Справа №22-ц-6247/11Головуючий у І інстанції Пироженко О.В.
Категорія33Доповідач у 2 інстанціїБерезовенко
09.02.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
20 грудня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А.,
суддів: Березовенко Р.В., Малорода О.І.,
при секретарі: Лопатюк В.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, НАСК "Оранта" про відшкодування матеріальної шкоди в наслідок ДТП та стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом посилаючись на те, що 10.08.2008 року на привокзальній площі м.Фастів водій автобуса марки ПАЗ-6205 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4, працюючий у СПД ОСОБА_2, починаючи рух автобусом не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген Пасат 21120 д.н.з. НОМЕР_2, яким керував позивач, що призвело до пошкодження транспортного засобу, чим порушив п.10 ПДР України. На місце пригоди позивач викликав працівників ДАІ, які належним чином оформили ДТП, та направили матеріали до суду. Постановою Фастівського міськрайонного суду від 09.09.2008 року у справі №3-6491/08р., по факту вказаного ДТП, на гр.ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 68 грн. ОСОБА_4 попросив позивача не звертатися до суду, написав у приміщенні ДАІ, при свідках, розписку, але, за минуванням незначного часу, відмовився від обіцяного. Для визначення матеріального збитку позивач звертався в експертну компанію "Укравтоекспертиза-Стандарт". Дослідження було проведено 01.10.2008р., відповідно до якого його автомобілю завдано матеріального збитку на суму 5 309,17грн. Відповідач про проведення даного дослідження був належним чином повідомлений. Позивач зазначав, що крім матеріальних збитків йому заподіяно моральну шкоду. В день ДТП, ввечері, йому стало погано, він потрапив до лікарні. Медпрацівниками йому було надано допомогу, рекомендовано звернутися до терапевта та пройти лікування. Але за браком коштів у нього не було такої можливості. На час розгляду справи його автомобіль не був відремонтований. При розгляді справи позивач змінював позовні вимоги. Заподіяну матеріальну шкоду оцінює в 5 309 грн. 17 коп., моральну шкоду 20 000 грн., та просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5 309 грн. 17 коп. заподіяної матеріальної шкоди, 10 000 грн. заподіяної моральної шкоди, 1 085 грн. судових витрат, а всього стягнуто 16 394 грн. 17 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 303 ЦПК України, апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договору підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.08.2008 року на привокзальній площі м.Фастів водій автобуса марки ПАЗ-6205 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 порушив п.10.1 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68 грн., відповідно до постанови судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2008 року. На час вчинення ДТП ОСОБА_4 працював водієм у СПД ОСОБА_2, тобто власником транспортного засобу, яким заподіяно шкоди автомобілю позивача, є ОСОБА_2, а ОСОБА_5 перебував з ним у трудових відносинах.
Розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди в сумі 5309,17 грн. визначений висновком спеціаліста №2505 від 06.10.2008р.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат, суд першої інстанції, з урахуванням конкретних обставин справи, правильно керувався ст. 60, ч.3 ст. 61 ЦПК України та ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 386 , ч.2 ст. 1187 ЦК України і прийняв висновок спеціаліста - автотоварознавця, як належний та допустимий доказ по справі щодо розміру матеріальної шкоди, оскільки належних та допустимих доказів, які б його спростували відповідачем суду надано не було і клопотань щодо проведення судової автотоварознавчої експертизи ним не заявлялося.
Що ж стосується висновку суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь позивача в розмірі 10000грн., то колегія суддів з ним повністю погодитися не може виходячи з наступного.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з принципів розумності та справедливості, з урахуванням ступеня вини відповідача ОСОБА_2, характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, позбавлення позивача певний час можливості користуватися транспортним засобом та керувався при цьому ст.ст. 23, 1167 ЦК України.
Зважаючи на те, що у зв'язку з пошкодженням майна з вини власника засобу підвищеної небезпеки ОСОБА_2, позивач зазнав душевних страждань, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є частково доведеними та обгрунтованими.
Однак, що стосується розміру цієї шкоди, то на думку колегії суддів, судом першої інстанції невірно було застосовано принцип розумності та справедливості і його було безпідставно завищено, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що позивач був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, виходячи з харакреру пошкоджень, що глибина його душевних страждань була значною. Крім того на думку колегії суддів, судом першої інстанції неповною мірою було враховано ступень вини відповідача, який особисто ДПТ не вичняв, не заподіював матеріальної шкоди, а як власник транспортного засобу, який скоїв ДТП, протягом розгляду справи неодноразово пропонував позивачу за власні кошти провести необхідний ремонт, на що позивач не погоджувався.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів відповідно до ст. 309 ЦПК України вважає, що рішення суду першої інстанції, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміні, а розмір моральної шкоди, яка повинна бути стягнута на користь позивача слід зменьшити до 1000 (одної тисячі) грн., а підстав для його скасування в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Шо ж стосується доводів апеляційної скарги, відносно необхідності відшкодування шкоди позивачу відповідачем НАСК «Оранта», то колегією суддів вони розцінюються критично, оскільки всупереч вимогам Закону та договору страхування відповідач ОСОБА_2(страхувальник) не повідомив належним чином страховика щодо настання страхового випадку, не звертався до ВАТ НАСК "Оранта" з відповідною заявою та не надавав відповідних документів, що стосуються ДТП. В зв'язку з цим у НАСК "Оранта" відсутні будь-які документи(страхова справа) стосовно ДТП, що сталась 10.08.2008р. в м. Фастів між автобусом ПАЗ д.н.з. НОМЕР_1 та Фольксваген Пасат д.н.з. НОМЕР_3, а отже в даному випадку у НАСК "ОРАНТА" не має правових підстав для виплати страхового відшкодування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2011 року в частині стягення моральної шкоди змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.( одну тисячу) грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Поліщук М.А.
Судді: Березовенко Р.В.
Малород О.І.