28.03.2025

Справа № 331/1692/25

Провадження № 2/331/1636/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

28 березня 2025 року                                                        місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», про порушення вимог ч. 4 ст. 543 ЦК України органом державної виконавчої служби,

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про порушення вимог ч. 4 ст. 543 ЦК України органом державної виконавчої служби. У позовній заяві позивач просить суд визнати, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як солідарний боржник по цивільній справі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя №335/1940/15-ц від 10.12.2015 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) боргу на користь AT «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005) за кредитними договорами: №10403323000 від 10.02.2006 року в розмірі 5,472,41 доларів США, №11114882000 від 07.02.2007 в розмірі 10 367,19 доларів США, не є боржником перед AT «УкрСиббанк» у вказаній справі з 26 квітня 2024 року, так як солідарний боржник ОСОБА_2 , згідно довідки банку від 26.04.2024 року виконала повністю боргові зобов`язання перед AT «УкрСиббанк» по справі № 335/1940/15-ц від 10.12.2015 року, а відкриті проти нього виконавчі провадження відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є протизаконними та винесені з порушенням норм ч. 4 ст. 543 Цивільного кодексу України.

Вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.09.2015 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за кредитним договором № 32-246-К/Р (№10403323000) від 10.02.2006 року в розмірі - 5 472,41 долара США 41 цент, з яких: 5 012,57 дол. США - кредитна заборгованість; 459,84 дол. США - заборгованість по процентам, та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів сплати кредиту № 32-246-К/Р (№10403323000) від 10.02.2006 року та процентів за кредит в розмірі - 2 675,75 гривень 75 копійок, з яких: 1 661,81 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 1 013,94 грн. - пеня за прострочення сплати процентів. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за кредитним договором №11114882000 від 07.02.2007 року в розмірі - 10 367,19 доларів США 19 центів, з яких: 9 477,23 дол. США - кредитна заборгованість; 889,96 дол. США - заборгованість по процентам, та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів сплати кредиту № 11114882000 від 07.02.2007 року та процентів за кредит в розмірі - 4 576,98 гривень 98 копійок, з яких: 2 337,99 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 2 238,99 грн. - пеня за прострочення сплати процентів. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках на користь ПАТ «УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору у рівних частках по 1 827 грн. з кожного у загальному розмірі 3 654,00 грн. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк»», треті особи - Управління Національного Банку України, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, про визнання недійсними кредитних договорів, залишено без задоволення.

На примусовому виконанні перебували виконавчі провадження, які входили до складу зведеного виконавчого провадження № 61504602: 1) № 61474058 з примусового виконання виконавчого листа 335/1940/15-ц, який видав Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, про «стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суми боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за кредитним договором № 32-246-К/Р (№ 10403323000) від 10.06.2006 в розмірі 5 472,41 долара США, та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів сплати кредиту № 32-246-К/Р (№ 10403323000) від 10.02.2006 та процентів за кредит в розмірі 2 675,75 грн.»; 2) № 61474343 з примусового виконання виконавчого листа 335/1940/15-ц, який видав Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, про «стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму боргу за кредитним договором № 11114882000 від 07.02.2007 в розмірі 10 367,19 доларів США, та процентів за кредит в розмірі 4 576,98 грн.»; 3) № 61473756 з примусового виконання виконавчого листа 335/1940/15-ц, який видав Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, про «стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках на користь Публічного Акціонерного товариства «УкрСиббанк витрати по сплаті судового збору у рівних частках по 1 827 грн. з кожного у загальному розмірі 3 654 грн.».

27.05.2024 року виконавчі провадження № 61474058, 61474343, 61473756, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № 61504602, закінчено на підставі п. 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з надходження заяви представника стягувача АТ «Укрсиббанк» Дюдіна Д.М. від 24.05.2024 за вих. № 534/24 про закінчення виконавчих проваджень.

У межах зведеного виконавчого провадження № 61504602 на момент закінчення виконавчих проваджень заборгованість боржника ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України у частині стягнення з нього виконавчого збору складала 1 583,95 доларів США та 741,87 гривні.

Зважаючи на те, що боржником у межах зведеного виконавчого провадження №61504602 виконавчий збір не сплачено, 28.05.2024 року у порядку ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відділу відкрито виконавчі провадження № 75149992, 75150053, 75150094, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № 75150512, про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 .

Так, позивач просить визнати відкриті відносно нього виконавчі провадження Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протизаконними та винесені з порушенням норм ч. 4 ст. 543 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі, в тому числі, за відсутності підстав для відмови у відкритті провадження.

Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців визначено як Законом України «Про виконавче провадження», так і відповідними положеннями процесуальних кодексів, які повинні застосовуватися у сукупності заходів оскарження.

Загальний порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом якої юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

Згідно частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас, частиною 2 статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного та приватного виконавців, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

З врахуванням вищенаведеного вбачається, що в даній справі розгляд вимог щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору у порядку цивільного судочинства є неможливим, оскільки їх розгляд віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

З огляду на наведене, суд дійшов до переконання, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а дії державного виконавця можуть бути оскаржені шляхом подання відповідного адміністративного позову в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Акціонерне товариство «Укрсиббанк» про порушення вимог ч. 4 ст. 543 ЦК України органом державної виконавчої служби.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 19, п. 1) ч. 1 ст. 186, ст.ст. 258-261, 353, 354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження у справі 331/1692/25 (провадження № 2/331/1636/2025) за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Акціонерне товариство «Укрсиббанк» про порушення вимог ч. 4 ст. 543 ЦК України органом державної виконавчої служби, відмовити.

Роз`яснити позивачу, що за захистом порушеного права він має звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя                                                                        О.О. Яцун