справа № 619/2471/25

провадження № 3/619/1033/25

ПОСТАНОВА

іменем України

3 червня 2025 року                                                                                         м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В. розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановила:

21.04.2025 о 17 год 43 хв в Харківській області Харківський район с-щі Мала Данилівка вул. Ювілейна, 7, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП 10.10.2024, постанова ЕНА 3233215, чим порушив п. 2.1.а ПДР.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надавши заяву в якій провину у вчинені адміністративного правопорушення визнав, просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Порядок дорожнього руху на території України згідно з Законом України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме:

-даними протоколу про адміністративні правопорушення серії ААД №013379 від 21.04.2025, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України. Також у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, при цьому не мав права керування, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

-довідкою інспектора САП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення з якої вбачається, що відповідно до облікових даних інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП», пошук «ІП Особа» протягом року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувався Коростенським районним управлінням поліції ГУНП в Житомирській області постанова ЕНА 3233215 від 10.10.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, накладено стягнення за постановою від 10.10.2024 у розмірі 3400 грн;

- довідкою інспектора САП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в якій зазначено, що за даними інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП», пошук «ГСЦ Посвідчення водія» водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в базі даних не значиться;

- довідкою інспектора САП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в якій зазначено, що за даними інформації згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на причетність власності транспортного засобу, в базі даних не значиться;

-ксерокопією постанови серії ЕНА № 4552267 від 21.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП;

-ксерокопією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 014147 від 21.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підпунктом «а» пункту 2.1. ПДР установлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Положеннями ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених частиною другою-четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Вищевказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.

Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Санкція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Крім штрафу з позбавленням прав керування, санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає також оплатне вилучення транспортного засобу або без такого. Разом з тим, відповідно до довідки інспектора САП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в якій зазначено, що за даними інформації згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на причетність власності транспортного засобу ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в базі даних не значиться;

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, 283, 284 КУпАП, --

постановила:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 126, КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот гривень) 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП  штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

                  Суддя                О. В. Пруднікова