Справа № 22ц-1452/2006 p.                        Головуючий у першій інстанції

Косач І.А. Доповідач - Ішутко В.М.

РІШЕННЯ Іменем України

29 вересня 2006 року                                                                      м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого:        Ішутко В.М.

суддів:                   Редьки А.Г.,            Скрипки А.А.

при секретарі:       Івановій Н.Б.

з участю: ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2, ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду М.Чернігова від 26 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору про завдаток нікчемним,

встановив:

В травні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору про завдаток нікчемним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в вересні 2005 року до неї звернувся відповідач з проханням укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, і в зв"язку з цим підписати договір на надання послуг Агенцією нерухомості № 1 в м.Чернігові.

Враховуючи те, що в цей період її квартира не була приватизована, ОСОБА_3 запропонував позивачці підписати від її імені на нього доручення, яким уповноважити відповідача провести всі необхідні дії по приватизації даної квартири та сплатити заборгованість по комунальним послугам.

Позивачка повинна була укласти з ним договір про завдаток, орієнтовано зазначивши суму завдатку в розмірі 1000 дол. США.

Даний договір сторони уклали в простій письмовій формі. При його підписанні в п.З не було нічого взагалі зазначено стосовно продажу квартири, а зазначена була приблизна ціна - 18000 дол. США.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 забрав всі документи на квартиру для передачі їх для проведення приватизації, не сплативши боргу за комунальні послуги, про що була домовленість при укладенні договору завдатку, позивачка була вимушена відмовитись укладати договір купівлі-продажу квартири.

Позивачка повернула ОСОБА_3 гроші в розмірі 2115 грн., які він частково сплатив за комунальні послуги та послуги нотаріуса, що підтверджено розпискою.

Відповідно до положення ст. 230 ЦК України, угода, укладена під впливом обману, визнається судом недійсною, тому позивачка просила договір про завдаток від 15.10.2005 року, укладений з відповідачем визнати недійсним.

Крім того, позивачка просила визнати договір про завдаток від 15 жовтня 2005 року недійсним з моменту його укладення - з 15 жовтня 2005 року.

В подальшому позивачка доповнила позовні вимоги і просила визнати договір про завдаток нікчемним, оскільки він не був нотаріально посвідчений.

Рішенням Новозаводського районного суду М.Чернігова від 26 липня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору про завдаток нікчемним відмовлено. Суд прийшов до висновку про те, що договір завдатку був укладений без порушень цивільного законодавства. Закон не містить обов"язкової умови щодо його нотаріального посвідчення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення її позову. Посилається на те, що суд не прийняв до уваги вимоги ст.635 ЦК України стосовно умов та форми укладання попереднього договору, згідно з якими зазначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов"язуються протягом певного строку укласти договір у майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором, а попередній договір, в свою чергу укладається у формі, встановленій для основного договору. В даному випадку мав бути укладений договір купівлі-продажу, який відповідно до законодавства має бути нотаріально посвідчений. Тобто, договір завдатку як попередній договір, не посвідчений нотаріусом, має бути визнаний нікчемним.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення сторін, їх представників,   перевіривши   доводи   апеляційної   скарги   та   дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору завдатку, укладеного між сторонами 15.10.2005 року нікчемним, суд виходив з того, що укладання такого договору в обов"язковій нотаріальній формі, нормами чинного законодавства України не передбачено. З таким висновком не може погодитись апеляційний суд виходячи зі наступного.

Дійсно, правовідносини між особами щодо завдатку врегульовані окремими нормами чинного Цивільного Кодексу України, які розміщені в окремій Главі 49 „Забезпечення виконання зобов'язань". Одним з видів такого забезпечення, згідно зі ст. 546 ЦК України, є завдаток. Не дотримання вимог щодо його нотаріального посвідчення, тягне за собою визнання його нікчемним, з наслідками, передбаченими ст.216 ЦК України.

Проте, відповідно до вимог ст..626 ЦК України, договори поділяються на основні та додаткові. Додаткові договори є залежними від основних, випливають з них. Додатковими є зокрема договори, що спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань. Таким чином, договір завдатку слід вважати додатковим.

Відповідно умов ст.635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони мали намір укласти в майбутньому договір купівлі - продажу квартири, який відповідно до вимог ст..656, та ст..657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 570 ЦК України визначено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

На час укладення договору про завдаток, позивачка до того ж, не була власницею квартири.

З підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Норми цивільного Кодексу України передбачають обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу будинку, або квартири, тому такий договір, що укладений в простій письмовій формі з не додержанням всіх інших вимог Закону, можна визнати не чинним або нікчемним.

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування ст.635 ЦК України, щодо тлумачення договору завдатку, як попереднього договору купівлі-продажу, і це відповідає вимогам чинного цивільного законодавства.

За таких підстав, коли рішення суду не відповідає матеріалам справи і вимогам закону, воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог про задоволення позовних вимог. Відповідно до вимог ст.. 216 ЦК України, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, тобто, з позивачки на користь відповідача підлягає стягненню отримана сума 5100 грн.

Керуючись 203, 209, 216, 219, 657 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 314, 317, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,

Вupіши в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду М.Чернігова від 26 липня 2006 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати нікчемним договір про завдаток, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 15 жовтня 2005 року на суму 5100 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5100 грн.

Рішення набирає чинності негайно після його ухвалення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців після набрання законної сили.