Судове рішення #21023748


Справа №22-ц-5545/11Головуючий у І інстанціїВознюк С.М.

Категорія50Доповідач у 2 інстанції Суханова

06.02.2012


УХВАЛА

Іменем України

12 грудня 2011 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

        Головуючого: Суханової Є.М.,

        Суддів: Коцюрби О.П., Сліпченка О.І.,

        при секретарі : Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2  на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2011  року у справі за позовом ОСОБА_2  до тимчасової адміністрації авіакомпанії «Аліталія-Італійські авіалінії С.П.А.», треті особи без самостійних вимог: ТОВ «Он Тайм Сервіс», Авіакомпанія «Аліталія-Компанія Аереа Італьяна С.П.А.», ОСОБА_6 про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк, незаконного  відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за весь час роботи та за час виконання сумісної роботи, компенсацію моральної шкоди,-

      В С Т А Н О В И Л А:

          

          05.12.2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що вона з 19.05.2006 року офіційно приступила до виконання обов'язків супервайзера авіакомпанії "Аліталія-Італійські авіалінії С.П.А." на території державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», що є фактичним допуском до виконання трудових обов'язків за місцем роботи, без укладення письмового трудового договору. В подальшому вона виконувала також обов'язки агента пасажирської служби цієї ж авіакомпанії і отримала постійну перепустку в режимні зони аеропорту у зв'язку з виконанням нею професійних обов'язків. При цьому позивачку ніхто з наказом про прийняття на роботу не ознайомлював, однак остання щорічно перебувала у відпустках, ' про що подавала заяви на ім'я керівника представництва авіакомпанії в Україні ОСОБА_6. Трудові відносини тривали до 18.И.2008 року, коли після закінчення свого лікування позивача не допустили та відсторонили від виконання трудових обов'язків без пояснення будь-яких причин. За час роботи в авіакомпанії ОСОБА_2 не отримала заробітну плату, розмір якої за її розрахунком становив 25700 доларів США, що відповідало визначеному їй розміру щомісячної оплати праці в розмірі 800 доларів США за період з травня 2006 року по серпень 2008 року, а з серпня 2008 року - 980 доларів США на місяць.

           Зважаючи на те, що позивач, на її думку, офіційно була працевлаштована саме в авіакомпанії "Аліталія-Італійські авіалінії С.П.А.", а її відсторонення від роботи здійснено з грубим порушенням трудового законодавства України без пояснення причин, та те, що під час роботи в авіакомпанії ОСОБА_2, додатково виконувала роботу за сумісництвом касира та старшого менеджера авіакомпанії, роботодавець не виплатив заробітну плату за весь час роботи та різницю за виконання обов'язків за сумісництвом, позивач просила: визнати укладеним трудовий договір між нею та авіакомпанією "Аліталія-Італійські авіалінії С.П.А." від 19.05.2006 року на невизначений строк, визнати незаконним ЇЇ відсторонення від роботи на посаді агента пасажирської служби авіакомпанії, стягнути на її користь заробітну плату за весь період роботи в авіакомпанії по час ухвалення судового рішення, починаючи з 19.05.2006 року, стягнути різницю в заробітній платі за сумісництво посади старшого менеджера авіакомпанії та відшкодувати завдану моральну шкоду.

              Під час розгляду справи в якості належного відповідача залучено тимчасову адміністрацію авіакомпанії "Аліталія-Італійські авіалінії С.П.А.", зважаючи на здійснення процедури банкрутства авіакомпанії в Італійській Республіці.

             З цього приводу, судом враховано, що представництво вказаної компанії в Україні Належним чином не ліквідовано і значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств,установ та організацій України станом на 05.08.2011 року, керівником якого зазначено ОСОБА_6.

             До участі в розгляді справи залучались в якості третіх осіб без самостійних вимог  - товариство з обмеженою відповідальністю «Он Тайм Сервіс», Авіакомпанія „Аліталія - Компанія Аереа Італьяна С.п.А.", ОСОБА_6.

             Також судом здійснювались запит про міжнародну правову допомогу та прохання про вручення за кордоном судових документів на виконання Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, оскільки у справі бере участь іноземний елемент.

            Судом також вживались заходи для забезпечення доказів за заявою ОСОБА_2, що були виконанні частково. Судом враховано при розгляді справи і клопотання позивача про прискорення розгляду даної цивільної справи.

             Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від              15 серпня 2011 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивачки.

              Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким  задовольнити її позовні вимоги.

              Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

               Під час розгляду матеріалів справи та доказів наданих сторонами, судом першої інстанції не встановлено порушень вимог ст.ст. 21, 24, 46, 94, 115. 116, 237-1 Кодексу законів про працю України, з боку відповідача та необхідність застосування останніх до виниклих правовідносин, оскільки трудових правовідносин між відповідачем та позивачем судом не встановлено.

              Намагаючись спростувати висновки суду та довести свій позов апелянт посилається на те, що в неї була постійна перепустка в режимну зону аеропорту та договір про повну матеріальну відповідальність з відповідачем, що апелянт вважає істотними підставами вважати, що між нею та відповідачем був укладений трудовий договір згідно з яким вона виконувала певні службові обов»язки.

              Разом з тим, належних доказів, які б доводили цю обставину,апелянт не надала ні до суду першої інстанції, та не надала їх до апеляційної інстанції.

              Натомість, з пояснень свідків, які надали пояснення в суді, а також наявність постійної перепустки в режимні зони аеропорту, договору про повну матеріальну відповідальність (що належним чином не оформлений), на думку колегії суддів, не є доказом офіційного працевлаштування ОСОБА_2 в авіакомпанії чи представництва в Україні авіакомпанії "Аліталія-Італійські авіалінії С.П.А.", оскільки вони не спростовують твердження відповідача та третіх осіб, що позивач працювала в авіакомпанії на підставі цивільно-правового договору на надання послуг, укладеного між ТОВ «Он Тайм Сервіс»та представництвом авіакомпанії.

              Доказів офіційного оформлення ОСОБА_2 в представництві авіакомпанії судом першої інстанції не виявлено, незважаючи на неодноразові запити на звернення до тимчасової адміністрації авіакомпанії, їх представників та інших організацій, їх не надано і позивачем, відсутні належні докази й під час розгляду апеляційної скарги.

               Крім того, неможливість оформлення позивача на роботу в представництво авіакомпанії підтверджується відсутністю повноважень на це у її колишнього керівника ОСОБА_6 згідно доручення, що міститься в матеріалах цивільної справи.

               Відповідно до ч.4 ст.95 Цивільного кодексу України та п.14 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18 січня 1996 р. №30 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 15 червня 2007 р. № 179) керівник представництва діє на підставі довіреності від іноземного суб'єкта господарської діяльності.

               Керівником представництва компанії «Аліталія - Італійські авіалінії С.п.А»в Україні до 12 січня 2009 року була ОСОБА_6. яка діяла на підставі Засвідчення повноважень посадової особи від 12 грудня 2006 року, нотаріальний реєстр №81431. Зазначене засвідчення повноважень було належним чином оформленою довіреністю на представництво інтересів вказаної компанії відповідно до законодавства Італії, що засвідчено апостилем.

              Так, ОСОБА_6 не була керівником представництва «Аліталія - Італійські авіалінії С.п.А.»та/чи представником цієї авіакомпанії станом на                     18 травня 2006 року", оскільки керівником вона стала з 08.02.2007 року, що також підтверджується відповіддю Головного міжрегіонального управління статистики ум. Києві від 05.08.2011 року (а.с. 180, том 11).

             В матеріалах справи наявні засвідчені належним чином копії з трудової книжки ОСОБА_6 (трудова книжка БТ-І 9000050), згідно з якими 03.05.2006 року ОСОБА_6 була прийнята на роботу в представництво «Аліталія - Італійські авіалінії С.п.А.»на посаду менеджера з продажу, а на посаду директора представництва ОСОБА_6 переведена 31.01.2007 року та звільнена 12.01.2009 року.

            Таким чином, станом на 18 травня 2006 року ОСОБА_6 не була керівником представництва «Аліталія - Італійські авіалінії С.п.А.»та не мала повноважень приймати на роботу працівників.

             В той же час, судом першої інстанції було встановлено, що офіційно працевлаштованою ОСОБА_2 була в ТОВ «Он Тайм Сервіс».

              Так, апелянт зазначала, що 01.06.2006 року з нею було додатково укладено контракт з ТОВ «Он Тайм Сервіс»для збереження національного трудового стажу, однак в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що працевлаштувалась до ТОВ «Он Тайм Сервіс»додатково і працювала таким на підставі договори надаючи консультаційні послуги. З нього приводу, казані пояснення та зміст позову є суперечливими, а тому не беруться в цій частині до уваги.

               При цьому, апелянт-ОСОБА_2. в судовому засіданні зазначила, що отримувала заробітну плату в ТОВ «Он тайм Сервіс», а в авіакомпанії неотримувала ,  зважаючи на фінансові складнощі, і продовжувала там працювати.                      

              ТОВ «Он Тайм Сервіс»фактично збігаються з часом виконання обов'язків ОСОБА_2 в авіакомпанії, розміром заробітної плати визначеним контрактом, посади на яку оформлена позивач - агент пасажирської служби, та дією цивільно-правових угод від 01.06.2006 року №01/06-СМ, укладеної між представництвом «Аліталія - Італійські авіалінії С.п.А.»та ТОВ «Стафф Менеджмент», та від 31.05.2007 року №СН-03/С, укладеної між представництвом «Аліталія - Італійські авіалінії С.п.А.»та ТОВ «Он Тайм Сервіс»(а.с. 115-131, том 4), згідно яких указані організації надавали консультаційні послуги. Виконання ОСОБА_2 інших, не передбачених умовами договорів обов'язків, не може свідчити також про працевлаштування позивача безпосередньо в авіакомпанії. а може бути підставою для оплати робіт позивача організацією, з якою остання перебувала в трудових відносинах.

                Перебування апелянта в трудових відносинах з ТОВ «Он Тайм Сервіс»також підтверджуються рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2010 року, що набрало законної сили, ухваленого в цивільній справі №2-82/2010 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Он Тайм Сервіс»про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

              Згідно з вимогами ст. 61 ЦПК України обставини,встановлені судовим рішення у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

                Також перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах саме з ТОВ «Он Тайм Сервіс»підтверджується іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: трудовим контрактом від 01.06.2006 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Стафф Менеджмент», трудовим контрактом від 31.05.2007 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Он Тайм Сервіс», актами від 20.10.2008 року про нещасний випадок за формами Н-1 та Н-5, оформлені на ОСОБА_2, як на працівника ТОВ «Он Тайм Сервіс», незважаючи на те, що остання виконувала обов'язки в ДП «МА «Бориспіль», як представника авіакомпанії, трудовою книжкою позивачки, яка містить відомості про працевлаштування в ТОВ «Он Тайм Сервіс»(внесення недостовірної інформації до зазначеної трудової книжки замість іншої особи, а також не внесення до неї відомостей про роботу в ТОВ «Стафф Менеджмент»не впливає на висновок суду з цього приводу, оскільки робота ОСОБА_2 мала місце, про що позивач неодноразово зазначала в судових засіданнях).

              Оцінюючі зібрані у справі докази пояснення позивача та свідків, пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого  висновку, що твердження позивача про офіційне працевлаштування на роботу в авіакомпанію «Аліталія - Італійські авіалінії С.п.А.»не мають місця, та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи по суті, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання договору на невизначений строк та незаконне відсторонення від роботи позову слід відмовити.

З урахуванням указаного та того, що позивач не надала доказів отримання заробітної плати в представництві авіакомпанії, пояснення ОСОБА_2 щодо її роботи протягом трьох років без плати винагороди з боку авіакомпанії, відсутність інших достовірних доказів офіційного працевлаштування в авіакомпанії, вимоги позивача щодо стягнення заробітної плати та різниці за суміщення посад, заявлених до авіакомпанії «Аліталія - Італійські авіалінії С.п.А.», задоволенню не підлягають. Так само, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив апелянту у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки судом не встановлено причинного зв'язку між діями відповідача та наслідками, з приводу яких апелянт вважає, що її права були порушені.

              Слід також відзначити, що відповідно до пункту 2.20. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. №58, трудові книжки громадян, які працюють за трудовими договорами в іноземних представництвах, у іноземних кореспондентів, співпрацівників міжнародних організацій та інших прирівнених до них іноземців на території України, зберігаються: в м. Києві - в Генеральній дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв. Ці організації роблять відмітки у трудових книжках про прийняття на роботу і про звільнення з роботи відповідно до трудових договорів і овідок наймачів.

                 Запис, зроблений у трудовій книжці іноземними представництвами, іноземними преспондентами, співпрацівниками міжнародних організацій та іншими прирівненими до них іноземцями на території України, є недійсним.

                Таким чином, якщо апелянт  вважала, що працює у представництві «Аліталія - Італійські ііалінії С.п.А.»- вона мала право звернутись до Генеральної дирекції Київської міської ради , чого зроблено нею не було.

                 Наявні в матеріалах цивільної справи інші докази не спростовують висновків суду та не свідчать в достатній мірі на офіційне працевлаштування ОСОБА_2 в авіакомпанії, а лише про виконання нею функцій та обов'язків представника авіакомпанії в ДП «МА «Бориспіль».

                   З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити в повному обсязі за недоведеністю останніх.

                 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивач понесла значні витрати у зв'язку з розглядом даної цивільної справи, пов'язані з перекладом, пересиланням кореспонденції та здійсненням оголошення в пресі, її скрутне матеріальне становище, у зв'язку з чим вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від оплати судових витрат у справі в розмірі 1700 грн. 00 коп. та ЗО грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на підставі ст. 88 ЦПК України. Вказані витрати слід віднести на рахунок Державного бюджету України.

                Інших доказів або обставин, які б не були перевірені судом першої інстанції або могли б призвести до скасування рішення суду, передбачених вимогами ст. 309 ЦПК України не надано апелянтом та колегія суддів їх не встановила.

             Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

                На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  293, 303, 304, 307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

       У Х В А Л И Л А :

           Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

           Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від                                    15 серпня 2011  року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.



Головуючий


Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація