Справа №   2-а-63/11  

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21.03.2011  Рахівський районний суд Закарпатської області  в складі:

                    головуючого –судді Тулик І.І.

                  при секретарі –Шемота М.І.

з участю     позивача –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до  ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району у Івано-Франківській області, Зоріїв Андрія Михайловича, інспектора ДПС Надвірнянського взводу ДПС ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району у Івано-Франківській області, третя особа без самостійних вимог: відділ державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області  на дії та рішення посадової особи

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до  ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району у Івано-Франківській області, Зоріїв Андрія Михайловича, інспектора ДПС Надвірнянського взводу ДПС ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району у Івано-Франківській області, ретя особа без самостійних вимог: відділ державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області на дії та рішення посадової особи.  

        Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що 28 жовтня 2010 року інспектором ДПС Надвірнянського взводу ДПС ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району у Івано-Франківській області Зоріїв А.М. було складено по відношенню до нього постанову серії АТ № 173954 про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, зокрема за перевищення його транспортним засобом швидкості руху в населеному пункті. Вважає зазначену постанову незаконною, оскільки згідно спідометра його транспортного засобу, на якому  він рухався, і його швидкість була  в межах дозволеної в населеному пункті, однак представник відповідача у грубій формі повідомив позивача про те, що довіряє своєму приладу. При цьому документа на даний прилад, в тому числі сертифікат якості, надати для огляду відмовився. Підтвердити покази приладу, яким вимірювалася швидкість  руху автотранспортних засобів, яким встановлювалось перевищення швидкості руху саме його автомобілем, а не іншим, в тому числі, ти, що рухався перед ним, представник відповідача не міг, а на його вимогу надати відповідні пояснення у грубій словесній формі пригрозив ще більшими для нього проблемами, які можуть виникнути. У зв"язку з чим, просив дії інспектора ДПС Надвірнянського взводу ДПС ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району в Івано-Франківській області Зоріїв Андрія Михайловича при складанні постанови серії АТ № 173954 від 28.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення визнати незаконними, постанову серії АТ №173954 від 28.10.2010 року скасувати.

         Ухвалою суду  від 7 лютого  2011 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

     Позивач, ОСОБА_1 в  судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві,  на задоволенні позову наполягають.

          Представник відповідача, інспектор ДПС Надвірнянського взводу ДПС ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району у Івано-Франківській області, Зоріїв А.М., будучи належним чином повідомлкений про час та иісце розгляду справи, в судове засідання не з"явився. Причину неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.    

             Представник третьої особи без самостійних вимог- відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції, в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

        Заслухавши позивача,  вивчивши матеріали справи та  дослідивши наявні у справі докази суд приходить до наступного висновку.

       З частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що до адміністративної відповідальності притягається водій, у чому числі за порушення  встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

          Як вбачається з постанови від 28 жовтня 2010 року  ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він   28.10.2010 року о 00 год.44 хв.по  вул. 16 Липня у смт. Делятин, керуючи транспортним засобом перевищив встановлену швидкість руху  в населеному пункті. При цьому автомобіль рухався 83 км/год.

           Відповідно до ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.                           

         Із досліджуваної постанови, встановлено, що відповідач, як на підставу доведеності вини позивача, посилається виключно на показання приладу «Візир».                                          Натомість, відповідно до Інструкції з використання приладу "Візир" в графі "основні технічні характеристики" зазначено, що прилад працює виключно в режимах вимірювання швидкості як стаціонарний або патрульний, але ніяк не автоматичний. Тобто, у користувача приладу «Візир»є можливість вибору щодо збереження чи знищення інформації відносно ймовірного факту правопорушення, що в свою чергу може призвести до зловживань з боку працівників ДАІ. Згідно методичних рекомендацій щодо роботи з приладом "Візир", прилад може працювати у двох режимах вимірювання швидкості: стаціонарний та патрульний. При цьому в більшості випадків пристрій використовується у патрульному режимі, але при цьому зйомка відбувається так би мовити «з рук», що в свою чергу йде в розріз з вимогами статті 14-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, а саме: до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Ключовим словосполученням в даному випадку є «працюючими в автоматичному режимі». Оскільки фотофіксація згідно закону може здійснюватися виключно автоматичними приладами, під сумнів ставиться законність використання приладу "Візир", який інспектор наводить на об'єкт, визначає режими зйомки та достовірність перевищення водієм швидкості. Крім того, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості "Візир": функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної обробки "Візир" не містить. Управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемикачами, усі налаштування приладу є «умовними»та потребують налаштувань приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. В розділі 6 вказаних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з приладом "Візир", де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою приладу "Візир", що також узгоджується з вимогами ч.2 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

            Стаття 251 КУпАП відносить показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, до переліку тих даних, що є доказами в  справах  про  адміністративне  правопорушення. Пр  цьому відповідачем  не надано жодних з таких доказів.

                  Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб‘єкта владних повноважень обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

           Враховуючи, що норма статті 258 КУпАП застосовується лише у разі фіксації порушення працюючими в автономному режимі спеціальними технічними засобами, відповідач не надав суду заперечень, жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача, не подав до суду всі наявні у них документи та матеріали, що підтверджують вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також доказів, які вказували б, що виміряна швидкість руху, належить до автомобіля позивача, суд вважає,  що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню. 

           Разом з тим, суд не вбачає підстав для визнання дій інспекторра ДПС Надвірнянського взводу ДПС ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району в Івано-Франківській області Зоріїв Андрія Михайловича при складанні постанови серії АТ № 173954 від 28.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, незаконними, оскільки останній діяв в межах закону та на підставі наданих йому повноважень.

       Окрім того, судові витрати по даній справі, на підставі ст. 94 КАС України слід віднести за рахунок Держави.

       Керуючись статтями 9, 11, 12, 17,  70, 71, 94,  128, 159-163 КАС України, 14-1, ч.1 ст.122,  ст.ст. 251, 254, 258,  288, 289 КУпАП, суд

 П О С Т А Н О В И В:

              Адміністративний  позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

  Постанову серії АТ № 173954 в справі про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2010 року за скоєння ОСОБА_1, мешканцем АДРЕСА_1, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.

           Судові витрати віднести за рахунок Держави.

           В решті позовних вимог відмовити.    

           Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.  

  Суддя:  Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду:                                                         Тулик І.І.