Справа №11-285/12Головуючий у І інстанції Віговський

Категорія51Доповідач у 2 інстанціїГоворуха

07.02.2012

ПОСТАНОВА

Іменем України

       7 лютого 2012 року.                                                                           м. Київ.

       Суддя апеляційного суду Київської області Говоруха В.І. за участю прокурора Єлфімова І.П. розглянувши при попередньому розгляді кримінальну справу  щодо  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3,-

       встановив:

       Вироком Сквирського  районного суду Київської області від 6 жовтня 2011 року ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 309 КК України, а ОСОБА_2, крім того,  за  ч.2 ст. 307 КК України

Не погоджуючись з вироком районного суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засуджений ОСОБА_2 подали апеляції, розгляд яких було призначено в Апеляційному суді Київської області на 22 лютого 2012 року на 12 годин.

Прокурор апеляцію обґрунтовує тим, що засудженому призначено  надто м’яке покарання і просить направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши думку прокурора, який вважав необхідним направити кримінальну справу до районного суду на виконання  вимог закону,  перевіривши матеріали справи, вважаю, що справу належить повернути до районного сду з наступних підстав.

За змістом п.4 ч.1 та ч.2  ст.  350 КПК України в апеляції повинно зазначатися в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування.

Апелянтом цих вимог дотримано не було.

В апеляції прокурор  не оспорюючи кваліфікацію скоєного разом з тим просить вирок суду скасувати в зв’язку з м’якістю призначеного засудженому  ОСОБА_2 покарання. При цьому в апеляції, незважаючи, що вироком суду ОСОБА_2 засуджений до 5 років і 1 місяця позбавлення волі прокурор вказує, що остаточна міра покарання, призначена засудженому за сукупністю вироків становить – 5 років позбавлення волі і далі в апеляції  прокурор мотивую, що така міра покарання є м’якою. При цьому в резолютивній частині апеляції взагалі не зазначено, яку ж міру покарання необхідно призначити засудженому і це при умові, що суд 1-ї інстанції  врахував позицію державного обвинувача в судовому засіданні і призначив засудженому покарання за скоєні злочини саме таке, як запропонував державний обвинувач.   

За таких обставин,  коли апеляція  прокурора, який приймав участь в розгляді справи не відповідає вимогам  ст.  350 КПК України,  що позбавляє апеляційний суд можливості перевірити законність та обгрунтованність вироку,  справа підлягає поверненню до суду 1-ї інстанції для виконання вимог  ст. 352 КПК України.

Згідно ст. 344 КПК України копія вироку вручається засудженому в триденний строк після проголошення вироку.

Проте, в матеріалах кримінальної справи відсутнє підтвердження того, що засудженому  ОСОБА_2 було вручено копію вироку районного суду.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 359 КПК України кримінальна справа повертається до суду першої інстанції, якщо засудженому не було вручено копії вироку –для виконання вимог, передбачених ст. 344 КПК України. Крім того, в апеляції засудженого  зазначається,  що доповнення до апеляції будуть надані після ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та  протоколом судового засідання (а.с. 398). Однак в матеріалах кримінальної справи, що надійшли до апеляційного суду  зазначене питання жодним чином не з’ясоване.

             При таких обставинах,  керуючись ст. ст. 357, 359 КПК України, -

         постановив:

      Кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 309 КК України, а ОСОБА_2, крім того,  за  ч.2 ст. 307 КК України повернути до Сквирського районного суду Київської області для виконання вимог, передбачених ст. ст. 344, 352  КПК України.

                               Суддя:                                       

                                                                                 В.І. Говоруха