Справа № 2- 1818/2011 р.

                               Р І Ш Е Н Н Я                                     

                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          03 серпня 2011 року  

Краматорський міський суд Донецької області

в складі судді: Чернобай А.О.,

при секретарі Міщенко Є.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Филипенок К.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату,-

 ВСТАНОВИВ:

21.04.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, що він з 01.11.2004 року був прийнятий на роботу до ПАТ КБ «ПриватБанк»на посаду  експерта Управління безпеки по Краматорській філії ПАТ КБ «ПриватБанк». 28.12.2009 року він звільнений з займаної посади, при звільнені відповідач не сплатив йому заробітну плату у розмірі 15900 грн. Він був вимушений звернутися до Краматорського міського суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітної плати. Краматорським міським судом Донецької області від 09.04.2010 року та додатковим рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 20.07.2010 року його позовні вимоги задоволені. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2010 року додаткове рішення Краматорського міського суду Донецької області від 20.07.2010 року в частині стягнення середнього заробітку на час затримки розрахунку по заробітній платі змінено. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк»на його користь середній заробіток за період затримки 30.12.2009 року по 26.03.2010 року у сумі 10000 грн. Внаслідок не сплаченої відповідачем своєчасної заробітної плати, він поніс збитки за період, коли вона повинна була бути сплачена відповідачем. Він звільнився 30.12.2009 року, таким чином відповідач  зобов’язаний сплатити усю суму по день фактичної сплати, тобто по 04.02.2011 року. Закінченням строку розрахунку затримки сплати середнього заробітку за час затримки для відповідача було 26.03.2010 року з моменту подачі позовної заяви в Краматорський міський суд Донецької області. Фактично розрахунок здійснений відповідачем 04.02.2011 року, що склало додаткових 315 днів затримки, що складає 66 458 грн. 70 коп. Вся сума втрати з урахуванням інфляції складає 113085 грн. 28 коп. Просить стягнути з відповідача на його користь суму компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати з часу звільнення по день сплати у сумі 113 085 грн. 28 коп. та стягнути середній заробіток за затримку розрахунку по заробітній платі у сумі 66458 грн. 70 коп., витрати по сплаті державного мита та інформаційних послуг віднести за рахунок відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та суду пояснив, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах закону, а саме: Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», Постанові КМУ «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати». Згідно розрахунку середній заробіток за затримку розрахунку по заробітній платі у сумі 66 458 грн. 70 коп. розраховувався з кількості днів з моменту як звільнили по дату виплати помножених на середню заробітну плату на день. А розрахунок компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату у розмірі 113 085 грн. 28 коп. проводився з моменту звільнення по день виплати помноженого на середню заробітну плату на день  та поділений на середній коефіцієнт інфляції. Оскільки позовні вимоги ґрунтуються на законі то просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Филипенок К.Ф. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що індексація заробітної плати проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 101%. У разі, якщо заробітна плата працівника перевищує прожитковий мінімум, установлений для працездатної особи, то індексується частина заробітної плати, що дорівнює величині прожиткового мінімуму. Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає. Оскільки рішенням Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2010 року, додатковим рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 20.07.2010 року та рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 09.04.2010 року були задоволені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, зазначена виплата має разовий характер, а тому не підлягає компенсації, наданий позивачем розрахунок індексації здійснено з порушенням порядку, встановленого Законом «Про індексацію грошових доходів населення»та постановою КМУ № 1078. Крім того, стягнута на користь позивача за рішенням суду сума компенсації за час затримки розрахунку не є заробітною платою, а тому на неї не може нараховуватися компенсація. Оскільки при виконанні судового рішення про стягнення заробітної плати, яке набуло законної сили, застосовується Закон «Про виконавче провадження», а діючим трудовим законодавством не передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судового рішення, вважає, що підстав для задоволення позовних вимог позивача середнього заробітку за затримку розрахунку з 30.12.2009 року по 04.02.2011 року відсутні. Після ухвалення рішення про стягнення заробітної плати й звернення його до виконання відносини щодо виплати присудженої судом суми регулюються Законом України «Про виконавче провадження»і дія ст.. 117 КЗпП України у такому разі застосовуватися не може. Просить у позовних вимогах позивача відмовити у повному обсязі та застосувати строк давності по трудовим спорам.

           Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому  дослідженні наявних у справі доказів.

          Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, вислухавши думку сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

          Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

           Статтею 117 КЗпП України передбачено стягнення однієї компенсаційної суми за весь час затримки розрахунку.

           Згідно ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

          Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Краматорського міського суду від 09.04.2010 року на користь ОСОБА_1 з ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 30.12.2009 року по 04.02.2010 року у сумі 7595 грн. 28 коп. та відшкодування моральної шкоди у сумі 1500 грн. (а.с. 12)

          Згідно з додатковим рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 20.07.2010 року стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті премії в сумі 15900 грн. і середній заробіток за час  затримки виплати премії у сумі 18355 грн. 26 коп. (а.с. 7)

           Згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 09.09.2010 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволені позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 30.12.2009 року по 04.02.2010 року, рішення Краматорського міського суду від 09.04.2010 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки в розмірі 7595,28 грн. скасовано та змінено додаткове рішення  Краматорського міського суду Донецької області від 20.07.2010 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку 10000 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. (а.с.8-11). Дане рішення набрало законної сили 09.09.2010 року.

             Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2010 року головним держаним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 04.10.2010 року Краматорським міським судом Донецької області, про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 моральної шкоди 1500 грн., заборгованості по премії в сумі 15900 грн. і за затримку розрахунку в сумі 10000 грн. (а.с.15)

              Тобто, у судовому засіданні встановлено, що виконавчий лист був переданий для примусового виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, де на примусовому виконанні знаходилось виконавче провадження щодо стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 моральної шкоди 1500 грн., заборгованості по премії в сумі 15900 грн. і за затримку розрахунку в сумі 10000 грн.

             Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки по заробітній платі у сумі 66 458 грн. 70 коп. є безпідставними, оскільки дане питання вже вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили і вже виконано.

             Розглядаючи питання про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату з моменту звільнення позивача по день виплати, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

            Відповідно до положень частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення —в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.                                                                                                                                                                                                                                                       Компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати за своїм змістом є  санкцією, у зв’язку з чим положення частини 2 статті 233 КЗпП України на вказані правовідносини не розповсюджуються.                   

               Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 з вимогами про виплату компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з моменту звільнення (28.12.2009 року) пропустив встановлений законом 3 місячний строк. Доказів поважності причин пропуску строку суду не надано, у звязку з чим в задоволенні позову про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 28 грудня 2009 року   необхідно відмовити у звязку з пропуском строку.   

                Крім того, трудовим законодавством, не передбачено стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати після ухвалення судового рішення.                 

             Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

             Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з позивача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

             Керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 214, 215 ЦПК України, ст. 117 КЗпП України  , -

                                            В И Р І Ш И В :

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату відмовити.

           Стягнути з  ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                    Суддя:

          Рішення ухвалене й надруковано у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.

                    Суддя: