Справа №22-1279ас Головуючий 1 інстанції Протасова М.В.
Категорія - 26 Доповідач Алексєєв А.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - Круглікової К.C. Суддів - Алексєєва А.В., Резнікової Л.В.
При секретарі - Мартіросової А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Артемівського міськрайонного суду від 23 травня 2006 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги, зобов'язати відповідача провести донарахування йому пенсії за минулий час з 1 жовтня 1996 року з урахуванням щомісячних надбавок та премій, які не були йому враховані під час визначення розміру пенсії.
Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України, був звільнений у запас у 1998 році та з цього часу йому була призначена пенсія за вислугу років. У 2005 році позивач звернувся до Донецького обласного військового комісаріату із заявою про перерахування його пенсії у зв'язку із прийняттям Президентом України та Кабінетом Міністрів України низки нормативно-правових актів щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, але йому було письмово відмовлено у перерахунку пенсії.
Судова колегія, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без зміни, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом правильно встановлено, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, був звільнений у запас та виключений зі списків військової частини у 1998 році та з цього часу йому призначена пенсія за вислугою років. Також судом правильно встановлено, що під час проходження служби позивач не одержував надбавок та премії відповідно до вищевказаних нормативних актів.
Суд першої інстанції також прийшов до правильного висновку про те, що відповідно до ч. З ст. 43 Закону від 9 квітня 1992 p. N 2262-ХИ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" (у редакції яка діяла до 1 січня 2005 року) та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 p. N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; відсоткової надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавка за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останніх календарних місяці служби поспіль перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби поспіль протягом усієї служби перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у службі.
З наведеного випливає, що щомісячні надбавки та премії, запроваджені нормативними актами - Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими після звільнення позивача з військової служби, належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховується при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби. Позивач під час проходження служби вказані надбавки та премії не отримував, а тому дія вищезазначених Указів та інших нормативних актів на нього не поширюється.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 квітня 2005 року №4 „Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", зміни до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", набули чинності з 1 січня 2005 року та не мають зворотної сили, а тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запровадження після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
За таких підстав апеляційний суд не погодиться з доводами апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та вважає що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Зважаючи на вищевикладене, відповідно до вимог ст. 200 КАС України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу позивача без задоволення, а постанову суду без змін, як ухвалену з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись вимогами ст. ст. 198,200,205,206 КАС України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Артемівського міськрайонного суду від 23 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.