КК України за розголошення матеріалів кримінальної справи №49-3294, порушеної Генеральною прокуратурою України.
Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Хоменко В.М. від 18 жовтня 2011року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст. 387 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України відмовлено з посиланням на показання ОСОБА_5 та зазначення того, що в ході перевірки заяви адвоката ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ст. 387 КК України, не встановлено наявності в діях останнього прямого умислу на розголошення даних досудового слідства.
Відповідно до ст.236-2 КПК України, при розгляді скарг на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суддя перевіряє виконання вимог ст.99 КПК України.
Відповідно до ст.99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст.94 КПК України підставами до порушення справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин, які повинні відповідати вимогам ст. 95 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1. порушити кримінальну справу;
2. відмовити в порушенні кримінальної справи;
3. направити заяву або повідомлення за належністю.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше 10 днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Заява або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.
При розгляді заяви або повідомлення про злочин відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства особою, до компетенції якої належить вирішення питання по прийняттю рішень зазначених в ст. 97 ч. 2 КПК України, з’ясовуються у тому числі й наступні обставини: чи є отримана заява або повідомлення про злочин підставою для порушення кримінальної справи; чи містять факти, про які отримані відомості, ознаки злочину; за якою статтею або сукупністю статей може бути кваліфіковано такий злочин; чи маються підстави для відмови в порушенні кримінальної справи; якими фактичними даними підтверджуються зазначені обставини; чи є сукупність відомостей про злочин достатньою для прийняття остаточного рішення, передбаченого законом.
Як вбачається з заяви адвоката ОСОБА_2 від 04 жовтня 2011року, за якою проводилась перевірка і за наслідками розгляду якої винесено оскаржувану постанову, скаржник просив порушити кримінальну справу за ст. ст. 387 КК України стосовно ОСОБА_6
Ознаками складу злочину, передбаченого ст. 387 ч. 1 КК України є розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані.
Отже, розголошення даних досудового слідства чи дізнання утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 387 КК України, якщо його вчинено без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання, і якщо особа була попереджена в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані. Попередження про обов’язок не розголошувати дані досудового слідства чи дізнання має бути належним чином процесуально оформлене.
При цьому слід зазначити, що за ч. 1 ст. 387 КК України можуть нести відповідальність тільки свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, а також інші особи, які присутні при провадженні слідчих дій і попереджені про обов’язок не розголошувати даних досудового слідства чи дізнання.
В наданих суду матеріалах, на підставі яких слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Хоменко В.М. виніс 18 жовтня 2011року постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст. 387 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, містяться заява адвоката ОСОБА_2 про вчинення злочину (а.м. 1), інформація Інтернет видань, додані до заяви про злочин (а.м. 2-4), резолюції (а.м. 5-6) та протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 18 жовтня 2011року у кримінальній справі №49-3294 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України (а.м. 7-9).
Як вбачається з оскаржуваної постанови та матеріалів перевірки, слідчим належним чином не перевірене наведене адвокатом ОСОБА_2 обґрунтування щодо наведених ним доводів про вчинення злочину, а саме, не встановлено належним чином питання щодо попередження ОСОБА_6 в установленому законом порядку про обов'язок не розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання.
Висновок слідчого про те, що в ході перевірки заяви адвоката ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ст. 387 КК України, не встановлено наявності в діях останнього прямого умислу на розголошення даних досудового слідства жодним чином не обґрунтований та є передчасним, оскільки в ході дослідчої перевірки не вчинено дій з метою отримання даних та перевірки викладених в заяві обставин та наявності об’єктивних ознак злочину, про який повідомлено адвокатом ОСОБА_2, зокрема про повідомлення ОСОБА_5 про обов’язок нерозголошення даних досудового слідства.
Згідно вимог ст. 236-2 КПК України, суддя, розглянувши скаргу, залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; 2) залишає скаргу без задоволення.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про передчасність та необґрунтованість викладених в постанові висновків, безпідставність відмови в порушенні кримінальної справи без належної перевірки викладених в заяві про злочин обставин, а тому вважає недотриманими при винесенні даної постанови вимоги ст.99 КПК України, у зв’язку з чим постанова підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню для проведення додаткової перевірки для з’ясування вищевказаних обставин.
На підставі викладеного та керуючись ст.236-2 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Хоменко В.М. від 18 жовтня 2011року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст. 387 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України – задовольнити.
Постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Хоменко В.М. від 18 жовтня 2011року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст. 387 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України – скасувати.
Матеріали перевірки направити до Генеральної прокуратури України для організації додаткової перевірки.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р. В. Кірєєв