Справа № 2-953/11                                     Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                             І М Е Н Е М  У К Р АЇ Н И     

 17.10.2011   року  Рахівський районний суд Закарпатської області     у складі:

               головуючого - судді Тулик І.І.

               при секретарі - Шемота М.І.

               представника позивача - Палінкаш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну  справу за позовом   Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Закарпатської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"    до ОСОБА_3, ОСОБА_4   про стягнення заборгованості

                                                                      В С Т А Н О В И В  :

         Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Закарпатської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що відповідно до кредитного договору № 014/4039/82/32759 від 17 травня 2007 року, укладеного  ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"  з фізичною особою ОСОБА_3, остання отримала кредит банку у розмірі 25500 доларів США зі сплатою 13,75 відсотків річних за користування кредитом терміном до 17 травня 2017 року. В забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором був укладений договір іпотеки №014/4039/82/32759 від 17.05.2011 року, за яким в іпотеку банку іпотекодавцем - майновим поручителем ОСОБА_4 передано належне йому нерухоме майно: житловий будинок за АДРЕСА_1. Умови вказаного вище кредитного договору позивачем виконані в повному обсязі. Позичальник з свого боку умови кредитного договору не виконав, ухиляється від взятих на себе зобов'язань. Банком направлялася позичальнику та майновому поручителю вимоги  про необхідність погашення заборгованості, які залишалися без розгляду та реагування. Станом на 15.08.2011 року заборгованість ОСОБА_3 перед банком  згідно з розрахунком заборгованості становить 31006,74 доларів США, що дорівнює 247154,73 грн., а саме: 24471,20 доларів США, що становить 195059,94 грн. заборгованість по кредиту; 3384,32 доларів США, що становить26976,42 грн. заборгованість по відсотках; 318,42 доларів США, що становить 2538,13 грн. пеня за кредит; 2832,80 доларів США, що становить 22580,25 грн. пеня по відсотках. У зв'язку з чим просили стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь  ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредитному договору №014/4039/82/32759 від 17.05.2007 року в розмірі 247154,73 грн.  за рахунок звернення стягнення на належний відповідачу ОСОБА_4 предмет іпотеки - нерухоме майно - житловий будинок за АДРЕСА_1 за ціною визначеною незалежним суб'єктом оціночної діяльності та стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

           В судовому засіданні представник позивача Палінкаш В.В. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові. Просить позов задовольнити.  

          Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися. Причину неявки суду не повідомили.

     Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі докази, прийшов до наступного висновку.

  Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

    Судом встановлено, що між відповідачем, ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»був укладений кредитний договір № 014/4039/82/32759 17 травня 2007 року, за яким позивач видав відповідачці кредит в сумі 25500 доларів США. При цьому відповідач взяла на себе зобов'язання своєчасно сплачувати кредитні кошти, платню за користування кредитом у визначені кредитним договором терміни згідно графіку погашення заборгованості по кредиту.

           Надалі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль" перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

      Згідно ст.. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека це вид  забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном,  що залишається у володінні і  користуванні  іпотекодавця, згідно  з  яким  іпотекодержатель  має  право  в  разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх  вимог  за  рахунок  предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;  майновий поручитель - особа,  яка передає в іпотеку  нерухоме майно для     забезпечення     виконання     зобов'язання    іншої особи-боржника.

       Статтею 11 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що майновий поручитель несе      відповідальність     перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного  зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

      Так, для повного та своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки: № 014/4039/82/32759 17 травня 2007 рок з ОСОБА_4, згідно якого в іпотеку переданий житловий будинок АДРЕСА_1.  

        У відповідності до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пені).

        За умовами зазначеного договору іпотеки, а саме п. 3.1.4, 3.1.5 іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання  боржником зобов’язання за кредитним договором, реалізувати його відповідно до п. 6 договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити, включаючи сплату процентів, неустойку, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також інших витрат, пов’язаних з реалізацією предмета іпотеки. У випадку невиконання іпотекодавцем за цим договором та/або боржником за кредитним договором іпотекодержатель  має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу.

            З матеріалів справи досліджено, що відповідач ОСОБА_3  взяті на себе зобов’язання, що виникають з умов договору не виконувала, внаслідок чого, станом на 15 серпня 2011 року її заборгованість перед  ПАТ "Райфайзен Банк Аваль"  за кредитним договором № 014/4039/82/32759 17 травня 2007 рок складає: 24471,20 доларів США, що становить 195059,94 грн. заборгованість по кредиту; 3384,32 доларів США, що становить26976,42 грн. заборгованість по відсотках; 318,42 доларів США, що становить 2538,13 грн. пеня за кредит; 2832,80 доларів США, що становить 22580,25 грн. пеня по відсотках. Загальна заборгованість 31006,74 доларів США, що дорівнює 247154,73 грн.

     У відповідності до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

   Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

    Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

 У частині 2 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі простроченя повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

        Разом з цим вимоги банку ( письмові повідомлення № СО7-114-1/11-1147 від 15.03.2011 р., СО7-114-1/11-1146 від 15.03.2011 р.) про погашення заборгованості за кредитним договором, відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проігнорували.

      Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 порушені умови кредитного договору, зокрема прострочила свої зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, порушила графік погашення заборгованості за кредитом. Таким чином, на думку суду, має місце невчасне виконання зобов’язання відповідачем.

        Відповідно до п.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.. 12 цього Закону. Згідно з п.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суд, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Пунктом 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором. Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а вразі його невиконання –звернути стягнення на предмет іпотеки.

 Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Враховуючи те, що позивачем надано обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання відповідачами умов договорів, а останніми жодних доказів на протилежне не представлено,  суд вважає, що  позов слід задовольнити.

        Враховуючи  положення  ст. ст.  79, 81 ЦПК України та приймаючи до уваги те, що у зв’язку із розглядом справи в суді позивач,  поніс судові витрати в розмірі 1820 грн.,  а саме, сплатив судовий збір (мито) у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн.,  суд стягує вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь позивача, згідно до ст. 88 ЦПК України –стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

            Керуючись ст. ст. 6, 8, 10,11, 57,58, 60, 212- 215, 223 ЦПК України, суд

         В И Р І Ш И В :

             Позов задовольнити.

      Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканців АДРЕСА_1  в користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредитному договору № 014/4039/82/32759 від 17 травня 2007 року в сумі 247154,73 гривні за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1, належний на праві приватної власності ОСОБА_4, за ціною визначеною незалежним суб'єктом оціночної діяльності.

         Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судові витрати в сумі 1820 гривень.      

         Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області  через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                   Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду:                                                          Тулик І.І.