Справа №902/39/2012   

47

2/902/51/2012

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 року                                     м. Болехів                                                                               Болехівський  міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О.С.  

з участю  секретаря   Галів І.Б.

позивача                   ОСОБА_1

відповідача               ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

19 січня 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою, в якій зазначає, що за час перебування в шлюбі з відповідачем у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, 1997 р.н та син ОСОБА_4, 1999 р.н. Відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, а її доходів недостатньо для утирмання дітей, оскільки дочка навчається в Болехівській дитячій школі мистецтв, діти хворіють та потребують постійного лікування.

Посилаючись на викладене, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання  дітей у розмірі 1000,00 грн. щомісячно на кожну дитину.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, додатково пояснила, що у відповідач впродовж року не надає жодної матеріальної допомоги, хоча його фінансове становище є досить добрим. Діти постійно хворіють, зокрема дочка має проблеми з нирками в результаті чого двічі на рік проходить госпілатізацію та лікування у Львівській міській клінічній лікарні. Син перебуває на обліку у зв`язку з асматичним бронхітом. Всі зароблені гроші вона витрачає на оплату житла, навчання та лікування дітей, але їх однаково не вистачає. Окрім цього діти вже є досить дорослими, що також потребує багато коштів на придбання одягу, взуття та шкільного приладдя.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, у розмірі 400,00 грн. щомісячно. Посилається на те, що не спроможний сплачувати аліменти в сумі 1000,00 грн., оскільки ніде не працює, проживає у батьків на їх утриманні. Не заперечував того, що він є фізично здоровим, інших осіб, яких зобов`язаний утримувати немає, на обліку в центрі зайнятості, як такий що шукає роботу не перебуває.

Суд, вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази в справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що за час перебування сторін в шлюбі у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 В даний час сторони проживають окремо, неповнолітні діти проживають з позивачкою  і перебувають на її утриманні.

    Відповідно до положень ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов”язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов”язків щодо дитини.

Судом встановлено, що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, на обліку в центрі зайнятості, як такий, що шукає роботу не перебуває, інших дітей, або осіб яких він зобов`язаний утримувати не має.

Таким чином судом не здобуто жодних доказів того, що він не спроможний сплачувати аліменти.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що діти сторін мають поганий стан здоров`я. Зокрема син ОСОБА_4 перебуває на обліку в Болехівській міській лікарні з діагнозом хронічний рецидивуючий бронхіт (а.с.9). Дочка ОСОБА_3 регулярно проходить лікування у Львівській дитячій клінічній лікарні, що підтверджується виписками з історії хвороби (а.с.10-27).  

Конституцією України визначено основні права й обов’язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, у ч.2 ст.51 Основного Закону зазначається, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвеції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991р.) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов’язок батьків утримувати дітей до досягнення останніми повноліття визначено статтею180 СК України.  

Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.   

За відсутності домовленості між батьками щодо утримання дитини, стягнення аліментів проводиться в судовому порядку, з урахуванням основних правил - це захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів необхідних для її життєдіяльності, збереження по можливості того рівня життя, який дитина мала тоді, коли проживала з батьками.

За ст. 184 ч.1 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, виходячи із зазначеного принципу рівності обов”язків обох батьків щодо дітей , кожен із них зобов”язаний забезпечувати утримання дітям не менше відповідного прожиткового мінімуму, що діє на час вирішення спору, при відсутності домовленості між батьками про розмір сплати аліментів. Виходячи із віку дітей сторін , такий прожитковий мінімум в розрахунку на місяць повинен бути не меншим як  1112,00 грн.  

Відтак, враховуючи обставини визначені ст.182 СК України і роз”яснення, що містяться у п.17  зазначеної вище Постанови  Пленуму ВС України  встановивши, що доходи відповідача мають мінливий та нерегулярний характер суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд, з додерженням вимог ст.182 СК України, враховує стан здоров’я, загальний матеріальний стан дітей та відповідача, відсутність в останнього інших дітей та осіб, яких він зобов’язаний утримувати і приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 600,00 грн. щомісячно.

Позивачка звернулася до суду з вимогами – 19.01.2012 року, а тому з цього часу слід присудити стягнення аліментів і до  досягнення дітьми повноліття.

Питання судових витрат суд  вирішує згідно вимог ст.ст. 84, 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, ст.ст.180-184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_2 :

-          на користь  ОСОБА_1 щомісячно аліменти в розмірі по 600 (шістсот) гривень на кожну дитину на утримання  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4  та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, 250 (двісті пятдесят ) гривень   витрат на правову допомогу

- судовий збір в дохід держави  в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60коп.

  Стягнення аліментів розпочати з   19 січня 2012року і проводити до досягнення  дітьми   повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень підлягає негайному виконанню.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                   СУДДЯ                                                                   ГОЛОВЕНКО  О.С.