Єдиний унікальний номер 142/137/25

Номер провадження 2/142/258/25

РІШЕННЯ

іменем України

03 червня 2025 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

при секретарі судового засідання Яворській О.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Гордаш Н.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, в якій позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 13 червня 2023 року відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 13 червня 2023 року Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного управління міністерства юстиції (м. Київ), після розірвання шлюб присвоїти їй прізвище « ОСОБА_3 », стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її користь в розмірі 1/2 частин з усіх видів доходу на утримання дітей : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з дня пред`явлення позову до повноліття дітей, стягнути з відповідача на її користь витрати в сумі 1211,20 гривень, сплачені нею за судовий збір та витрати в сумі 5000 гривень, сплачені нею за надання правничої допомоги при поданні даного позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13 червня 2013 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 13 червня 2023 року Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного управління міністерства юстиції (м. Київ). З відповідачем по справі мають трьох спільних непонолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач вказує, що на даний час вся їхня сім`я проживає разом за адресою АДРЕСА_1 . Причиною звернення до суду про розірвання шлюбу зазначає сварки в їхній сім`ї з різних причин, неповагу до неї з боку чоловіка як до дружини та матері їхніх дітей, застосування збоку чоловіка до неї фізичної сили, що змушує її звертатись за надагнням медичної допомоги. Все це відбувається в присутності дітей і негативно впливає на їхню поведінку та розвиток. Вважає, такий шлюб існувати надалі не може, так як такі взаємовідносини між нею та відповідачем і надалі будуть негативно впливати на розвиток та виховання неповнолітніх дітей та примирення між ними не можливе. Після розірвання шлюбу бажає залишити собі прізвище « ОСОБА_3 ». Також позивач вказує, що відповідач має постійне місце роботи та відповідний заробіток, сума якого їй невідома, проте він не приділяє належної уваги матеріальному забезпечені сім`ї. Посилаючись на ст. 180, ст. 183 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, позивач вважає, що відповідач повинен спланувати аліменти на утримання їхніх спільних дітей в частині від свого доходу, розмір яких не повинен бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2025 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 10 березня 2025 року було направлено запит до Піщанської ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2

18 березня 2025 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь на запит суду за вих. № 504 від 13 березня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 20 березня 2025 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 08 травня 2025 року судом було прийнято відмову позивача ОСОБА_1  від позову до ОСОБА_2 в частині позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей, провадження в цій частині закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, продовжено розгляд цивільної справи за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовних вимог про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні 03 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гордаш Н.М. позовні вимоги підтримали, вказували, що примирення між сторонами не можливе, наполягали на розірванні шлюбу з відповідачем, також просили стягнути судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 судовому засіданні 03 червня 2025 року позовні вимоги визнав та не заперечував щодо розірвання шлюбу.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.

Судом встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 13 червня 2023 року, про що Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)було складено відповідний актовий запис № 86, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)13 червня 2023 року (а.с.11).

Сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 (а.с. 9,10)

Крім того, судом встановлено, що в шлюбі у сторін народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 (а.с.12).

Судом встановлено, та не було спростовано під час судового розгляду, що шлюб між сторонами існує формально, на даний час сторони однією сім`єю не проживають, мають різні інтереси та погляди на побудову шлюбу та сім`ї, втратили почуття любові та поваги один до одного.

Позивач та відповідач проживають окремо, примиритись не бажають, мають стійке волевиявлення спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу.

Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно зі ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, обставини справи та підстави пред`явлення позову до суду, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а тому враховуючи волевиявлення позивача їй після розірвання шлюбу слід залишити прізвище " ОСОБА_3 "

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 0.0.4228379946.1 від 05 березня 2025 року судовий збір в розмірі 1211,20 гривень за позовною вимогою про розірвання шлюбу.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь витрати понесенні нею за надання юридичної допомоги в сумі 5000 гривень, на підтвердження чого надає квитанцію № 6 від 05 березня 2025 року про отримання адвокатом Гордаш Н.М. від ОСОБА_1 гонорару за надання юридичної допомоги в розмірі 5000 гривень, а також договір № 4 про надання правової (юридичної) допомоги від 05 березня 2025 року, укладений між адвокатом Гордпш Н.М. та позивачем ОСОБА_1 , в п. 3.1 якого вказано, що за наданняправової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі обумовленому окремою угодою, та який не містить підписів сторін договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

       Згідно правового висновку, який було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18, відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру таабо порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про дійсну домовленість сторін про адвокатський гонорар та його розмір, містили розрахунок витрат за виконаний адвокатом обсяг робіт, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а долучений до позовної заяви договір про надання правничої допомоги, такої інформації не містить, що є підставою для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований 13 червня 2023 року Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)за актовим записом № 86.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_3 ".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Піщанський районний суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована в  АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований в  АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 .

Суддя: