Судове рішення #210337
1

1

Справа №22ц - 4905 2006 рік

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

про  часткове задоволення апеляційної скарги

та                                                                                   

зміну рішення суду першої  інстанції.,

м.   Дніпропетровськ                                                                                                                     17   серпня  2006  року

Судова колегія

судової  палати  у  цивільних  справах Апеляційного  суду  Дніпропетровської  області

в  складі:

судді-головуючої.  -  ПРИХОДЧЕНКО  А.П.

суддів                               -  ЧУБУКОВА  О.П.

-  СТЕЖКО  В.А.

при  секретарі                  -  АГАПОВІЙ  В.Г.

за  участю:

позивача                          -  ОСОБА_1.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні апеляційну  скаргу

Відділення  виконавчої  дирекції  Фонду  соціального  страхування від   нещасного   випадку   на   виробництві   та   професійних   захворювань в  м.   Першотравенську  Дніпропетровської  області на  рішення

Першотравенського  міського  суду  Дніпропетровської  області від  19  травня  2006  року по  цивільній  справі  за  позовом ОСОБА_1

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань м.   Першотравенська  Дніпропетровської  області

про відшкодування моральної шкоди, спричиненої наслідками професійного  захворювання,   -

Справа  №22ц-4905/30                                                                                                              Суддя-головуючий

Категорія:   21                                                                                                                   У  суді  першої;  інстанції

ЗАЙЦЕВ  В.В. Суддя-доповідач у  суді   апеляційної   гн-станції ЧУБУКОВ  О.П.

 

2

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2006 року частково задоволено: в розмірі 35000     (тридцять    п'ять    тисяч)гривень,     -    позов    ОСОБА_1     до

Відділення виконавчої, дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в м. Першотравенськ Дніпропетровської області про стягнення на його користь за рахунок відповідача відшкодування завданої йому, внаслідок  професійного  захворювання,  моральної  шкоди.

В     апеляційній     скарзі     відповідач      ставить     питання     про скасування    рішення    суду    першої,     інстанції    як    безпідставного, посилаючись   на   те,    що   Законом   України   „Про   бюджет   2006   року" призупинена  дія   Закону  України   „Про  загальнообов'язкове  державне соціальне    страхування    від    нещасних    випадків    на    виробництві    і професійних   захворювань,   які   спричинили   втрату  працездатності"   в частині   відшкодування  моральної   шкоди,   а   також   через   відхилення, його   клопотання   щодо   проведення   судово-медичної    експертизи   для встановлення    підстав    про    наявність    факту   спричинення    позивачу професійним  захворюванням  ще  й  моральної  шкоди.

Заслухавши   доповідь   судді-доповідача,    вислухавши   позивача, який    просив    рішення    суду    першої    інстанції    залишити   без    змін, ознайомившись      з      матеріалами      справи      й      обговоривши      доводи апеляційної    скарги,     судова    колегія    вважає,     що    вона    підлягає частковому     задоволенню,      а     рішення     суду     зміні     з     слідуючих підстав.

Встановлено,      що      ОСОБА_1.,       при      виконанні      трудових

обов'язків      на             різних                посадах               підприємства                 ВАТ

„Павлоградвугілля",      було      набуто      професійне      захворювання     у вигляді  шийної  та  попереково-крижової  радікулопатії.

Після тривалого лікування, 13 травня 2004 року МСЕК (медико-соціальної експертної комісії) встановила у позивача 50% стійкої втрати професійної працездатності безстроково і його визнано інвалідом  третьої  групи.

Та окрім доведеності і обгрунтованості часткової втрати позивачем професійної працездатності та визнання його інвалідом праці, суд першої інстанції також дійшов висновку, що ОСОБА_1 від наслідків професійного захворювання зазнає і моральних страждань: постійно відчуває психічні та фізичні наслідки цієї хвороби, стан його здоров"я залишається незадовільним, він втратив впевненість у своєму майбутньому, відчуває депресивний стан, . все це супроводжується почуттям безпорадності та неповноцінності.

Вказані обставини, вважає судова колегія, судом першої інстанції цілком обґрунтовано визнані як наявні і як такі, що об'єктивно обумовлюють необхідність для ОСОБА_1 зовсім по іншому     організовувати     своє     повсякденне     життя     та     по     іншому

 

з

пристосовуватись до 'нього, що безумовно тягне за собою перенесення ним додатково, окрім фізичних, також і моральних страждань.

За таких обставин, згідно ст.ст.1,б,21,28 і 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві то професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача про разове грошове відшкодування за рахунок відповідача завданої йому наслідками професійного захворювання  моральної  шкоди,   цілком  обґрунтовано.

В   той   же   час,    відносно   розміру   цього   разового   грошового відшкодування  моральної,   шкоди,   спричиненої   позивачу   ОСОБА_1. . наслідками   його   професійного   захворювання,   суд  першої   інстанції, визначив     його     без     достатньо     повного     та     всебічного     на     те врахування   характеру   та   обсягу,    як   фізичних,    так   і   моральних, страждань        останнього,        відсотку       втрати        ним       професійної працездатності     та     загального     стану     його     здоров"я,     а    тому, виходячи      із     засад     об'єктивності      і      справедливості     судового рішення    з    цього    питання,    судова    колегія   вважає,    що   він,    цей розмір     відшкодування,     повинен    бути    зменшеним    до    межі    його розумності  та  виваженості.

Посилання   апелянта   в   своїй   скарзі   на   те,   що   дія   ч.З   ст.34

Закону     України     „Про     загальнообов'язкове     державне     соціальне

страхування   від   нещасного   випадку  на   виробництві   та   професійних

захворювань,    які   спричинили   втрату   працездатності"   призупинена

на   період   2006   року   ст.77   Закону   України   „Про   державний   бюджет України  на  2006  рік"   і   тому  у  Фонда  обов'язку  щодо  відшкодування

моральної   шкоди   по   заяві   позивача   немає,   судова   колегія  визнає

безпідставними,     тому    що    право    у    позивача    на    відшкодування

спричиненої     йому     професійним     захворюванням     моральної     шкоди

виникло   до   набрання   цим   законом  чинності   і   зберігається   за   ним

безперервно   і   до   цього   часу  у   відповідності   до   положень   ст..22

Конституції     України,      згідно     з     якими,      при     прийнятті-    нових

законів,   або  внесення  змін  до  чинних  законів,   звуження  змісту  та

обсягу     існуючих     прав     та     свобод     людини     і     громадянина     не

допускається.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 303,307,309,314,317   і  319  ЦПК  України,   -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Першотравенськ Дніпропетровської  області  задовольнити  частково.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області   від   25   травня   2006  року   змінити:   стягнути   з   Відділення

виконавчої   дирекції   Фонду   соціального   страхування   від   нещасних

 

4

випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 в рахунок страхової виплати за моральну шкоду    25000   (двадцять  п'ять  тисяч)гривень.

*   В  решті  в 'задоволенні. позовних  вимог  ОСОБА_1.  відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і

з цього ж моменту може бути оскаржене до Верховного Суду України

протягом  двох  місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація