ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м.Чернівці

02 червня 2025 року                   Справа № 926/2900/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., за участі помічника судді Петровської В.С., яка виконує повноваження секретаря судового засідання за дорученням судді, розглянувши заяву Приватного підприємства “Віктор-Ком Імпекс” про розстрочення виконання рішення (вх.№1639 від 19.05.2025р.) у справі №926/2900/24

За позовом Акціонерного товариства “Укргазвидобування” (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28)

До відповідача Приватного підприємства “Віктор-Ком Імпекс” (60421, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с.Йорданешти, вул.Корнец, 24)

Про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 117180,00 грн

За участі представників:

Від позивача: Подоляк О.Р. – представник (дов.№909 від 27.06.2024р.)

Від відповідача: не з`явився

Судове засідання проведене в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку “EasyCom”.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство “Укргазвидобування” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного підприємства “Віктор-Ком Імпекс” про стягнення заборгованості за договором поставки №854/23 від 13.09.2023 року в сумі 117180,00 грн, з яких: 98952,00 грн пені та 18228,00 грн штрафу за непоставлений товар.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.01.2025 року (повний текст 20.01.2025р.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПП “Віктор-Ком Імпекс” на користь АТ “Укргазвидобування” заборгованість в сумі 77599,20 грн, з яких: пеня в розмірі 59371,20 грн, штраф в розмірі 18228,00 грн та 2422,40 грн судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2025 року рішення першої інстанції залишено без змін.

20.05.2025 року матеріали справи повернулися на адресу Господарського суду Чернівецької області та судом першої інстанції винесено наказ.

Від Приватного підприємства “Віктор-Ком Імпекс” через систему "Електронний суд" надійшла заява про розстрочення виконання рішення на 12 платежів протягом 1 календарного року та здійснювати розгляд заяви без участі уповноваженого представника (вх.№1639 від 19.05.2025 року).

Обґрунтовуючи свою заяву про розстрочення виконання рішення, відповідач посилається на те, що у нього відсутні можливості погасити заборгованість перед позивачем одним платежем, розстрочка рішення не є інструментом ухилення відповідача від виконання рішення, а є лише спробою забезпечити повне виконання зобов`язання, з огляду на його фінансовий стан та джерела надходження коштів.    

Ухвалою суду від  20.05.2025 року призначено заяву ПП «Віктор-Ком Імпекс» до розгляду на 02.06.2025 року.

23.05.2025 року від представника позивача надійшли заперечення щодо розстрочки виконання рішення (вх.№2163), в яких просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Ухвалою суду від 23.05.2025 року задоволено заяву представниці позивача (вх.№1714) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

26.05.2025 року та 28.05.2025 року представником відповідача подані клопотання про долучення доказів (вх.вх.№№2193, 2252), які обґрунтовані тим, що одноразова сплата всієї суми заборгованості у повному обсязі може завдати істотної шкоди господарській діяльності підприємства.

27.05.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№2206), в яких зазначено, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення.

У судовому засіданні 02.06.2025 року представниця позивача підтримала власні заперечення та письмові пояснення, а відтак просила відмовити в задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення.

Розглянувши заяву Приватного підприємства “Віктор-Ком Імпекс” про розстрочення виконання рішення, дослідивши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про відмову у задоволені даної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

А відповідності до ст.129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

За змістом ст.18 Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), яка кореспондується зі ст.326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об 'єднаннями на всій території України.

За приписами ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

У відповідності до ч.1 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обставини, які зумовлюють надання розстрочення виконання судового рішення повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, суду необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.86 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

В контексті наведених приписів саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав. Отже, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

Питання щодо надання розстрочення виконання судового рішення повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Так, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, господарський суд повинен також враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Судом встановлено, що відповідачем не подано достатніх доказів на підтвердження того, що наявна заборгованість перешкоджає проведенню його господарської діяльності та впливає на рівень здатності останнього до виконання рішення суду, а тому не є обставиною, що перешкоджає виконанню рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.01.2025 року, яке набрало законної сили 25.04.2025 року.

Слід відмітити, що судом вже бралось до уваги матеріальне становище відповідача, так під час розгляду справи по суті, позивач просив стягнути заборгованість за договором поставки №854/23 від 13.09.2023 року в сумі 117180,00 грн, з яких: 98952,00 грн пені та 18228,00 грн штрафу за непоставлений товар, але суд зменшив суму нарахованих штрафних санкцій на 40% та стягнув з відповідача 77599,20 грн, також хочеться наголосити, що укладаючи договір, сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції, тобто відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодив із передбаченою відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені строки надання послуг, проте, їх не виконав, так станом на день розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду, яке винесено 16.01.2025 року, відповідач, згідно платіжної інструкції від 27.05.2025 року провів розрахунок частково на суму 7599,20 грн.

В основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм ГПК України.

Згідно ст.73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, на думку суду, боржник при зверненні до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі не надав жодних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні ст.331 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення у справі №926/2900/24 від 16.01.2025 року та які б  могли бути підставою для розстрочки його виконання, а відтак у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви (вх.№1639 від 19.05.2025 року) Приватного підприємства «Віктор Ком Імпекс» про розстрочення виконання судового рішення по справі №926/2900/24 – відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст.254 - 259 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя                                                             С.М. Гушилик