Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11-2235/11 Головуючий у 1 й інстанції - Лисенко
Доповідач - Кузьменко В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2011 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:
головуючого –судді Кузьменко В.М.
суддів: Дрибас Л.І., Бровченко Л.В.
за участю прокурора Чепурка А.С.
засудженого ОСОБА_1
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого ОСОБА_2 –ОСОБА_3 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта неповна середня, який працює приватним підприємцем, відповідно о ст.. 55 КК України (в редакції 1960 року) не судимий,
засуджений за ст. 125 ч. 2 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст.. 76 КК України ОСОБА_1 зобов’язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію і повідомляти її про зміну місця роботи і проживання.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 4000 грн., в іншій частині позову відмовлено.
ОСОБА_1 засуджено за те, що 26.01.2010 року близько 20 години 45 хв. на пустирі, розташованому в районі АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин і виниклої сварки, яка переросла в бійку, заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров’я.
В апеляції представник потерпілого ОСОБА_3 просить скасувати вирок щодо засудженого і справу направити на додаткове досудове слідство, посилаючись на неправильні на його думку висновків комісійної судово-медичної експертизи щодо заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, необґрунтовану перекваліфікацію дій засудженого зі ст.. 296 ч. 4 КК України на ст.. 125 ч. 2 КК України, порушення прав потерпілого на захист.
В запереченнях адвокат ОСОБА_4 просить апеляцію представника потерпілого залишити без задоволення, а вирок суду щодо засудженого без зміни, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
о
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив вирок суду залишити без зміни, міркування прокурора, який також вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції і заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляція представника потерпілого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, з показань потерпілого ОСОБА_2, його дружини свідка ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_1 і його дружини свідка ОСОБА_6 вбачається, що вони проживають по сусідству і між ними склалися давні неприязні відносини, які мали своє продовження 26.01.2010 року. Черговий конфлікт між потерпілим і засудженим виник 26.01.2010 року близько 20 год. 45 хв. в магазині «Продукти», розташованому по АДРЕСА_2, який належав засудженому і в ньому продавцем працювала його дружина ОСОБА_6 Сторонніх осіб не було. Потім конфлікт перемістився на пустир, розташований в районі АДРЕСА_1, де сварка переросла в бійку і засуджений заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров’я, що підтверджується висновками комісійної судово-медичної експертизи. Свідками бійки були лише дружини потерпілого і засудженого.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що він був свідком лише словесної сварки між засудженим і потерпілим біля магазину. Він зрозумів, що вони знайомі між собою. Коли потерпілий і засуджений відійшли від магазину, він сів у свій автомобіль і поїхав.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що конфлікт між засудженим і потерпілим виник на грунті давніх неприязних особистих відносин, при цьому громадський порядок і спокій громадян не був порушений.
Тому, суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував за ст. 125 ч. 2 КК України, оскільки в судовому засіданні не знайшли підтвердження ті обставини, що засуджений вчинив хуліганські дії. Не викликають сумнівів і висновки комісійної судово-медичної експертизи щодо заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.
Отже, доводи представника потерпілого про неправильність досудового і судового слідства, неправильну кваліфікацію дій засудженого, безпідставні.
Призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про можливість призначення йому покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Колегія суддів також не вбачає порушення права потерпілого на захист, оскільки в судовому засіданні приймав участь його представник. Судова колегія також не вбачає і порушень судом вимог ст.. 326 КПК.
Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_2 –ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_1 –без зміни.
Судді: