Справа № 1-123/11

Провадження №11/0290/138/2012                                                                                                  Категорія: 3

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Копчинський В.І.                                                              

Доповідач :   Мішеніна

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Мішеніної С.В.

Суддів: Кривошеї А.І., Ковальської І.А.

За участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

Захисника ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула 08.02.2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_4 на вирок Калинівського райсуду Вінницької області від 05.12.2011 року, яким

ОСОБА_4,

1989 року народж., українця,

гр. України, уродженця та жителя  м. Калинівка,

в силу ст. 89 КК України несудимого

засуджено за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

ч. 4 ст. 187 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

ч. 2 ст. 289 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

       Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

             Цивільний позов задоволено частково.

           Стягнуто з Мадая на користь ОСОБА_5 59 259 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 500 000 грн. відшкодування моральної шкоди, 3 000 грн. відшкодування витрат на правову допомогу.

        Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати 2702 грн. 23 коп.

          Долю речових доказів вирішено.

        Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за вчинення наступного.

        22.06.2010 року біля 21 год. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину по вул. Тімірязєва в м. Калинівці Вінницької області попередньо домовився з ОСОБА_8, в порушенні кримінальної справи відносно якого відмовлено на підставі ст. 6 ч. 1 п. 8 КПК України, щодо незаконного заволодіння золотими виробами знайомого ОСОБА_9 шляхом розбійного нападу та позбавлення життя останнього.

         При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розподілили ролі, а саме: ОСОБА_8 повинен був наносити ОСОБА_9 удари в область голови металевим молотком, який мав взяти у домогосподарстві своєї бабусі, а ОСОБА_4 в цей час з метою сприяння настанню смерті повинен був наносити удари потерпілому в область голови кулаками та вживати заходів для подолання можливого опору з його боку.

          В той же вечір для реалізації своїх намірів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 купили нову сім-карту з номером НОМЕР_2, яку встановили в мобільний телефон «Нокіа», належний сестрі ОСОБА_4 Біля 23 год. 50 хв. ОСОБА_8 попросив по телефону ОСОБА_9, який в цей час надавав послуги по перевезенню пасажирів автомобілем «Дачія-Логан» д.н. НОМЕР_1, під'їхати до них на вул. Тімірязєва, а потім поїхати в с. Черепашинці Калинівського району Вінницької області.

           23.06.2010 року приблизно 00 год. 15 хв. ОСОБА_9 приїхав зазначеним автомобілем до них, звідки вони спочатку поїхали на вул. Степового в м. Калинівка до місця проживання бабусі ОСОБА_8, де останній взяв металевий молоток, який планувалося використати при вчиненні розбійного нападу та вбивства ОСОБА_9, і звідти поїхали у с. Черепашинці Калинівського району до заводу ВАТ «Вінніфрут» нібито для придбання соків.

         За вказівкою ОСОБА_4 ОСОБА_9 автомобілем заїхав на лісову дорогу, розташовану неподалік від ВАТ «Вінніфрут», де після зупинки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля і під приводом, що сік з підприємства винесуть через огорожу, запропонували ОСОБА_9 піти з ними, щоб надати допомогу в перенесенні соку.

         Проходячи по лісовій дорозі, ОСОБА_8, який йшов позаду ОСОБА_9, молотком, заздалегідь взятим для вчинення розбою та позбавлення життя, завдав останньому удар в життєво-важливий орган – голову, а, коли ОСОБА_9 був оглушений вказаним ударом, ОСОБА_4, який знаходився справа від потерпілого, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, розуміючи та передбачаючи настання невідворотних для життя ОСОБА_9 наслідків у вигляді його смерті та бажаючи їх настання, для прискорення настання смерті потерпілого з метою подальшого заволодіння золотими виробами останнього почав наносити кулаками удари в область голови ОСОБА_9, ОСОБА_8 наніс ще один удар молотком в область голови потерпілому.

            Від завданих ударів ОСОБА_9 впав на землю, після чого ОСОБА_8 з метою доведення до кінця умислу на заподіяння смерті ОСОБА_9 почав душити руками шию останнього, а ОСОБА_4 в цей час знаходився поруч та вживав заходів до подолання можливого опору з боку потерпілого.

        Побачивши, що ОСОБА_9 не подає ознак життя, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перевірили пульс та впевнились, що він мертвий.

           Внаслідок вищевказаних узгоджених дій ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ОСОБА_9 було спричинено  несумісні з життям тілесні ушкодження, а саме: забиту рану на волосяній частині голови, гематому на повіках лівого ока, переривчасте садно у вигляді ланцюжка по передньо-бічних поверхнях шиї, вогнищевий крововилив на спинці язика справа, вогнищеві крововиливи у м'які тканини волосяної частини голови зі сторони її внутрішньої поверхні, неповні розриви правого та лівого синдесмозів під'язикової кістки по передній поверхні, крупно-вогнищеві крововиливи у м'які мозкові оболонки головного мозку.

        Всі виявлені ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів (висновок судово-медичної експертизи №71 від 20.08.2010 р.).

         Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок спричиненої ударами ОСОБА_4 та ОСОБА_8 травми голови (забита рана на волосяній частині голови, гематома на повіках лівого ока, вогнищеві крововиливи у м'яких тканинах волосяної частини голови, крупно-вогнищеві крововиливи у м'які мозкові оболонки). Ця черепно-мозкова травма належить до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя і перебуває у прямому  причинно-наслідковому зв'язку зі смертю.

       Досягнувши поставленої мети на заподіяння смерті ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перетягнули тіло потерпілого до автомобіля та вкинули на заднє сидіння.

          Після цього ОСОБА_8 зняв з потерпілого золоті витрати, а саме: золотий ланцюжок вагою 62 г по ціні 280 грн. за один грам на суму 17360 грн., золотий браслет вагою 40 г по ціні 280 грн. за один грам на суму 11 200 грн. на загальну суму 28 560 грн.

         Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 біля 1 год. ночі 23.06.2010 року за попередньою домовленістю, знаходячись в лісі поблизу с. Черепашинці Калинівського району після вчинення вбивства ОСОБА_9 незаконно заволоділи автомобілем «Дачія-Логан» вартістю 54 812 74 грн., який фактично належить батькові померлого ОСОБА_5, з метою приховання слідів злочину, вивезення трупа, який поклали на заднє сидіння.

      ОСОБА_4, сівши за кермо, став виїжджати з лісу, проте проїхав 7-10 м вперся в пеньок та зупинився, ОСОБА_8 намагався виїхати, однак не зміг, тому, зачинивши автомобіль, вони залишили місце злочину та пішки через ліс пішли до м. Калинівки.

      В той же день біля 5 год. ОСОБА_4, ОСОБА_8, забравши золоті вироби ОСОБА_9 поїхали на залізничний вокзал м. Вінниці, звідки поїхали в м. Хмельницький, потім в м. Одесу, де реалізували золоті вироби, а гроші розділили.

       Захисник ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просив вирок в частині засудження ОСОБА_4 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України скасувати, справу закрити за відсутністю в його діях складу даних злочинів, а в частині засудження за ч. 4 ст. 187 КК  України змінити у бік пом'якшення з урахуванням пом'якшуючих обставин.

       Вимоги мотивував тим, що висновок слідства в частині обвинувачення ОСОБА_4 в умисному вбивстві та незаконному заволодінні транспортним засобом не знайшов свого підтвердження під час судового слідства, в матеріалах кримінальної справи відсутні докази, факти та обставини.

         При цьому захисник звернув увагу на покази ОСОБА_4 від 30.11.2010 р., 04.06.2010 р., явку з каяттям, висновок судово-психіатричної експертизи, покази судмедексперта, з яких як він вважає вбачається, що ОСОБА_4 не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_9, а також умислу та домовленості на заволодіння транспортним засобом.

         Викликає сумнів у захисника записка ОСОБА_8, прийнята як доказ, так як знайдена вона була через певний період після смерті останнього.

        Також захисник вважає, що мав місце ексцес виконавця, тобто дії ОСОБА_8 вийшли за межі домовленостей, а також, що судом безпідставно не допитано свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

         Крім того, захисник звернув увагу на те, що судом проігноровано вимоги ст. 66 КК України та безпідставно суд визнав наявність обтяжуючої обставини вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, хоча докази вживання спиртних напоїв відсутні.

         Засуджений ОСОБА_4 подав апеляцію, просив вирок скасувати в частині засудження за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України та закрити справу, а в частині засудження за ч. 4 ст. 187 КК України  змінити в бік пом'якшення з урахуванням пом'якшуючих обставин.

       Вимоги мотивовані тим, що висновки суду базуються на припущеннях, не відповідають фактам і обставинам, що мали місце 22.06.10 р., поскільки він винним себе не визнавав та умислу на вбивство не мав і не підозрював про намір ОСОБА_8, в подальшому намагався завадити ОСОБА_8 заволодіти транспортним засобом.

      Також звернув увагу, що судом визнано, що злочин ним вчинено в стані алкогольного сп'яніння, хоча докази відсутні, та не враховано всі пом'якшуючі обставини при призначенні покарання.

          Заслухавши доповідача, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який вважає вирок законним та обґрунтованим, апеляції такими, що задоволенню не підлягають, захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_4, які підтримали апеляції, просили їх задоволити, представника потерпілих ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які просили залишити апеляції без задоволення, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

         Відповідно ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

       Висновки суду першої інстанції щодо вини ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих йому злочинів за зазначених у вироку обставин ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

      Так, судом належним чином перевірено покази ОСОБА_4, дано відповідну оцінку та зроблено висновок щодо наявності вини його у вчиненні вбивства ОСОБА_9 та у незаконному заволодінні автомобілем, що підтверджується сукупністю зібраних під час досудового слідства та перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом огляду місця події від 27.06.2010 р., в ході проведення якого було виявлено труп ОСОБА_9, сліди злочину (т. 1 а.с. 6-36), протоколом додаткового огляду місця події від 30.06.2010 р., в ході якого оглянуто місцевість, визначено шляхи відходу злочинців, інші обставини злочину (т. 1 а.с. 145-150), протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 27.06.2010 р. (т. 1 а.с. 37-45), протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4, під час проведення якого ОСОБА_4 детально розповів про домовленість з ОСОБА_8, про обставини вчинення злочинів (т. 3 .с. 48-64), роздруківками вхідних та вихідних дзвінків абонентів мобільного оператора «Київстар» з прив'язкою до базових станцій (т. 2 а.с. 142-155, 186-211), актом експертизи і оцінки  закладеного майна в ломбард «Синдикат» м. Одеси 27.06.2010 р. (т. 3 .с. 102), висновком судово-медичної експертизи №71 від 20.08.2010 року, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 на тлі вираженого гниття виявлено такі ушкодження – забиту рану на волосяній частині голови, гематому на повіках лівого ока, переривчасте садно у вигляді ланцюжка на передньо-бічних поверхнях шиї, вогнищевий крововилив на спинці язика справа, вогнищеві крововиливи у м'які тканини волосяної частини голови зі сторони її внутрішньої поверхні, ділянки осадження шкіри у поперековій області спини, неповні розриви правого та лівого синдесмозів під'язикової кістки по передній поверхні, крупно-вогнищеві крововиливи у м'які мозкові оболонки головного мозку. Всі виявлені ушкодження спричинені дією тупих предметів за 4-6 днів до часу виявлення та розтину трупа. Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок травми голови (забита рана на волосяній частині голови, гематома на повіках лівого ока, вогнищеві крововиливи у м'яких тканинах волосяної частини голови, крупно-вогнищеві крововиливи під м'які мозкові оболонки). Ця черепно-мозкова травма належить до тяжкого тілесного ушкодження, за ознакою небезпечного для життя і перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю. Садно у вигляді ланцюжка на шиї і неповні розриви правого та лівого синдесмозів під'язикової кістки по передній поверхні могли виникнути і внаслідок стиснення шиї незадовго до смерті і належить до легких тілесних ушкоджень. Характер осадження на спині у поперековій ділянці трупа ОСОБА_9 з урахуванням пошкодження одягу та його зміщення можна розцінювати як сліди волочіння. Виявлені тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_9 не можна розцінювати як сліди боротьби чи самооборони (т. 2 а.с. 242-244), висновком судово-одорологічної експертизи №174 від 27.12.2010 року, відповідно якого на зразках запаху, вилучених з сидіння водія, з правого переднього сидіння пасажира, з руківки ричага коробки передач, з чохла рулевого колеса – присутній запах ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 114-120) та іншими доказами, які узгоджуються між собою та показами ОСОБА_4, допитаного в якості обвинуваченого 30.11.2010 р., 04.12.2010 р., а також свідків, експерта ОСОБА_13

         Посилання в апеляції на те, що висновком судово-психіатричної експертизи підтверджується відсутність у ОСОБА_4 умислу на вбивство ОСОБА_9 є надуманими, оскільки даний висновок зроблено з метою встановлення стану  засудженого на час вчинення злочинів.

      Згідно висновку судово-психолого-психіатричної експертизи №314 від 27.12.2010 року в період вчинення злочину ОСОБА_4 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_4 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. У нього не виявлено будь-яких відхилень в нервово-психічному стані. В теперішній час ОСОБА_4 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Із матеріалів кримінальної справи, цілеспрямованої бесіди з експертним слідує, що в досліджуваний період ОСОБА_4 в стані фізіологічного афекту  не перебував (т. 3 а.с. 130-132).

             Доводи захисника та засудженого щодо записки ОСОБА_8, як сумнівного доказу є безпідставними, оскільки судом першої інстанції дана записка прийнята до уваги та оцінена в сукупності з іншими доказами по справі.

         Відповідно ст. 306 КПК України суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка, дані під час досудового слідства у випадку неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива.

          Як убачається з протоколу судового засідання судом першої інстанції в дотримання вимог ст. 306 КПК України було оголошено покази свідка ОСОБА_14, яка відсутня за місцем проживання, так як знаходиться в Італії, на допиті якої наполягав захисник, виклик свідка ОСОБА_11 було припинено, оскільки останній перебуває на лікуванні у Вінницькому тубдиспансері (т. 4 а.с. 114).

        Вказівка у апеляції, що судом безпідставно не було допитано свідка ОСОБА_12 не відповідає дійсності, оскільки у списку осіб, що підлягали виклику у судове засідання ця особа зазначена не була і у судовому засіданні захисником клопотання щодо її виклику та допиту не заявлялось.

        Доводи в апеляціях щодо відсутності умислу ОСОБА_4 на незаконне заволодіння транспортним засобом є безпідставними та необґрунтованими.

          Посилання в апеляціях, що у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_8 мав м'який характер суперечать матеріалам справи, згідно яких свідки, зокрема ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 характеризували ОСОБА_8 з позитивної сторони, як спокійну по характеру особу, не здатну на агресію.

            Відповідно суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок, що ініціатором скоєння злочинів був ОСОБА_4

               Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно оцінив покази ОСОБА_4 у судовому засіданні як намагання уникнути відповідальності за скоєне та обґрунтовано дійшов висновку щодо наявності у нього умислу на протиправне заподіяння смерті іншій людині, незаконне заволодіння транспортним засобом, що підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні.

              Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187 КК України.

               Призначаючи покарання ОСОБА_4, судом дотримано вимоги ст. 65 КК України та враховано те, що він вчинив злочин, будучи в силу ст. 89 КК України несудимим, вчинений злочин є особливо тяжким, його роль, те, що він негативно характеризується, відсутність пом'якшуючих обставин та наявність обтяжуючої обставини вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Покарання, призначене ОСОБА_4 є необхідним і достатнім для його виправлення.

                Заперечення в апеляціях щодо недоведеності вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння спростовуються зокрема показами самого засудженого у судовому засіданні, який пояснював, що 23.06.2010 року біля 20 год. до нього прийшов ОСОБА_8, запропонував прогулятися, після цього вони в магазині купили по пляшці пива, яке випили (т. 4 а.с. 98), тому суд вірно дійшов висновку щодо вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

             За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, підстави для закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України та пом'якшення покарання за ч. 4 ст. 187 КК України відсутні.

               Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

                                                          У х в а л и л а :

               Апеляції захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

             Вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 5.12.2011 р., яким засуджено ОСОБА_4 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187 КК України залишити без змін.

                           Судді: