Дата документу 10.08.2011                                                               Справа №  2-2018/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 року    Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді  Турбіної Т.Ф., при секретарі  Кривицькій К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 ОСОБА_6 до  ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи:  КП «ВРЕЖО №9», ОП ЗМБТІ, про усунення перешкод у  приватизації житла, стягнення матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

У березні 2011 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначили, що вони та сім’я відповідачів проживають у квартирі АДРЕСА_1. Відповідальними квартиронаймачами родин є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»     позивачі розпочали процедуру приватизацію житла.

Під час проходження позивачами процедури приватизації житла з'ясувалось, що у квартирі здійснено переобладнання туалету шляхом руйнування вентиляційної камери без дозвільних документів,  у зв’язку з чим працівниками ЗМБТІ  було відмовлено у виготовленні «Акту розрахунку часток найманої кімнати», що уне можливлює приватизацію житла. Вважаючи, що руйнування шахти було здійснено родиною ОСОБА_4,  і відновити її  за власні кошти відповідачі в добровільному порядку відмовляються, позивачі  просять зобов’язати відповідачів усунути перешкоди  у здійсненні приватизації частини комунальної квартири. За послуги ОП ЗМБТІ  позивачами було сплачено 201,14 грн., чим спричинено матеріальну шкоду, яку позивачі просять стягнути на їх користь з відповідачів.

В судовому засіданні позивачі свої позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі проти позову заперечували, вказуючи на те, що в дану квартиру вони разом з позивачами  переїхали у 1997 році на підставі ордеру на житлове приміщення №703,  переобладнання вбиральні та руйнування вентиляційної камери було здійснено попередніми квартиронаймачами. Для обміну ордерами технічний паспорт не вимагався, тому вказані переобладнання не були відображені. На сьогодні сім’ями позивачів та відповідачів укладені окремі договори найму на виділені їм у користування жилі приміщення вказаної квартири, туалет знаходиться в спільному користуванні.

Вважають, що своїми діями жодним чином не порушують право позивачів на приватизацію житла, не чинять жодних перешкод у цьому і також мають намір приватизувати належну їм частку квартири,  матеріальну шкоду позивачам не спричиняли, тому просять у задоволенні позову відмовити.  

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи,  оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню   виходячи з наступного.   

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України. Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться у державній власності, його подальшого використання та утримання, визначає Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду».  

Відповідно до ст. 8 цього Закону приватизація житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Спори, що виникають при приватизації квартир та кімнат державного житлового фонду, вирішуються судами.

З матеріалів справи вбачається  та не заперечується сторонами,  що за адресою АДРЕСА_1 проживає дві родини, з якими КП «ВРЕЖО №9» укладено окремі договори найму на виділені у користування жилі приміщення згідно рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2009р., а саме:  ОСОБА_1, ОСОБА_6 (основний  наймач, особовий рахунок НОМЕР_1), та ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,   ОСОБА_4 (основний  наймач, особовий рахунок НОМЕР_2). Згідно цього рішення у спільному користуванні проживаючих залишені кухня, коридор, ванна кімната, туалет, кладовка. Квартира не приватизована, є комунальною власністю.

ОСОБА_1, ОСОБА_6 маючи намір реалізувати своє право на безоплатне отримання у приватну власність кімнати у квартирі АДРЕСА_1, звернулись у відділ приватизації Ленінської районної адміністрації,   де  було видано лист - запит на начальника ОП ЗМБТІ щодо виїзду техніка, виготовлення технічного паспорту на комунальну квартиру та виготовлення «Акту розрахунку часток найманої кімнати».

При огляді помешкання було виявлено самостійно переобладнану та введену в експлуатацію комору у туалеті,  що було відображено у технічному паспорті № 258/37056 від 08 грудня 2010р. , і у  зв’язку з чим працівниками ОП ЗМБТІ  було відмовлено у виготовленні «Акту розрахунку часток найманої кімнати»  до приведення туалету в попередній стан.   

Сторони вселились у вказану квартиру на підставі ордеру на жиле приміщення (обмінного) №763 від 13.06.1997р., позивачі на той час були неповнолітніми. На момент вселення самовільне переобладнання у вказаній квартирі мало місце, однак не було відображене у технічному паспорті.  Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Родина ОСОБА_4 на вимогу позивачів в добровільному порядку відмовилася від приведення вентиляційної камери у туалеті у попередній стан за власні кошти.

На звернення позивачів з питання відновлення вентиляційної камери у туалеті квартири,  КП «ВРЕЖО №9» повідомило, що  15.03.2011р. на адресу ОСОБА_4 було направлено припис на відновлення зруйнованої перегородки вентиляційного каналу, що не було ним виконано. При цьому районна адміністрація Запорізької міської ради  не прийняла до провадження  адміністративної комісії протокол  про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи зі змісту ст. 100 ЖК України, в судовому порядку розглядаються спори щодо переобладнання чи перепланування жилого приміщення, що виникають між наймодавцем та наймачем  квартири або членами його сім’ї.   

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивачів про усунення   перешкод у приватизації ними жилого приміщення відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» шляхом зобов’язання  ОСОБА_4 за власний рахунок відновити квартиру АДРЕСА_1 у первісний стан не ґрунтуються на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягають.  

Твердження відповідачів, що понесені ними витрати на виклик спеціаліста ОП ЗМБТІ є спричиненою їм відповідачами матеріальною шкодою, є також безпідставними та необґрунтованими,   тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5,  треті особи:    КП «ВРЕЖО №9»,  про усунення перешкод у оформленні приватизації житла, стягнення матеріальної шкоди,  –  відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                          Турбіна Т. Ф.