Справа №2-955/11  

                                  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                               І М Е Н Е М  У К Р АЇ Н И     

 13.10.2011  року  Рахівський районний суд Закарпатської області  у складі:

               головуючого - судді Тулик І.І.

               при секретарі - Шемота М.І.

з участю             позивача - ОСОБА_1

озглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну  справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2   про стягнення боргу за договором позики

                                                                           В С Т А Н О В И В  :

      ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в обгрунтування якого зазначив, що  5 липня 2011 року між ним та відповідачем був укладений усний договір позики, відповідно до якого надав останньому позику в сумі 600 гривень готівкою. Того ж дня  відповідач ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку згідно якої він, ОСОБА_2 цією розпискою стверджує факт взяття у борг від нього 600 гривень, які зобов"язався повернути до 20 серпня 2011 року. Боржник ОСОБА_2 свого зобов"язання не виконав. На неодноразові пропозиції щодо добровільного повернення боргу, відповідач неодноразово обіцяв борг повернути, однак так і не повернув. У зв"язку з чим просив стягнути з ОСОБА_3 за боргованість за договором позики в сумі 600 гривень та судові витрати.

     Позивач, ОСОБА_1 в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просить такі задовольнити.

        Відповідач, ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з"явився. Причину неявки суду не повідомив.

          Суд, заслухавши позивача, з’ясувавши обставини справи та дослідивши наявні в справі докази, прийшов до наступного висновку.

 У відповідності до положень ст.ст.10,11,58,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які брали участь у розгляді справи, а кожна сторона зобов'язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень частин 1-2 статті 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини  справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

   Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на    всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 212 ЦПК України).

             Згідно ст.ст.1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (кредитор) передає  іншій стороні (позичальнику) у власність грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний  повернути кредитору таку ж суму грошових коштів  або таку ж  кількість речей того ж роду і такої ж  якості . Договір позики вважається укладеним в момент передачі грошей. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.   

       З матеріалів справи, пояснень позивача досліджено, що  5 липня  2011 році  відповідач   ОСОБА_2 отримав у   позивача ОСОБА_1  у борг гроші в сумі 600 гривень, які зобов'язався  повернути до 20 серпня 2011 року, про що було складено ним власноручно розписку. Проте у встановлений термін гроші не повернув.   

    Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання  і одностороння зміна  умов договору не допускається.  Зобов'язання повинні виконуватися належним чином  відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичними вимогами, що пред'являються.

  Таким чином, аналізуючи норми наведеного законодавства та враховуючи, що на час розгляду справи в суді відповідач ОСОБА_2 не надав суду жодних переконливих доказів обгрунтування позову, заперечень, не спростував доводів позивача ОСОБА_1, а також те, що під час розгляду справи судом не встановлено підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання, суд вважає, що зобов’язання порушене з вини відповідача ОСОБА_2, а доводи позивача ОСОБА_1  базуються на правовому обґрунтуванні і порушене внаслідок цього право позивача потребує судового захисту,  тому   позов про стягнення боргу за договором позики ( розписки) слід задовольнити.

         Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підставі чого  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  підлягає стягненню 60 грн.. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 200 гривень витрат на правову допомогу, що також складають судові витрати.

 Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11,  58, 60, 88, 209, 212–215, 223 ЦПК України, суд,

                                                                          В И Р І Ш И В :

         Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_2 заборгованість за договором позики в сумі 600 гривень.

         Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 380 гривень.   

    Рішення може бути оскаржено у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеоляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                          

                      Суддя:  Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду:                                                  Тулик І.І.