Судове рішення #210229
Справа № 22-1559 /2006 p

Справа № 22-1559 /2006 p.     Головуючий в 1 інстанції Заруцька Г.М.

Категорія 38                            Доповідач Новодворська О.І.

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня   2006 року судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого Новодворської О.І

Суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.

При секретарі Тимченко Г.В. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Донецькій області про визнання наказу про накладення дисциплінарного стягнення незаконним за апеляційною скаргою Управління МВС України в Донецькій області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від    19 червня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2006 року позов ОСОБА_1 до УМВС України в Донецькій області про визнання незаконним наказу Про накладення дисциплінарного стягнення задоволений.

Визнано незаконним п. З Наказу УМВС України в Донецькій області НОМЕР_1 "Про надзвичайну подію, яка мала місце у Красноармійському МРВ, та покарання винних" про притягнення до дисциплінарної відповідальності, за відсутність контролю за роботою підлеглих працівників, що призвело до втечі спецконтингенту з-під варти, у вигляді пониження в займаній посаді заступника начальника відділу -начальника міліції громадської безпеки Красноармійського МРВ підполковника міліції ОСОБА_1.

Поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді - заступника начальника Красноармійського МРВ - начальника міліції громадської безпеки Красноармійського МРВ із доплатою різниці у заробітній платі, яка мала місце у зв'язку з переводом на понижену посаду.

Додатковою постановою . Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2006 року з відповідача на держави стягнуто судовий збір у розмірі 51 грн., та витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі    відповідач просить скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом було порушені вимоги матеріального та процесуального закону

 

Заслухавши, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягають, залишенню без задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що у квітні 2006 року ОСОБА_1, звернувся у суд із позовом до УМВС України в Донецькій області про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він працював заступником начальника відділу - начальником міліції громадської безпеки Красноармійського МРВ із листопада 2000 року.

Наказом НОМЕР_1 управління МВС України в Донецькій області від 02.03.2006 року на нього накладено дисциплінарне стягнення - пониження в займаній посаді за відсутність контролю за роботою підлеглих працівників, що призвело до втечі спецконтингенту з-під варти.

Пункт 26 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарне стягнення повинно відповідати тяжкості вчиненого проступку й ступеню провини.

У наданому відповідачем висновку службового розслідування, затвердженого заступником начальника УМВС України в Донецькій області 2.03.2006 року, також не вказано, яке порушення він припустив, і що конкретно не виконав.

При визначенні виду і міри покарання згідно Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 року необхідно було врахувати характер проступку, його наслідки, обставини, за яких його було вчинено, попередню поведінку винного, його ставлення до служби, стаж служби й рівень кваліфікації, що не було враховано при внесенні наказу.

Так, не враховано попередню поведінку його ставлення до служби, стаж служби й рівень кваліфікації.

Постановою від 14.03.2006 року відмовлено в порушенні кримінальної справи через подію, яка мала місце 28.02.2006 року (утеча двох слідчозаарештованих, які були доставлені до міськлікарні м. Красноармійська) у відношенні усіх осіб, які були причетні до вказаної події за відсутністю в їх діях ознак злочину.

Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ Української РСР (п. 15) передбачено вичерпний перелік дисциплінарних стягнень. Пониження в посаді - це шостий вид дисциплінарного стягнення і є значно суворим стягненням.

Не прийнято до уваги, що він пропрацював в органах внутрішніх справ понад 22 роки.

Стягнення винесено на другий день від дня події, тобто на час винесення наказу не проведено повне розслідування у справі.

Також в наказі не вказано, які саме ним допущені грубі порушення вимог наказу МВС № 60дск-2005 р. оскільки вказаним наказом (п. 5.24.2) передбачено, що заступники міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ здійснюють контроль за конвоюванням затриманих і взятих під варту осіб не менше двох разів на тиждень. Тобто він відповідно до наказу повинен здійснювати загальний контроль. Цей пункт наказу позивач вважає, ним не порушувався, більше того, 28.02.2006 року він провів інструктаж конвоїрів, про що розписався у відповідному журналі.

Безпосередній контроль над конвойним відділенням здійснюється начальником відділення охорони громадського порядку, який очолює Сайко І.В., який повинен був провести інструктаж, що не було ним зроблено 28.02.2006 року.

Сайко до дисциплінарної відповідальності не притягнутий, а більше того, підвищений по службі.

 

Вважав, що наказ НОМЕР_1 в частині накладення на нього стягнення у вигляді пониження в займаній посаді за відсутність контролю за роботою підлеглих працівників, що призвело до втечі спецконтингенту з-під варти незаконним, тому що він не допускав порушення у вигляді відсутності контролю. Оскільки у відповідності до Інструкції "По організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України", затвердженої наказом Міністра МВС України № 60 ДС від 20.01.2005 року провів інструктаж із підлеглими. Також ним виконані вимоги "Функціональних повноважень відповідального від керівництва МРВ", оскільки він відповідно до затвердженого графіку, 28.02.06 р. був відповідальним від керівництва МРВ.

Наказом НОМЕР_2 його призначено дільничним інспектором міліції відділення ДІМ Красноармійського міськрайвідділу.

Позивач просив задовольнити його позов, визнати незаконним наказ НОМЕР_1 про накладення на нього стягнення -пониження в займаній посаді за відсутність контролю за роботою підлеглих працівників, що призвело до втечі спецконтингенту з-під варти, поновити його на попередній посаді, вирішити питання про виплату йому різниці у заробітку.

У судовому засіданні позивач наполягав на позовних вимогах і просив їх  задовольнити.

Відповідач позов не визнав вказував на те, що дисциплінарне стягнення на позивача накладене згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.

Судом установлено, що позивач працює в органах МВС з 23 січня 1984 року, (а.с. 66), заступником начальника відділу - начальником міліції громадської безпеки Красноармійського МРВ, позивач працює з листопада 2000 року.

Наказом НОМЕР_1 управління МВС України в Донецькій області від 02.03.2006 року на позивача накладено стягнення - пониження в займаній посаді за відсутність контролю за роботою підлеглих працівників, що призвело до втечі спецконтингенту з під варти (а.с. 3-5).

Постановою від 14.03.2006 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за подією, яка мала місце 28.02.2006 року (утеча двох слідчозаарештованих, які були доставлені до міськлікарні м. Красноармійська) у відношенні осіб, які були причетні до вказаної події за відсутністю в їх діях ознак злочину (а.с. 9-11).

Встановлено, що втеча двох слідчозаарештованих мала місце 28.02.2006 року, що ОСОБА_1 28.02.2006 року був відповідальним від керівництва МРВ, але в самому наказі НОМЕР_1 відсутнє обґрунтування винних дій і порушення функціональних обов'язків із сторони начальника міліції громадської безпеки ОСОБА_1.

Виходячи з вимог функціональних обов'язків начальника відділення охорони громадського порядку (а.с. 58), позивач здійснює контроль за несенням служби нарядами спец установ (ІТТ, конвойними відділеннями). Бере участь у перевірках ІТТ на предмет технічної укріпленості з метою запобігання втеч. Виходячи з пояснень позивача і матеріалів службового розслідування за фактом утечі 28.02.2006 року з автозаку Красноармійського МРВ слідчозаарештованих (а.с. 27-30) позивач в повному обсязі виконав свої функціональні обов'язки, а саме провів інструктаж з підлеглими, роз'яснив їм їх, обов'язки при доставці слідчозаарештованих до лікарні, до суду та інше. Після проведеного інструктажу, підлеглі приступили до виконання своїх обов'язків, а позивач виконував свої безпосередні посадові обов'язки і в момент утечі слідчозаарештованих він знаходився на оперативній нараді у начальника- Красноармійського МРВ. Також, виконуючи обов'язки відповідального від керівництва МРВ, позивач в повному обсязі перевірив готовність членів добового наряду чергової частини міліції, ІТТ, слідчо-оперативної групи, інших працівників, які залучаються до чергування та провів із ними інструктаж. Тому, судом обґрунтовано зроблено висновок про те, що у відповідача не було підстав робити висновок про те, що зі сторони позивача був відсутній контроль за роботою підлеглих працівників, а також те, що він порушив Наказ № 60 дек МВС України від 20.01.2005 року, що привело до втечі слідчозаарештованих.

Суд, також, обгрунтовано зробив висновок про те, що твердження відповідача про те, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності у справі були враховані характер поступку, його наслідки, обставини та ставлення його до служби, є необгрунтованими, оскільки не в самому наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, не в запереченні на позов, відповідач не вказував у чому конкретно мали місце порушення функціональних обов'язків і обов'язків відповідального від керівництва МРВ, а обмежується однією фразою - відсутністю контролю зі сторони позивача, не мотивуючи в чому виражаються винні дії позивача.

Судом установлено, що на час розгляду справи позивач працює в органах МВС більше 20 років (а.с.60). З послужного списку позивача вбачається, що за час служби він мав дисциплінарні стягнення у вигляді догани, але усі дисциплінарні стягнення були зняті і твердження відповідача відносно того, що позивач не одноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності безпідставні (а.с. 53-56).

Крім того, з Атестаційного листа за період із квітня 2005 року по квітень 2006 року, вбачається, що „за час служби в органах внутрішніх справ і займаній посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе в основному з позитивного боку. Добре знає накази, постанови, інструкції і інші нормативні акти, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ, правильно і професійно грамотно організовує роботу підлеглих по зміцненню правопорядку й законності в місті. Під його керівництвом були досягнуті результати зниження росту злочинності у громадських місцях."

Посилання відповідача на те, що згідно з Наказом НОМЕР_3 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани безпідставне, оскільки суду не представлено доказів про те, що позивач належним чином був ознайомлений з наказом про притягненням його до дисциплінарної відповідальності у відповідності до п. 31 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ Української РСР, за таких обставин особа, вважається не притягнута до дисциплінарної відповідальності, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно Наказу НОМЕР_1 необхідно було врахувати, що позивач уперше притягується до дисциплінарної відповідальності, і тому стягнення у вигляді пониження у займаній посаді є надто суворим.

Обов'язки з безпосереднього контролю за виконанням функціональних обов'язків конвойним відділенням здійснюється начальником ВОГП Сайко І.В., щодо якого зовсім не вирішувалося питання про його відповідальність за виконання своїх функціональних обов'язків, пов'язаних із подією, яка мала місце 28.02.2006 року, а саме втеча слідчозаарештованих. Виходячи із встановленого, суд правильно зробив висновок про те, що посилання відповідача на те, що Сайко І.В.  був залучений до роботи  в - оперативному штабі при проведенні виборів безпідставні, оскільки в Розпорядженні начальника Красноармійського МРВ НОМЕР_4 вказано, що для координації і керування діями підрозділів міськрайвідділу, виробітки й прийняття управлінських рішень була розгорнута робота оперативного штабу в склад, якого був включений не тільки Сайко І.В.. а і позивач у справі ОСОБА_1 та ще 12 співробітників Красноармійського МРВ і ніхто з вказаних осіб не був звільнений від виконання основних обов'язків по несенню служби (а.с. 60-61).

Виходячи з установленого, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача, визнавши незаконним п. З наказу УМВС України в Донецькій області НОМЕР_1, поновив позивача на колишній посаді та поклав на відповідача зобов'язання провести позивачеві доплату різниці у заробітній платі, яка мала місце, у зв'язку з переведенням його на нижче оплачувану посаду.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення немає.

Ухвалюючи додаткову постанову, суд першої інстанції безпідставно стягнув із відповідача втрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 30 грн., тому з її резолютивної частини слід виключити висновок суду про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із розглядом справи в розмірі 30 грн.

Керуючись ст., ст. 200, 206 КАС України, апеляційний суд,-

У ХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління МВС України в Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від    19 червня 2006 року залишити без зміни.

З додаткової постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2006 року виключити висновок про стягнення з Управління МВС України в Донецькій області витрат, пов'язаних із розглядом справи в розмірі ЗО грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у Вищий Адміністративний Суд України протягом одного місяця із дня набрання законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація