ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

03 червня 2025 року Справа №  280/1892/25   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді           Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки з 04.09.2023 із урахуванням різниці, що вже була виплачена.

Ухвалою суду від 19 березня 2025 року  позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду  заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із доказами поважності таких причин.

Ухвалою суду від 31 березня 2025 року визнано неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду, які наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву повернуто в частині позовних вимог, які стосуються періоду з 04 вересня 2023 року по 14 вересня 2024 року.

В іншій частині з 15 вересня 2024 року позовна заява підлягає прийняттю до розгляду.

Ухвалою суду від 31 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ. 14.01.2022 у зв`язку із набуттям права на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідачем переведено позивача з одного виду пенсії на інший без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки. Вказані дії, на думку позивача, порушують її законні права та інтереси, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності. На підставі вищезазначеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що на підставі особистої заяви від 04.09.2023 позивача переведено з пенсії за вислугу років, яка була призначена 27.11.2007 на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Враховуючи вищевикладене, з 04.09.2023 року позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та перераховано відповідно до ст.ст. 40, 42, 45 Закону № 1058. Розмір пенсії позивача з 04.09.2023 року розраховано із заробітної плати 7167,70000 грн. (3764.40 середній показник заробітної плати за 2014-2016 роки) при загальному стажі роботи 44 роки 07 місяць 28 днів. На теперішній час пенсію розраховано згідно з наданими документами та у відповідності до вимог діючого законодавства. Таким чином, виходячи з норм чинного законодавства України та на підставі вищевикладеного, оскільки позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років в 2007 році, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки при перерахунку пенсії за віком, оскільки показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки застосовуються лише при первинному призначенні пенсії у 2023 році. Звертає увагу суду, що з 01.03.2024 ОСОБА_1 знято з обліку за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 у зв`язку з поданням заяви на призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». З огляду на вищевикладене відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 27.11.2007 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 04.09.2023 позивачу було призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

З 01.03.2024 ОСОБА_1 знято з обліку за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з поданням заяви про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В матеріалах справи міститься службова записка від 15.02.2024 наступного змісту: «Суть питання: до Головного управління з заявою на призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Пропозиції: Просимо припинити виплату пенсії у відділі з питань виплати пенсій №1 та направити на нашу адресу атестат про зняття з обліку, а також наявні в справі документи щодо інвалідності, встановлення статусу та пенсії за особливі заслуги перед Україною.».

В матеріалах справи міститься атестат №28 від 15.02.2024 наступного змісту: «Видана гром ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ). Вид пенсії – пенсія за віком (пенсійна справа 923230149289). Розмір пенсії 3354 грн 58 коп. Пенсія виплачена по 29 лютого 2024 року. Пенсійна справа знята з обліку з 01 березня 2024 року».

На звернення позивача, листом від 27.01.2025 відповідач повідомив про те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з 27.11.2007. Відповідно до особистої заяви від 04.09.2023 позивача переведено з пенсії за вислугу років, яка була призначена з 27.11.2007 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 з 04.09.2023. Оскільки позивачу вже була призначена пенсія за вислугу років, призначити виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 у розмірі десяти місячних пенсій не має законних підстав. Також повідомлено, що 01.03.2024 позивача знято з обліку за Законом №1058 у зв`язку з поданням заяви на призначення пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України №2262.

Вважаючи, протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІV (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до абзацу першого пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

27.11.2007 позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулась вперше 04.09.2023. Оскільки позивач до 04.09.2023 не отримувала пенсію відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020 – 2022 роки.

Водночас, під час розгяду справи судом установлено, що з 01.03.2024 позивача знято з обліку за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з переходом на інший вид пенсії — у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд звертає увагу на те, що предметом розгляду даної адміністративної справи, з урахуванням ухвали суду від 31 березня 2025 року, є позовні вимоги з 15 вересня 2024 року, оскільки в іншій частині позовних вимог, які стосуються періоду з 04 вересня 2023 року по 14 вересня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

За таких обставин, оскільки станом на 15.09.2024 позивач не є отримувачем пенсії за віком, яка є предметом спору, то відповідно позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною ч.2 ст.77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст.9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255  КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                Ж.М. Чернова