Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-13161/11 Головуючий у 1 й інстанції - Черновський Г.В.
Категорія 26 Доповідач - Кочкова Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючої - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2010 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирівський»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені: стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Володимирівський»заборгованість за кредитним договором в сумі 11 318, 05грн; повернення судового збору –113, 18 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –120 грн. (а.с.120-121).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3О про перегляд заочного рішення від 07 жовтня 2010 року відмовлено (а.с. 155).
В апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на невідповідність висновків суду, неповне з'ясування обставин справи, та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду, і стягнути з них заборгованості по кредиту в розмірі 5 438, 16 грн. ( а.с.158-160).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду –зміні з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що 15 лютого 2008 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 26/КФ/08/11, за умовами якого банк надав, а ОСОБА_2 отримала кредит в у сумі 20 000 грн. на строк з 15 лютого 2008 року по 11 лютого 2010 року зі сплатою 30% річних. Позивач у повному обсязі виконав свої зобов’язання за кредитним договором (а.с.8). В рахунок забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, був укладений договір поруки між банком та ОСОБА_3 № 016-26/КФ/08/11 від 15 лютого 2008 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що відповідачка не виконувала належним чином свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, у зв'язку з чим станом на 23 вересня 2009 року виникла заборгованість: по кредиту - 9365, 61 грн,; прострочені проценти за кредитом – 491,09 грн.,; сума пені –170,26 грн., штраф –800 грн., а всього 11 318, 05грн; таким чином відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України банк має право на дострокове повернення кредиту та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а договором №26/КФ/08/11 від 15 лютого 2008 року, зокрема з п.п. 3.3.3-2.3.4 кредитного договору, ОСОБА_2 зобов'язалась здійснювати щомісячну сплату мінімальних платежів за кредитом шляхом внесення грошових коштів на свій поточний рахунок в сумі 1 118, 26 не пізніше 15 числа місяця та забезпечити повне остаточне повернення кредиту не пізніше 11 лютого 2011 року. А також враховуючи те, що п.п. 3.2, 3.4 кредитного договору передбачена відповідальність, у разі прострочення строку сплати щомісячного платежу по кредиту позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на період прострочення, за кожний день прострочення від суми погашеної в строк заборгованості; а у разі не своєчасного усунення порушень зобов'язань за кредитним договором, позичальник сплачує штраф у розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожний випадок.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, що і зазначено договором поруки № 016-26/КФ/08/11 від 15 лютого 2008 року, зокрема п.3.1 у випадку невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором, поручитель несе в повному обсязі солідарну відповідальність перед Банком.
Посилання апелянта на те, що судом порушено норми процесуального права, оскільки справа розглянута без участі відповідачів, не може бути підставою для скасування рішення суду виходячи із наступного. Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності, посвідченої 8 вересня 2009 року нотаріально (а.с.33) неодноразово повідомлялись належним чином про день та час розгляду справи (а.с.29,37,48,117), однак, у судове засідання не з*являлись і подавали клопотання про відкладення справи з різних причин. Із письмових заперечень, поданих ОСОБА_4 11 березня 2010 року (а.с.40-47) вбачається, що відповідач-1 визнає наявність боргу по відсоткам у сумі 5 932гр. 77коп., однак, письмових доказів, які в спростовували розрахунок позивача, до заперечень не додано (всі квитанції, на які посилається представник відповідача –відображені також і у розрахунку позивача). Відповідачка ОСОБА_3 неодноразово сповіщалась судом про час та місце розгляду справи (а.с.30, 38, 44, 118), однак, судові повістки повернулись до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання. Договір із представником –адвокатом ОСОБА_4 –ОСОБА_3 уклала 23 серпня 2011 року (а.с.149-151). Розглядаючи справу у відсутності ОСОБА_3, судом порушено норми ст.. 169, 224 ЦПК України. Однак, відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення судом норм процесуального права являється підставою для скасування рішення суду лише у разі, якщо такі порушення призвели до неправильного вирішення спору. Із матеріалів справи вбачається, що представник обох відповідачок ОСОБА_4 в апеляційній скарзі фактично посилається на той же розрахунок, що і в запереченнях на позов, доказів про наявність обставин, які мають істотне значення і спростовують розрахунок позивача, апеляційному суду не надано, а черговість погашення вимог за грошовими зобов*язаннями, застосована позивачем, основана на нормах матеріального права: ст.. 534 ЦК України.
У той же час позивачем частково визнана апеляційна скарга відповідачок: Банк погодився із тим, що у розрахунку, взятому за основу судом 1 інстанції, допущені помилки, і фактично станом на 23 вересня 2009 року розмір заборгованості складає: по кредиту - 9365, 61 грн,; прострочені проценти за кредитом – 662,79 грн.,; сума пені –180,6 грн., штраф –800 грн., а всього 11 009гр. 00коп. Відповідно до ч.5 ст. 300 ЦПК України визнання апеляційної скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
Однак згідно із ч.1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу у рамках позовних вимог і на підставі наданих доказів. Із матеріалів справи вбачається, що позивач просив стягнути заборгованість станом на 23 вересня 2009 року: по кредиту - 9365, 61 грн,; прострочені проценти за кредитом – 491,09 грн.,; сума пені –170,26 грн., штраф –800 грн., що фактично складає 10 826гр. 96коп., суд (і у тому числі апеляційний) не може вийти за межі позовних вимог (зокрема у частині процентів та пені), тому суму, яка підлягає стягненню з відповідачок на погашення заборгованості по кредиту, слід зменшити до 10 826гр. 96коп.
Керуючись ч.5 ст.. 300, ч.1 ст. 304, ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2010 року змінити, зменшити суму заборгованості за кредитним договором, стягнуту солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Володимирівський»із 11 318, 05грн. до 10 826гр. 96коп; та суму на повернення судового збору з 113, 18 грн. до 108гр 26коп.. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: