Справа №22-ц-5939/11Головуючий у І інстанціїКорнієнко С.В.

Категорія36Доповідач у 2 інстанції Суханова

06.02.2012

УХВАЛА

Іменем України

           21 листопада 2011 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

        Головуючого: Суханової Є.М.,

        Суддів: Коцюрби О.П., Сліпченка О.І.,

        при секретарі : Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного  суду Київської області  від 16 вересня 2011 року у справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності за законом в порядку спадкування,-

      В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про визнання свідоцтва про право на спадщину на ім'я відповідача від 15 жовтня 2009 року недійсним, та визнання за нею права власності на 3\4 частині квартири її батька АДРЕСА_2.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від                   16 вересня 2011 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог статей 1 та З ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Положення ст.ст. 524, 525, 527, 529, 535, 549 ЦК України (в редакції 1963 року, що діяв станом на серпень 2001 року),ст.ст.1216 - 1218, 1258, 1261, 1268 ЦК України зазначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування може здійснюватися за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.  

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

У відповідності  до  положень  ч.4  ст.25  цивільна  правоздатність  фізичної  особи припиняється у момент її смерті.

Положення пленумів Верховного Суду України "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" № 4 від 24.06.1983 року (що діяв на час смерті батька сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_1) та «Про судову практику у справах про спадкування»№ 7 від 30 травня 2008 року, вирішують питання про визнання права на спадкове майно, якщо протягом шестимісячного строку заінтересована особа вступила в управління або володіння цим майном.

Згідно положень п.113 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджена наказом Міністерства юстиції України № 18\5 від 14.06.1994 року), та п.211 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджена наказом Міністерства юстиції України № 20\5 від 3.03.2004 року) доказом вступу в управління або володіння спадковим майном в порядку ст.549 ЦК України (1963 року) можуть бути довідка житлово-експлуатаційної організації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

У відповідності до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_2 від 5.08.2010 року та серії НОМЕР_1 від 14.07.2009 року, батьки сторін по справі померли, батько ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1, мати ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2

З огляду свідоцтв про народження від 1.08.1952 року та про шлюб від 6.03.1971 року, витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу № 00009029319, сторони по справі є дітьми померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - ОСОБА_6

Як вбачається з довідок «КП «Житлорембудсервіс»від липня та вересня 2009 року №№ 285 і 688, померлий батько сторін був зареєстрований за місцем проживання відповідача від 23.03.1995 року до дня зняття його з обліку як померлого 26.04.2001 року.

У відповідності до запису у паспорті, померла мати позивача ОСОБА_6 була зареєстрована у АДРЕСА_2

Згідно до договору від 10 січня 1992 року померлий батько сторін придбав квартиру АДРЕСА_1, та державного акту про право власності серії ИІ-КВ № 043992 від 26.04.1997 року йому належала земельна ділянка, площею 0,15 га, по АДРЕСА_2.

З огляду спадкової справи 15-ої Київської державної нотаріальної контори на майно померлого батька сторін по зазначеній справі - ОСОБА_5, № 1308, лише відповідач 30 липня 2009 року звернулася до зазначеної установи, за місцем своєї та померлого батька реєстрації, з відповідною заявою про прийняття спадщини ОСОБА_5 та 15 жовтня 2009 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом в порядку ст. 529 ЦК України (1963 року) на квартиру АДРЕСА_2 (за реєстровим № 10-248) та земельну ділянку, площею 0,15 га, по АДРЕСА_2 (за реєстровим № 10-250).

За матеріалами спадкової справи Васильківської міської державної нотаріальної контори на майно померлої матері сторін по справі - ОСОБА_6, № 305, тільки позивачка 9 жовтня 2009 року звернулася до зазначеної установи про прийняття спадщини, при цьому відомостей про будь-яке належне ОСОБА_6 майно відсутнє.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов  до обгрунтованого висновку, що відповідач по справі прийняла спадкове майно після смерті свого батька ОСОБА_5 у відповідності до вимог відповідного цивільного законодавства (ст.ст.529 та 549 ЦК України) за місцем його державної реєстрації, а тому підстав для визнання недійсним і скасування спірного свідоцтва про право власності на спадщину - АДРЕСА_2, не має.

Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт посилається на  наявність у заявниці права на спадщину, що залишилося після смерті матері, через успадкування нею після смерті чоловіка - батька позивача ОСОБА_5, оскільки оформлення належним чином прийняття його спадщини, починаючи з лютого 2001 року до липня 2009 року, нею на час її смерті здійснено не було, тобто на час її (ОСОБА_6) смерті, будь-яких, належним чином посвідчених майнових прав на будь-яке майно, що належало померлому чоловікові, вона не мала.

Колегія суддів прийшла до висновку що, ствердження апелянта про те, що мати - ОСОБА_6, мала право на 1\2 частину спірної квартири, як частку у спільній сумісній власності колишнього подружжя, є безпідставними, оскільки під час свого життя будь-яких дій щодо визначення вищезазначеної частки нерухомого майна вона не вчинила, та на думку колегії суддів, вимоги апелянта , щодо визначення такої частки від імені її покійної матері, для подальшого успадкування саме нею, є неповноважними.

Інших доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення суду не встановлено, апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

       У Х В А Л И Л А :

           Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

            Рішення Васильківського міськрайонного  суду Київської області  від     16 вересня 2011 року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді