Справа № 2-а-8814/11

                                                                                                           2-а/435/73/2012

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 лютого 2012 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Бондар Я.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу про визнання незаконними дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і є особою, що постраждала внаслідок катастрофи 2 категорії по захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому підпадає під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Звернення позивача до суду мотивовано тим, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, особою, що постраждала внаслідок катастрофи 2 категорії, і, таким чином, в порядку ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на додаткову пенсію, яка призначається особам, яким заподіяно шкоду здоров’ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вважає, що, відмовляючи йому у перерахунку пенсії відповідач грубо порушив чинне законодавство, тому просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати зробити перерахунок розміру його пенсії з 05.08.2011 року, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, в розмірі 30 % мінімальних пенсій за віком.

Відповідачем у встановлений судом строк заперечень проти позовних вимог надано не було.

Відповідно до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.    

Суд, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ої категорії, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А категорії 2 № 187839 від 01.12.1992 року.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, що постраждали внаслідок ліквідації катастрофи на ЧАЕС 2 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач отримує пенсію як ліквідатор Чорнобильської катастрофи, яка обрахована йому хоча і на підставі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але не у розмірах, які зазначені в спеціальному Законі, а відповідно до розмірів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», що є невірним, виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами та з урахуванням рішення Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, відповідно до якого зміни, внесені Законом № 107-VI від 28 грудня 2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»у ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, не може слугувати перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.

У відповідності до положень частини ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, З, 4 та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачеві має визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру пенсії за віком.

Отже, вимоги позивача щодо визнання дій відповідача протиправними щодо відмови призначення та перерахунку пенсії в розмірі меншому, ніж передбачено ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», є правомірними, тому відповідача має бути зобов’язано провести перерахунок та виплату позивачеві перерахунок державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, у відповідності з вимогами, встановленими ст.50, п. 4 ст.54,  п.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 05 серпня 2011 року з урахуванням проведених виплат. Пенсія призначається довічно, тому обмежувати виплату конкретною датою не є доцільним.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 50, п,4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, ст.ст. 2, 6-11, 71, 99, 100, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 –задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу щодо відмови в перерахунку державної та додаткової пенсій ОСОБА_2 у відповідності до Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу провести ОСОБА_2 перерахунок державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, у відповідності з вимогами, встановленими ст.50, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 05 серпня 2011 року з урахуванням проведених виплат.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після отримання її копії до  апеляційного суду через районний суд.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                                    Бондар Я.М.