Справа № 22-8004/2006 рік                          Головуючий у 1 інстанції Клешньов О.1

Категорія    21                                        Доповідач Маширо О.П.

РІШЕННЯ

іменем України

20 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., Стратило В.І. при секретарі Пометун C.M. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Добропілля на рішення Добропільського міськрайонного суду від 5 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Добропілля про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою на рішення Добропільського міськрайонного суду, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 27000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивач довгий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості.

Через важкі та небезпечні умови праці він набув професійних захворювань, а саме: хронічний бронхіт та вегето-сенсорна полінейропатія верхніх

кінцівок.

Висновком МСЕК від 20 березня 2002 року йому уперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, а при повторному огляді 17 травня 2003 року ОСОБА_1 було встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його вимог, оскільки він не надав до суду будь-яких письмових доказів на підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди. Крім того, Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" зупинено дію тих статей Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", якими передбачене відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване судове рішення в частині стягнутого морального відшкодування змінити та зменшити відшкодовану суму, з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача щодо його права на моральне відшкодування ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви в частині права позивача на моральне відшкодування не суперечать закону та не спростовуються доводами скарг.

Як було встановлено судом першої інстанції, внаслідок професійного захворювання позивач частково втратив професійну працездатність, став інвалідом.

За таких обставин у відповідності до вимог закону позивач має право на моральне відшкодування.

Однак враховуючи надані сторонами докази у їх сукупності, ступінь втрати позивачем професійної працездатності, його стан здоров"я, апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування, встановлений судом, є занадто великим, не відповідає ступіню та тяжкості моральних страждань позивача, фактичним обставинам справи, а також принципам розумності та справедливості.

Позивач, хоча і втратив частково стійку професійну працездатність та визнаний інвалідом 3-ї групи, однак не позбавлений можливості до працевлаштування, є частково працездатним, може знайти собі роботу з урахуванням стану свого здоров"я. З шахти ОСОБА_1 звільнився 28 листопада 2003 року також не за станом здоров"я, а за власним бажанням.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування слід зменшити та стягнути на користь позивача 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди. На думку апеляційного суду саме такий розмір відшкодування буде адекватним тим моральним стражданням, яких зазнав позивач через набуті професійні захворювання.

Керуючись ст.ст. 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скарг відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Добропілля задовольнити частково.

Рішення Добропільського міськрайонного суду від 5 липня 2006 року змінити та стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Доьропілля на користь ОСОБА_1 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.