Справа № 521/19868/17

Номер провадження:1-кп/521/97/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року колегія суддів Малиновського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого судді                - ОСОБА_1 ,

суддів                                - ОСОБА_2 ,

                                       - ОСОБА_3 ,

за участю секретаря                - ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023160000000243 від 20.06.2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,

клопотання захисника ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 , про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора                                - ОСОБА_7 ,

захисника                                - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого                        - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

В період часу з 2010 року по 2012 рік ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 вели сумісний бізнес, щодо купівлі-продажу транспортних засобів грошові кошти на розвиток якого надав ОСОБА_8 за результатами спільних угод обидва отримували дохід тим самим мали довірливі відносини між собою.

Протягом періоду часу з 2010 року по 2011 рік ОСОБА_8 надавав ОСОБА_5 грошові на розвиток бізнесу різними сумами грошові кошти на загальну понад 40 000 доларів США.

Крім того, в серпні 2011 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_5 , маючи корисливий намір та діючи із прямим умислом, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 , під час розмови запропонував ОСОБА_8 придбати уживаний автомобіль марки «Феррарі Маранелло», 1998 року випуску, червоного кольору, який запропонував пригнати з іншої держави. В ході вказаної зустрічі ОСОБА_5 повідомив, що автомобіль марки «Феррарі Маранелло» буде придбано за 60 000 доларів США та у вказану суму розходів буде включено абсолютно усі послуги щодо розмитнення, оформлення, доставки автомобілю на Україну та інше у чому виникне потреба для того щоб його можна було експлуатувати на території України та зареєструвати у органах МРЕО України.

Враховуючи тривалість дружніх та ділових відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , розуміючи та знаючи можливості ОСОБА_5 у сфері автобізнесу та митних органах повірив у наміри ОСОБА_5 та погодився на пропозицію ОСОБА_5 з придбання автомобілю марки «Феррарі».

Враховуючи, що ОСОБА_5 був винен ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 40 000 доларів США між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було досягнуто згоди щодо використання ОСОБА_5 у якості повернення боргу ОСОБА_8 власних 40 000 доларів США та отримання від ОСОБА_8 іншої частини грошових коштів у сумі 20 000 доларів США для реалізації вище обумовлених домовленостей.

Так в серпні 2011 року, більш точна дата не встановлена ОСОБА_5 , продовжуючи свої корисливі наміри, знаходячись у дворі будинку №16 по вул. Прохорівській в м. Одесі достовірно знаючи, що митне оформлення автомобіля марки «Феррарі Маранелло 550» червоного кольору, 1998 року ввезеного на територію України в режимі «імпорт» та для випуску і вільний обіг неможливе відповідно до чинного на той час законодавства України отримав від ОСОБА_8 частину грошових коштів, в сумі 10 000 доларів США.

В подальшому, в вересні 2011 року ОСОБА_5 знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 продовжуючи свої корисливі наміри з заволодінням коштів потерплого, та не маючи наміру щодо виконання взятих на себе зобов`язань навмисно вводячи в оману родичів ОСОБА_8 , що митне оформлення автомобіля марки «Феррарі Маранелло 550» червоного кольору, 1998 року ввезеного на територію України в режимі «імпорт» та для випуску і вільний обіг неможливе відповідно до чинного на той час законодавства України отримав від родичів ОСОБА_8 другу частину грошових коштів в сумі 10 000 доларів США.

З метою створення уяви виконання зобов`язань ОСОБА_5 показував у м. Миколаїв потерпілому автомобіль «Феррарі Маранелло 550» червоного кольору, 1998 року та надав їм покористуватись нетривалий час після чого повідомив, що жене його у м. Одесу для виконання обумовлених домовленостей, однак виконувати їх не мав наміру оскільки вказаний автомобіль належав іншій особі та перебував у ОСОБА_5 з метою його ремонту.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 60 000 доларів США, що на момент вчинення злочину складало 478 272 грн.

Разом з тим, продовжуючи свою злочинну діяльність, восени 2016 року, ОСОБА_5 маючи корисливий намір на особисте збагачення та умисел на збут завідомо підробленого - офіційного документу, що засвідчує особу, повідомив ОСОБА_8 що може оформити документи особистості іноземної країни для користування транспортними засобами, що зареєстровані на номерні знаки іноземних держав. ОСОБА_8 розуміючи, що документи які може надати ОСОБА_5 не будуть законними, тому повідомив про це правоохоронні органи.

В ході подальших зустрічей із ОСОБА_5 відбувалось його документування під час проведення негласних слідчих дій. З метою викриття незаконної діяльності ОСОБА_5 ним було отримано від ОСОБА_8 згоду на виготовлення документів громадянина Іспанії та водійського посвідчення громадянина Іспанії та обумовлено вартість вказаних документів у розмірі 2400 доларів США.

Так 10.08.2016 ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 я якості авансу першу частину грошових коштів у сумі 1000 доларів США, свої фотографії та у подальшому під час наступного спілкування зразок підпису.

08.09.2016 перебуваючи у м. Одеса по вул. Космонавтів, 17А, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що ідентифікаційна карта громадянина Іспанії ( ОСОБА_9 ) на ім`я ОСОБА_10 з серійним номером НОМЕР_1 та посвідчення водія (PERMISO DE CONDUCCION) на ім`я ОСОБА_10 з серійним номером НОМЕР_2 -W містять недостовірні відомості, тобто підроблені, збув їх ОСОБА_8 , чим посягнув на авторитет органів державної влади королівства Іспанії та на встановлений законодавством королівства Іспанії порядок їх видачі після чого отримав від ОСОБА_8 другу частину грошових коштів у сумі 1400 доларів США.

Дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковано за

- ч.1 ст. 358 КК України, як збут офіційного документу, який видається іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків;

- ч.4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням, передбачених ст. 49 КК України, строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, залишив на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_8 , надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши позиції сторін, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.

Згідно зі ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення містить ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, вчиненого в вересні 2011 року та кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, вчиненого 08.09.2016 року.

Санкція ч. 4 ст. 190 КК України, (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Санкція ч. 1 ст. 358 КК України, (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), передбачає покарання у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Відповідно до ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України що на час вчинення діяння, було віднесене до особливо тяжкого злочину, згідно ст. 12 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), а тому строк давності, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України, (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), становив п`ятнадцять років та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України що на час вчинення діяння, було віднесене до злочинів невеликої тяжкості, згідно ст. 12 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), а тому строк давності, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), становив три роки.

При цьому суд враховує і те, що Законом України № 3233-IХ від 13.07.2023 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень», який набрав чинності з 11.08.2023 року, внесено зміни до Кримінального кодексу України, які в даному випадку, пом`якшує кримінальну відповідальність обвинуваченого за ч.4 ст. 190 КК України та іншим чином поліпшує становище ОСОБА_5 .

Зокрема, санкція ч.4 ст. 190 КК України, (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років

Відповідно до ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, що на час постановлення ухвали, віднесене до тяжкого злочину, згідно ст. 12 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), а тому строк давності, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), становить десять років.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, що на час постановлення ухвали, віднесене до кримінального проступку, згідно ст. 12 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), а тому строк давності, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), становить три роки.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 5 КК України

1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

3. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

4. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

З огляду на викладені обставини, а також враховуючи положення ст. 5 КК України, суд вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діє на час постановлення ухвали, оскільки він пом`якшує кримінальну відповідальність обвинуваченого та іншим чином поліпшує становище ОСОБА_5 , зокрема суд приходить до висновку, що строк давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, за ч.4 ст. 190 КК України має становити десять років, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, (в редакції, що діє на час постановлення ухвали) та за ч.1 ст. 358 КК України має становити три роки, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, (в редакції, що діє на час постановлення ухвали).

Судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 49 КК України, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що обвинувачений ухилявся від слідства або суду чи вчинив новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин в період з вересня 2011 року по даний час.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 566/554/16-к звільнення від кримінальної відповідальності відбувається незалежно від визнання обвинуваченим вини. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується. У вказаній справі Європейський Суд зазначив, що «презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону. Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою».

Як встановлено ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в обвинувальному акті, подія кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України мала місце в вересні 2011 року, а подія кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 358 КК України мала місце 08.09.2016 року, з урахуванням відсутності обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що на даний час сплинув передбачений п. 2, п.4 ч. 1 ст. 49 КК України строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим суд, за наявності згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 49 КК України, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.4 ст. 190 та ч.1 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Вирішуючи заявлений в провадженні цивільний позов, суд враховує наступне.

Потерпілим ОСОБА_8 був заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 , матеріальної шкоди у розмірі 1 671 652 гривні та моральної шкоди у розмірі 100000 гривень.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року № 3 (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 року № 13 та 3 грудня 1997 року № 12), у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1 671 652 гривні та моральної шкоди у розмірі 100000 гривень. Цивільний позивач має право звернутись із відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 44, 49 КК України та ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369, 372 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 , про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 190 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали).

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.4 ст. 190 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали).

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021164470000947 від 17.09.2021 р. відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 190 КК України – закрити, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов  ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_5 , матеріальної шкоди у розмірі 1 671 652 гривні та моральної шкоди у розмірі 100000 гривень - залишити без розгляду.

Речові докази:

- DVD-R диск «Verbatin» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

- ідентифікаційну карту громадянина Іспанії на ім`я ОСОБА_10 та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_10 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом семи днів.

Головуючий суддя                                                         ОСОБА_1

судді                                                                         ОСОБА_3

                                                                                ОСОБА_2