Справа №2-571 2007р
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2007 р. смт . Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Леонідової О.В.
при секретарі Гетьманенко О.І.
за участю сторін позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Широке цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, при цьому пояснив, що дійсно не надає коштів на утримання неповнолітньої дитини, так як мало заробляє, згодний платити аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку). Надав суду письмову заяву . про винесення рішення по справі у попередньому судовому засіданні.
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, вказуючи, що з відповідачем вона знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 27 липня 1984 року. Від шлюбу мають трьох дітей, один з яких є неповнолітнім, а саме ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1народження. Відповідач матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надає. Просила суд в позовній заяві стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частини з його всіх видів заробіку на її користь. В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, надала суду письмову заяву про винесення рішення по справі у попередньому судовому засіданні.
Виходячи з наведеного , суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж кодексу. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для цього законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що позивачка перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 27 липня 1984 року. Від шлюбу мають неповнолітньою сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Допитаний за власною заявою як свідок згідно статті 184 ЦПК України, відповідач ОСОБА_2 показав, що він працює у приватного підприємця, його місячний сукупний доход складає 600 грн., інших неповнолітніх та малолітніх дітей в нього не мас, утримань по виконавчим документам не проводиться, на утриманні непрацездатних членів сім і' не має. Також відповідач показав, що стан здоров'я в нього задовільний, дитина теж здорова.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, що також передбачено ст 180 СК України.
Суд враховує обставини при визначенні розміру аліментів, які передбачені ст. 182 СК України, а саме: дітина не хворіє, стан здоров'я та матеріальний стан відповідача задовільний, він працює, інших неповнолітніх та малолітніх дітей не має, ніяких інших утримань по виконавчим документам з нього не проводиться, на утриманні непрацездатних членів сім'ї не має. Тому суд вважає обгрунтованими вимоги позивачки, а відповідач в змозі платити аліменти на утримання свого неповнолітнього сина в розмірі 1/2 частини з усіх видів його доходів, що суд визначає відповідно до ст. 183 СК України. Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Отже, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 79, 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 130 ч.4, 213-215, 218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, аліменти на користь ОСОБА_1на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 7 серпня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню згідно ч. 1 п. 1 ст. 367 ЦПК України.
Стягнути з ОСОБА_2судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн., одержувач: УДКУ у Широківському районі Дніпропетровської області, р/р 31410537700368, код одержувача 23929773, МФО 805012, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області.
Стягнути з ОСОБА_2витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Широківським районним судом Дніпропетровської області відповідно до ст. 81 ЦПК України в розмірі 7 грн. 50 коп., одержувач: УДКУ у Широківському районі, р/р 31216259700367, код одержувача 23929773, МФО 805012, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після • закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.