РІШЕННЯ

                                                                                                            №2-4386/07

Іменем    України

13 вересня 2007 p.     Голосіївський районний суд м.  Києва в складі:

головуючого - судді Рудницької О.М. ,

при секретарі -        Яворській О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства «НЕЮ Україна» про визнання права власності на об'єкт інвестування,

встановив:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом,  який мотивує тим,  що 01.04.2003 р. нею було укладено договір інвестування № 24,  на підставі якого проводилось інвестування об'єкту житла за адресою АДРЕСА_1

За умовами цього договору,  як вказує позивач,  вона зобов'язалася здійсни і и фінансування будівництва квартири за вказаною адресою площею 44, 2 кв.м.  із розрахунку 1800 грн. за один квадратний метр,  що відповідає загальній вартості квартири -79560 грн. Однак нею було сплачено 78500 грн.,  оскільки фактично площа квартири становила 43, 6 кв. м,  а не 44, 2 кв. м.  Вказана сума була в повному обсязі перерахована відповідачу,  про що свідчить довідка від 28.07.2006 р.

Але,  як виявилось пізніше,  фактична квадратура квартири склала 42, 6 кв.м,  вартість якої з розрахунку 1800 грн. за один квадратний метр дорівнює 76680 грн.,  тому за її заявою різницю між сплаченою сумою у розмірі 78500 грн. та фактичною вартістю квартири - 76680 грн.,  було відповідачем перераховано для погашення виниклої у неї заборгованості за комунальні послуги.

Водночас з цим,  як вказує позивач,  відповідач за умовами зазначеного договору зобов'язався передати їй згадану квартиру у другому кварталі 2003 р. після здачі будинку в експлуатацію та згідно акту прийому-передачі квартири.

Як вказує позивач,  на даний час відповідач,  який передав зазначене житло позивачу за актом прийому-передачі від 01.03.2004 p.,  фактично не оспорюючи її право на квартиру за вищезазначеною адресою,  не виконує своїх зобов'язань щодо здачі будинку в експлуатацію,  посилаючись на різноманітні обставини,  які нібито утруднюють цю процедуру.

Позивач просить визнати за нею право власності на АДРЕСА_1,  зобов'язавши зареєструвати за ними право власності на цю квартиру в БТІ м.  Києва.

В судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги,  просила визнати за нею право власності на вказану квартиру та зобов'язати БТІ м.  Києва зареєструвати за нею право власності на дану квартиру,  а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечує і зазначає,  що дійсно позивач сплатила 100 відсотків вартості АДРЕСА_1,  як це визначено в договорі інвестування № 24 від 01.04.2003 р. Однак,  як зазначає представник відповідача,  наявні труднощі,  пов'язані із оформленням введення будинку в експлуатацію,  не дозволяють належним чином провести документальне оформлення права власності позивача на про інвестоване нею житло.

Суд,  заслухавши позивача,  представника відповідача,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає задоволенню.

Як встановлено судом,  між сторонами 01.04.2003 р. було укладено договір інвестування № 24 (а.с 8),  на підставі якого позивачем проводилось інвестування будівництва об'єкту житла за адресою АДРЕСА_1,  загальною площею 44, 2 кв.м.  (а.с.  13-15) із розрахунку 1800 грн. за один квадратний метр,  вартість якої становить 76680 грн.

Позивачем виконані умови договору щодо своєчасного внесення коштів в якості інвестування зазначеного будівництва,  про що свідчить довідка № 138. видана відповідачем 28.07.2006 р. про оплату повної вартості квартири,  тобто в розмірі 76680 грн.

01.03.2004 р. актом прийома-передачі АДРЕСА_1була передана відповідачем позивачу.

З боку відповідача вбачається порушення умов виконання договору,  оскільки для проведення документального оформлення права власності позивача на зазначене житло необхідно провести процедуру здачі будинку в експлуатацію,  що не проводиться відповідачем.

Таким чином,  позивач в повному обсязі виконала умови договору і має право вимагати майно,  вартість,  якого оплачена в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначені обставини справи,  суд вважає,  що введення будівлі в експлуатацію не повинне рахуватись,  як обов'язкова умова для отримання позивачем вказаного житла у власність,  оскільки така умова договору значно погіршує становище добросовісного вкладника коштів та позбавляє його права отримати нерухомість у власність через неналежне відношення до виконання зобов'язань з боку відповідача і не проведення ним дій по введенню будівлі в експлуатацію.

Водночас з цим,  слід зазначити,  що позивач вже проживає у згаданій вище квартирі,  її право власності на зазначене нерухоме майно ніхто не заперечує та не оспорює,  а том}. суд вважає,  що позивач фактично вступила у володіння зазначеним помешканням.

Суд вважає,  що посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживача» є безпідставним,  оскільки фактично в своєму позові вона вказують на обставини невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо передачі їм повністю проінвестованого (оплаченого) об'єкту нерухомості у власність з усіма необхідними для цього документами. Враховуючи,  що невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо належного оформлення права власності позивача порушує її права,  остання вимагає відновити свої права шляхом визнання за нею права власності в судовому порядку.

Згідно ч. 1  ст.  88 ЦПК України стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати На підставі наведеного та керуючись  ст.  ст.  10,  11,  60,  212-215,  218 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства «НВО Україна» про визнання права власності на об'єкт інвестування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності на АДРЕСА_1,  загальною площею 42, 6 кв.м.

Зобов'язати Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна м.  Києва зареєструвати право власності на АДРЕСА_1,  загальною площею 42, 6 кв.м.  заОСОБА_1.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «НВО Україна» (м.  Київ,  вул.  Зоологічна,  5/1,  р/р 26009312260391 в АКБ „Київінвестбанк",  МФО 300346,  код ЄДРПОУ 13734583) на користь ОСОБА_1судові витрати на загальну суму 797 (сімсот дев'яносто сім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в наступному порядку:

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Голосіївського районного суду м.  Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м.  Києва через Голосіївський районний суд м.  Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про його апеляційне оскарження.