Справа № 22-8743/2006 рік                          Головуючий у 1 інстанції Канурна О.Д.

Категорія    21                                        Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

іменем України

20 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., Стратило В.І. при секретарі Пометун C.M. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційні скарги   ОСОБА_1  та  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Добропілля на рішення Добропільського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення   виконавчої  дирекції   Фонду   соціального   страхування   від   нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Добропілля про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернулись сторони з апеляційними скаргами на рішення Добропільського міськрайонного суду, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 12500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивач працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості.

12 грудня 2005 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, він одержав виробничу травму - забій хребта, довгий час хворів.

Висновком МСЕК від 27 січня 2006 року йому уперше було встановлено 40% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду та збільшити суму морального відшкодування до 28 000 грн., як він просив у своїй позовній заяві, оскільки суд, ухвалюючи рішення, не врахував глибину та ступінь його моральних страждань у зв"язку з набутою виробничою травмою, не врахував, що значно змінився звичний для нього побут, умови його життя.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та відмовити Шварову у задоволенні його вимог, оскільки він не надав до суду будь-яких письмових доказів на підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди. Крім того, Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" зупинено дію тих статей Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", якими передбачене відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК .України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача щодо його права на моральне відшкодування ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви в частині права позивача на моральне відшкодування не суперечать закону та, . не спростовуються доводами скарг.

Як було встановлено судом першої інстанції, внаслідок виробничої травми позивач частково втратив професійну працездатність, став інвалідом.

За таких обставин у відповідності до вимог закону позивач має право на моральне відшкодування.

Враховуючи надані сторонами докази у їх сукупності,, ступінь втрати позивачем професійної працездатності, його стан здоров"я, апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування, встановлений судом, відповідає ступіню та тяжкості моральних страждань позивача, фактичним обставинам справи, а також принципам розумності та справедливості.

Апеляційний суд не може прийняти доводи апеляційних скарг, оскільки скарги сторін не впливають на правильність висновків суду, не містять будь-яких доказів, які б спростували встановлене судом.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Добропілля відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.